Ви є тут

Корекція витривалості школярів з вадами зору засобами фізичної культури

Автор: 
Криличенко Ольга Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U000289
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВІКОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ВИТРИВАЛОСТІ
ТА ЗАСОБИ І МЕТОДИ ЇЇ КОРЕКЦІЇ В УЧНІВ З ВАДАМИ ЗОРУ
В ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
Дослідження здійснювалося в три етапи:
– на першому етапі (1998 – 2000 рр.) вивчалося науково – педагогічна література
з теми дослідження, формулювалися теоретичні засади проектування моделі
корекційно-реабілітаційної педагогічної технології по корекції і вихованню
витривалості та ситуативно-просторової орієнтації у школярів з порушеннями
зору, здійснювалось вивчення вікових закономірностей їх розвитку у школярів з
вадами зору;
– на другому етапі (2001-2003 рр.) розроблялася експериментальна модель
означеної технології як інноваційної відкритої педагогічної системи.
Здійснювалася робота по впровадженню розробленої корекційно-реабілітаційної
педагогічної технології в корекційно-освітнє середовище дітей з вадами зорового
аналізатору;
– на третьому етапі (2004-2007 рр.) проводились системно-аналітична обробка
результатів дослідження, узагальнення і формування основних положень
дисертаційної роботи та її висновків.
2.1. Методи дослідження вікової динаміки розвитку витривалості в учнів з вадами
зору
Тема оптимізації побудови навчального матеріалу, розвитку фізичних якостей
завжди була провідною в корекційно-реабілітаційній діяльності вчителів фізичної
культури, педагогів-реабілітологів, що працюють з дітьми з вадами зору. Логічна
і чітка постановка навчально-корекційних завдань з боку Програми для
загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня для дітей зі зниженим зором з
предмета «Фізична культура» вимагає таких же чітких і зрозумілих відповідей,
тому в цьому розділі реалізована спроба визначити вікові закономірності
розвитку аеробної витривалості в учнів з вадами зору з позиції
системно-структурного підходу. Аналіз літературних джерел виявив недостатню
розвиненість цього питання в педагогічно-технологічному та корекційному
аспектах. І це не випадково, тому що під час корекційно-педагогічного впливу на
розвиток витривалості в дітей з вадами зору розвивається як опорно-руховий
апарат з усіма біомеханічними та фізіологічними системами, так і психологічні
якості: цілеспрямованість, наполегливість, уміння долати труднощі, вольові
якості, позитивна дидактико-реабілітаційна мотивація, які мають дуже важливе
значення для учнів з вадами зору в процесі їх соціальної адаптації.
Під час дослідження вікових закономірностей розвитку аеробної витривалості в
дітей з вадами зору ми враховували різні механізми енергозабезпечення фізичної
роботи. Контроль витривалості в школярів з вадами зору здійснювався у трьох
зонах її виявлення:
1) до першої зони належать тести, інтенсивність яких обмежує час їх виконання
до 3-8 с. (визначаються алактатні анаеробні можливості слабозорої дитини);
2) до другої зони належать рухові тести з часом виконання 40-70 с.
(визначаються лактатні анаеробні можливості слабозорої дитини);
3) до третьої зони належать тести, вплив яких регламентується від однієї-двох
хвилин до кількох десятків (визначаються аеробні можливості означеної категорії
дітей).
Ураховуючи структурно-функціональні та енергетичні особливості забезпечення
фізичної роботи різного обсягу і потужності, багато відомих учених [10, 19,
20,190] аеробну витривалість визначають як здатність людини виконувати
безперервну динамічну роботу (певної потужності) протягом тривалого часу, як
роботу, для якої характерне функціонування всього м’язового апарату. Тому
дослідження аеробних можливостей дітей з вадами зору у віковому аспекті для
корекційної педагогіки є актуальною проблемою.
У практиці масового спорту аеробну витривалість (загальну) ми досліджували за
допомогою тесту «біг за 5 хвилин» (В.А. Романенко [150, 151], Л.П. Сергієнко
[159]). Тест полягає у визначенні довжини дистанції, з точністю до 1 м, яку
учень може подолати за 5 хвилин. Аналогічним тестом є тест Купера, але за ним
тривалість бігу повинна мати 12 хвилин, чи 6 хвилин у скороченому варіанті.
Маючи на увазі, що ми працюємо з дітьми, які мають ваду зору, ми обрали менш
тривалий період часу виконання тесту.
Вікові закономірності розвитку швидкісної витривалості в дітей з вадами зору ми
вивчали за методикою Б. В. Сермеєва, В.О. Шекурова, що детально викладена в
роботах Л.П. Сергієнка [159]. Зміст означеної методики був спрямований на те,
що спочатку в учасників дослідження визначали максимальну частоту рухів під час
бігу на місці за 5 с. За максимальною частотою рухів визначають частоту рухів
ніг під час бігу на місці з інтенсивністю, що становить 70% максимальної. Для
цього ми використовували дані спеціальної таблиці [159]. При визначені
швидкісної витривалості в учасників дослідження їх фіксували лонжею, як і при
визначенні максимальної частоти рухів. Метроном задає частоту бігу, з настанням
утоми і при неправильному виконанні тесту процедуру зупиняли.
Час, зафіксований з точністю до 1 с, виконання рівномірного бігу на місці із
заданою інтенсивністю є результатом тесту. У процесі дослідження учні з вадами
зору та учні загальноосвітньої школи виконували фізичне навантаження аеробної
витривалості в зоні 60 % та 70 % від результату максимального тесту.
Учені (В. К. Бальсевич [19], Л. С. Вавілова [37], В. Г. Григоренко [50],
А. Ф. Корабльов [103], Т. Ю. Круцевич [110, 190], М. Р. Могендович [126],
Б. В. Сермеєв [167], М. Н. Фортунатов [195], Б. Г. Шеремет [203],
В С. Язловецький [209], T. Sato [219], A. Sorsby [220]) аргументовано доводять,
що базовим чинником у досягненні оптимальних результатів розвитку загальної
витривалості є формування та вдосконалення механізмів енергозабезпечення
нервово-м’я