РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Клініко-математичне моделювання з використанням комп’ютерної техніки дає
можливість виявити сукупність причинних факторів, що призводять до виникнення
пологових травм промежини [26,29,39,40]. Це, в свою чергу, дозволяє своєчасно
попередити ускладнення пологів та післяпологового періоду, вжити необхідні
профілактичні заходи ще до виникнення травми промежини.
Для вирішення поставлених в роботі завдань проведено клініко-статистичний
аналіз даних 5957 історій пологів за 5 років (2001-2005 рр.). Під час виявлення
основних факторів ризику, що впливають на виникнення пологових травм промежини,
враховувався основний критерій: наявність чи відсутність перінеальної травми.
Таким чином було сформовано 2 групи жінок:
1 – жінки, пологи у яких ускладнились травмою промежини;
2 – жінки, які народжували без перінеальних травм.
Для проведення подальших досліджень застосовувався статистичний метод.
Для оцінювання наявності взаємозв'язків певних факторів ризику з патологією
пологового травматизму промежини використовувались коефіцієнти асоціації та
колігації Юла, а також коефіцієнт контингенції К.Пірсона [153].
Для визначення імовірності частки жінок, які потенційно можуть мати розриви,
використані методики визначення імовірності меж виникнення розривів у жінок
[154].
Для того, щоб визначити, з якою ймовірністю можна судити про збіг між
генеральними і вибірковими узагальнюючими показниками ( – середня; – частка),
використовується теорія великих чисел [115,116]. За допомогою цього:
– розраховувались при заданій імовірності межі можливих відхилень вибіркового
показника від відповідного показника в генеральній сукупності;
– визначалась імовірність перевищення встановленої межі можливими відхиленнями
вибіркового показника від генерального.
Межі частки хворих у генеральній сукупності визначались за формулою [154]:
де – частка хворих з розривами у генеральній сукупності;
– частка хворих у вибірковій сукупності;
– гранична помилка вибірки.
При цьому значення обчислюється за формулою [153]
де – кількість жінок з травмами промежини,
– кількість всіх обстежених жінок.
Значення обчислюється за такою формулою [153]
де – критерій Ст’юдента або коефіцієнт довіри. Він визначається в залежності
від заданої імовірності помилки (). Для , а для .
Під час досліджень, поряд з вивченням залежності між кількісними показниками
(кореляційна залежність), встановлено також зв’язки і між якісними ознаками
[155].
При дослідженні залежності між якісними ознаками встановлено наявність зв’язку
і вимірено його щільність.
Для визначення щільності зв'язку двох якісних ознак, кожна з яких складається
тільки з двох груп, використовуються коефіцієнти асоціації та контингенції. Для
їх обчислення будується таблиця, яка відображає зв'язок між двома явищами,
кожен з яких повинен бути альтернативним, тобто складатися з двох якісно
відмінних одне від одного значень ознаки. При цьому отриманні значення ознак
зручно представляти у вигляді таблиці, наприклад, так як це показано в табл.
2.1.
Таблиця 2.1
Таблиця для обчислення коефіцієнтів асоціації та контингенції
Фактор ризику
Є травма
Немає травми
Разом
Фактор ризику присутній
Фактор ризику відсутній
Разом
Коефіцієнти обчислюються за такими формулами [153].
Коефіцієнт асоціації Юла:
Коефіцієнт колігації Юла:
Коефіцієнт контингенції К. Персона:
Коефіцієнт контингенції завжди менше коефіцієнта асоціації. Зв'язок вважається
підтвердженим, якщо та або [153, 154].
Клініко-лабораторне дослідження в динаміці проводилось у Вінницькому клінічному
пологовому будинку №1 і складалося з двох етапів. Перший етап дослідження
проводився у групі вагітних, які мали порушення мікробіоценозу статевих шляхів
з метою визначення ефективності запропонованого нами методу. До цього етапу
увійшло 256 жінок в третьому триместрі вагітності з порушенням мікробіценозу
статевих шляхів, 156 з яких після санації одним з антимікробних препаратів
отримували біопрепарати за розробленою нами методикою (основна група), 100
вагітним проводилась лище санація пологових шляхів без відновлення біоценозу
(група порівняння). Суть методу полягає в тому, що вагітним з дизбіозом піхви,
після проведення санації пологових шляхів одним з антимікробних препаратів
(тержинан №8, мікожинакс №12, мератин-комбі №10), протягом 7-10 діб проводиться
орошення піхви шляхом введення тампону, просякненого водною зависсю мікробного
препарату лактобактерин 2 рази на добу. Паралельно для нормалізації мікрофлори
кишківника призначається пробіотик лактовіт-форте по 2 капсули 1 раз на добу
per os за 40 хвилин до їжі протягом 5-8 діб [34].
Контроль за клініко-мікробіологічною ефективністю і переносимістю біопрепаратів
у вагітних проводили за термінами зникнення клінічних симптомів, результатами
мікробіологічного дослідження. Результати обстеження порівнювались з
показниками здорових жінок [101].
Із 156 вагітних першого етапу дослідження, яким проводилось відновлення
мікробіоценозу мікробними біопрепаратами, 60 жінок під час пологів отримали
травму промежини (розрив чи розріз) і увійшли в першу (основну) групу другого
етапу дослідження. який проводився у трьох сформованих групах породіль:
1-а (основна група) - 60 породіль з пологовими травмами промежини, які під час
вагітності отримували пробіотики і, яким проводилась реабілітаційна терапія за
розробленою нами методикою; 2-а (група порівняння) - 60 породіль з пологовими
травмами промежини, яким проводилась реабілітація традиційними методами.
Результати обстеження порівнювались з аналогічними показниками у 60 здорових
породіль (3-я ? контрольна група).
Породіллі основної групи отримували реабілітаційну терапію із засто
- Київ+380960830922