РОЗДІЛ 2
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ
УЧНІВ ПТНЗ ШВЕЙНОГО ПРОФІЛЮ
У розділі розкрито сучасні вимоги до професійної компетентності кваліфікованих
робітників швейного профілю, принципи відбору і структурування змісту
виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю, що визначаються єдиними
дидактичними, методичними, методологічними основами; викладено педагогічні
умови організації виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю, які
ґрунтуються на прогностичному підході, що дає можливість з необхідним
випередженням забезпечувати функціональність усіх необхідних компонентів
педагогічного процесу; теоретично обґрунтовано й розроблено організаційні форми
і методи навчання, комплексне навчально-методичне забезпечення
професійно-практичної підготовки кваліфікованих робітників з професії
„Кравець”, розкрито методику організації та проведення рейтингового оцінювання
досягнень учнів з виробничого навчання, що створює можливості для поглиблення
інформаційної насиченості навчального матеріалу, забезпечує необхідну
наочність, розширює можливості для самостійної навчально-пізнавальної,
виробничої діяльності учнів, формує вміння планувати роботу, самостійно
контролювати її перебіг і результати, творчо вирішувати трудові завдання, брати
активну участь у контролі та оцінюванні власних навчальних досягнень, сприяє
впровадженню наукової організації праці як педагогічних працівників, так і
учнів.
2.1. Педагогічні умови організації виробничого навчання у ПТНЗ швейного профілю
Ефективною складовою підготовки кваліфікованих робітників з високим рівнем
професійної компетентності є виробниче навчання – практична підготовка учнів до
певного виду діяльності з обраної професії відповідно до вимог державного
стандарту професійно-технічної освіти.
Оновлені підходи до організації виробничого навчання у ПТНЗ швейного профілю
зумовлені посиленням вимог сучасного швейного виробництва до рівня професійної
кваліфікації робітників, конкурентоспроможності, мобільності їх трудових
функцій, а також здійсненням державного контролю за дотриманням якості
професійного навчання. Одним із оновлених підходів у діяльності ПТНЗ швейного
профілю є обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка сучасних
педагогічних умов організації виробничого навчання майбутніх кваліфікованих
робітників і зокрема з професії „Кравець”.
На основі того, що підготовку майбутніх фахівців швейного профілю
передбачається здійснювати у педагогічній системі, для виокремлення
педагогічних умов доцільно застосовувати системний підхід. Вивчаючи методи
системного педагогічного дослідження, Н.В. Кузьміна виділяє п’ять умов
виникнення і функціонування педагогічних систем. Дослідниця зазначає, що
педагогічні системи виникають тільки тоді, коли: 1) у суспільстві ставиться
мета дати освіту тим чи іншим людям; 2) чітко визначено зміст освіти, що має
бути засвоєний певною категорією людей; 3) знайдені способи навчання і
виховання; 4) є люди, які потребують певної освіти – учні, студенти, слухачі;
5) є педагоги, які відповідають цілям системи, володіють змістом освіти,
способами навчання і виховання, а також психологічними знаннями про об’єкт
педагогічного впливу [176, с. 10–13].
Вважають, що „умова” є філософською категорією і трактується як „ставлення
предмета до навколишніх явищ, без яких він існувати не може” [282, с. 497]. Під
педагогічними умовами розуміють обставини процесу професійного навчання і
виховання, які забезпечують (зумовлюють) досягнення раніше визначених
педагогічних цілей.
Визначенням сукупності педагогічних умов підготовки фахівців присвячені
дисертаційні дослідження: Р.С. Гуревича [81], Л.І. Денисенко [84],
О.М. Кириченко [128], В.Т. Лозовецької [160], Л.Б. Лук’янової [163],
О.А. Макаренко [167], М.І. Михнюк [179], М.І. Пальчук [211], В.В. Паржницького
[214], О.Ю. Пінаєвої [222], В.О. Полуротова [225], І.О. Радченко [241],
П.І. Сікорського [256], Л.Б. Соколової [267], І.М. Старикова [271], Л.З. Тархан
[278], О.О. Фурси [290], Ф.Т. Якименко [302] та ін.
Системний підхід дав змогу О.А. Макаренко визначити сукупність педагогічних
умов підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в ПТНЗ, а
саме: наявність чітко визначеної і усвідомленої мети щодо здійснення підготовки
майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в закладах профтехосвіти в
процесі здобуття ними інженерно-педагогічної освіти; відбір і структурування
змісту підготовки на основі врахування специфіки навчально-виховного процесу в
професійно-технічному закладі та перспектив її розвитку в умовах ринкової
економіки; наявність засобів, форм і методів підготовки майбутніх
інженерів-педагогів до виховної діяльності; необхідність розвивати у майбутніх
інженерів-педагогів мотивацію та відповідні психічні механізми формування
готовності до виховної діяльності, що має бути забезпечено поетапним
впровадженням методики формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до
виховної діяльності в ПТНЗ тощо [167, с. 97–103]. Провідною педагогічною умовою
О.М. Кириченко вважає зміст і форми навчання, які надають можливість
систематичного використання у всіх видах навчальної діяльності студентів
(майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю) евристичних методів викладання
і методів пошуку вирішення творчих завдань [128, с. 102].
У дисертації Л.З. Тархан розкрито умови здійснення успішного педагогічного
процесу, які забезпечують реалізацію педагогічних і дидактичних основ
використання макетно-графічного моделювання (засобів) у вивченні спеціа
- Київ+380960830922