Ви є тут

Внутрішньосерцева гемодинаміка та діастолічна функція лівого шлуночка у пацієнтів з початковими стадіями артеріальної гіпертензії

Автор: 
Мелещик Лариса Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004751
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
З метою вирішення поставлених задач було обстежено 128 пацієнтів у віці від 23
до 62 років (середній вік становив (48,2+1,84) років). Здорові нормотензивні
пацієнти склали контрольну групу з 20 осіб. У основну групу увійшло 108
пацієнтів з підвищеним рівнем АТ.
У 62 пацієнтів основної групи (група І) рівень АТ, згідно класифікації, яка
була прийнята на 7 Об’єднаному комітеті США із запобігання, визначення та
лікування підвищеного АТ (2003) та ВООЗ-МСГ (1999) [17, 18], відповідав
високому нормальному рівню (передгіпертензії). Тривалість підвищення АТ в цій
групі становила (4,5+0,78) років. До включення в дослідження лише 7 пацієнтів
групи І епізодично приймали антигіпертензивні препарати, в цьому випадку
первинне обстеження хворих згідно протоколу проводили у кінці 14-денного
безмедикаментозного періоду.
У 46 пацієнтів основної групи (група ІI) було встановлено діагноз АГ І-ІІ
стадії згідно класифікації, яка була прийнята Українською асоціацією
кардіологів у 1992 році та рекомендована для подальшого використання згідно
приказу МОЗ України № 247 від 1.08.1998 року. По рівню підвищення АТ хворі
відносились до м’якого та помірного ступеня підвищення (І та ІІ ступінь) у
відповідності з рекомендаціями Української Асоціації кардіологів по
профілактиці та лікуванню АГ [11]. Термін існування підвищення АТ становив
(5,56+1,12) років. Пацієнти групи ІІ отримували стандартні антигіпертензивні
препарати (інгібітори АПФ, діуретики, антагоністи кальцію або бета-АБ) у
загальноприйнятих терапевтичних дозах.
Пацієнти були обстежені на базі Обласного клініко-діагностичного центру міста
Дніпропетровська або у лікарнях за місцем проживання на предмет виключення
вторинного характеру АГ. Пацієнти проходили обстеження згідно спеціально
розробленого протоколу, який включав крім стандартного переліку обстежень для
хворих на АГ (загальних аналізів крові та сечі, функціональних проб печінки та
нирок, визначення рівня калію, натрію, глюкози, загального холестерину,
холестерину ліпопротеїдів високої щільності, тригліцеридів,
електрокардіографію), ехокардіографію за стандартною методикою, а також за
допомогою тканинного допплеру. При необхідності, хворим проводили додаткові
дослідження (добовий моніторинг ЕКГ, тредміл, ультразвукове дослідження нирок
та органів черевної порожнини, щитовидної залози, добове моніторування АТ), що
дозволило уточнити ґенез підвищеного АТ та виявити наявність супутньої
патології у кожному конкретному випадку.
В дослідження не включали хворих з клінічними проявами ішемічної хвороби серця,
інфарктом міокарда, нестабільною стенокардією, інсультом або минаючими
порушеннями мозкового кровообігу, епізодами тривалої шлуночкової тахікардії або
фібриляцією шлуночків протягом останніх 2-х місяців. Крім того, із дослідження
виключались хворі з гіпертрофічною кардіоміопатією, констриктивним
перикардитом, легеневим серцем, пацієнти із супутньою печінковою, нирковою і
легеневою недостатністю, з онкологічними, інфекційними й ендокринними
(гіпотиреоз, цукровий діабет середнього і важкого ступеня) і психічними
захворюваннями, а також особи, які раніше професійно займались спортом, або що
страждають алкоголізмом і споживають наркотики.
В основній групі розподіл пацієнтів по полу був наступним: у групі І відсоток
чоловіків та жінок був однаковим (по 50% відповідно), у групі ІІ переважали
жінки – з 46 пацієнтів 31 (67%) були жінки. При аналізі групи у віковому
аспекті, середній вік жінок був достовірно більшим (50,2+1,23) років).
Тривалість захворювання (час першого виявлення підвищенного АТ) також
достовірно більше була у жінок, ніж у чоловіків. Ускладнена спадковість по АГ
або іншим ССЗ у більшому відсотку випадків зустрічалась у чоловіків у групі І,
а у групі ІІ – серед жінок. Курців серед чоловіків та жінок було по 32,3% у
групі І (в цілому по групі 32,3%), у групі ІІ – 56,5 та 9,7% відповідно (в
цілому по групі 21,7%). Більшість паціентів основної групи (як жінки, так і
чоловіки) мали надлишкову вагу тіла, але пацієнтів з ожирінням ІІ-ІІІ ступеня
серед обстежених не було. Так, ІМТ в групі І становив (28,40+1,1) кг/м2 , в
групі ІІ – (29,51+0,6) кг/м2. Рівень загального холестерину по групам істотно
не відрізнявся та в середньому склав (5,03+0,3) ммоль/л.
Клінічна характеристика пацієнтів наведена у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика хворих
Показник
Контрольна
група
Група І
Група ІІ
Кількість пацієнтів
n=20
n=62
n=46
Чоловіки
8 (40%)
31 (50%)
15 (33%)
Жінки
12 (60%)
31 (50%)
31 (67%)
Вік, роки
47,59+2,5
49,42+1,77
51,48+1,33
Паління
7 (35%)
20 (32,3%)
10 (21,7%)
Ускладнена спадковість по АГ та ССЗ
15 (75%)
40 (64,5%)
26 (56,5%)
ІМТ, кг/м2
27,31+0,8
28,40+1,1
29,51+0,6 
Стаж підвищення АТ, роки
4,50+0,78
5,56+1,12
У контрольну групу увійшло 20 осіб, при обстеженні яких (динамічне клінічне
спостереження, ехокардіографічне дослідження, проведення добового моніторингу
АТ), діагноз передгіпертензії або АГ було виключено. Контрольну групу склало 8
чоловіків та 12 жінок. Середній вік у контрольній групі становив (47,59+2,5)
років, по аналогії з розподілом у основній групі жінки були старіше чоловіків.
Серед осіб контрольної групи кількість курців була дещо більшою, ніж в інших
групах, і складала 35%. Ускладнену спадковість по серцево-судинним
захворюванням мало 15 пацієнтів (75%). По аналогії з іншими групами більшість
пацієнтів контроль групи мали надлишкову вагу тіла, однак, жоден обстежений не
мав вираженого ожирін