РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ТА НАУКОВО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ С.М. БОГДАНОВА
2.1. Формування наукового світогляду С.М. Богданова
Сергій Михайлович Богданов народився у місті Києві в родині київського
протоієрея 31 січня 1859 року. Його батько – Михайло Богданов, потомствений
дворянин, був членом правління й професором Київської духовної семінарії, мав
магістерський бронзовий хрест, медаль в пам’ять війни 1853–1856 рр., наперсний
хрест від Св. Синоду та орден Св. Анни ІІІ ступеня. Крім Сергія в родині
виховувалося ще п’ятеро дітей [124–125].
У 1869 р. Сергій Богданов почав навчання у Київській першій гімназії, де був
одним із кращих учнів [126–128].
Перша чоловіча дворянська гімназія почала діяти в Києві з 5 листопада
1809 року, а з 13 жовтня 1811 р. вона набула статусу вищого навчального
закладу, викладачами якого свого часу були такі видатні особистості, як:
історики Берлінський та Костомаров, богослов Екземплярський, художник
Мурашка [129].
За перше сторіччя свого існування Київська перша гімназія виховала плеяду
відомих учених К.Г. Тритшеля, Н.А. Бунге, І.В. Лучицького, С.М. Богданова,
Г.В. Демченка, М.Н. Ясинського, А.А. Жиліна, В.А. Розова, А.М. Лук’яненка
[3, с.21; 4, с.25].
На урочистому зібранні 24 вересня 1878 р. директор Київської Першої гімназії
О.Ф. Андріяшев прочитав промову: “О необходимости взаимодействия семьи и школы
в деле воспитания и обучения: “Никто не может так любить детей, как их любят
родители, никто не может так интересоваться их нравственным преуспеваниям, как
их учителя и воспитатели. Успехи детей – успех учителей, их гордость и честь.
Как трудно представить зверя, пожирающего своё рождение, так невозможно
представить родителей и воспитателей, желающих зла своим питомцам. Но мало
желать, нужно уметь принести им пользу. Надо уметь спуститься во внутренний мир
детской жизни; хорошо знать, чем живёт и питается умственная и духовная жизнь
ребёнка, нужно быть способным болеть его горем и радоваться его радостью” [2,
с.7].
Саме атмосфера, що панувала в родині, та вплив талановитих педагогів і
вихователів Київської першої гімназії заклали той фундамент виховання та
освіти, яким надалі й скористається майбутній вчений зі світовим ім’ям.
Випускні іспити гімназистів проводились за суворої відповідності усіх вимог,
передбачених для них уставом і правилами про іспити в присутності
екзаменаційної комісії з 6 членів, під керівництвом директора, та в присутності
депутатів від Університету Св. Володимира: заслуженого ординарного професора
С.С. Гогоцького, ординарного професора В.Б. Антоновича та професора
Н.Н. Шиллера [2, с.32].
Педагогічна Рада Київської першої гімназії у своїх засіданнях з 25 по 28 червня
1878 р. постановили нагородити атестатами зрілості та золотими медалями
Богданова Сергія та Певницького Сергія [5, с.254].
Протягом ХІХ – на початку ХХ ст. сталися відчутні зміни у всіх сферах життя
українського суспільства. Швидкими темпами розвивалися промисловість,
транспорт, торгівля, що свою чергу сприяло інтенсивній реорганізації сільського
господарства, яке відчувало гостру потребу в кваліфікованих працівниках.
Під впливом проблем того часу С. Богданов, закінчивши гімназію із золотою
медаллю, у 1878 р. поступив на природниче відділення фізико-математичного
факультету Університету Св. Володимира [130–131]. Відтоді життя і діяльність
вченого були тісно пов’язані з цим визначним навчальним закладом.
Навчаючись у Київському університеті Сергій Богданов слухає лекції у видатних
учених, корифеїв науки. Ординарний професор І.А. Фаворов викладав догматичне
богослов’я, приват-доцент Я.М. Барзіловський – історію хімії, доцент
О.І. Базаров – аналітичну та теоретичну хімію, ординарний професор В.Б. Томса –
фізіологію рослин. Заслужений ординарний професор К.М. Феофілактов викладав
мінералогію, зоологію та ембріологію – ординарний професор О.М. Паульсон,
неорганічну хімію –ординарний професор Ф.М. Гарнич-Гарницький [132–133].
Анатомію людини викладав ординарний професор В.О. Бєц, загальну фізику на
фізико-математичному факультеті – ординарний професор М.П. Авенаріус, органічну
хімію – ординарний професор П.П. Алексєєв, морфологію та систематику спорових
рослин – екстраординарний професор кафедри морфології і систематики рослин
Київського університету, директор Київського ботанічного саду Іван Федорович
Шмальгаузен [132133].
Вагому роль у навчанні Сергія Богданова відіграв екстраординарний професор
М.В. Бобрецький – викладач зоології. Вихованець Київського університету, він
своїми науковими пошуками сприяв розвитку біологічної науки на теренах України.
Йому належать цінні дослідження, присвячені розвиткові анелід, зокрема поліхет,
а також ракоподібних, комах і молюсків, перші наукові праці стосовно фауни
Чорного моря. Великою заслугою М.В. Бобрецького є написання першого
вітчизняного підручника зоології для університетів “Основания зоологии”.
М.В. Бобрецький брав активну участь у роботі Київського товариства дослідників
природи, членом якого також був Сергій Богданов, читав на публічних та Вищих
Жіночих курсах лекції з зоології, пропагуючи природничі знання. Перший в
історії Київського університету науковий студентський гурток любителів
природознавства було організовано безпосередньо під керівництвом професора
Бобрецького [134].
На фізико-математичному факультеті природничого відділення Київського
університету ординарний професор О.В. Баранецький викладав анатомію та
фізіологію рослин. Його по праву вважають основоположником фізіології рослин як
в Університеті Св. Володимира, так і в Україні взагалі. В університеті він
- Київ+380960830922