РОЗДІЛ 2
Загальна методика та основні методи досліджень
Враховуючи актуальність вивчення підвищених рівнів важких металів у системі ґрунт, вода - корми - тварина - продукція тваринництва вибір напрямку досліджень пов'язували із з'ясуванням фізіолого-біохімічних механізмів дії підвищених рівнів нікелю і свинцю на організм, вмісту їх у крові та яловичині, а також за детоксикації хелатними сполуками мікроелементів.
Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького протягом 2005-2007 років. У процесі виконання роботи було проведено три етапи досліджень.
Першим етапом досліджень було визначення фонового вмісту мікроелементів і важких металів у ґрунтах, воді та кормах приватної агрофірми "Бережниця" (с. Бережниця Жидачівського району Львівської області) та товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Т.Шевченка" (с. Уличне Дрогобицького району Львівської області). Обидва господарства розташовані поблизу екологічно небезпечних об'єктів: Жидачівського целюлозно-паперового комбінату та ТОВ "Дунапак-Україна" (ПАФ "Бережниця"), Стебницького гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал" (ТзОВ "ім. Т.Шевченка"). Для порівняння дослідили ґрунт, воду та корми товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (с. Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області), яке відноситься до умовно екологічно чистої зони.
На основі одержаних результатів стосовно забруднення ґрунтів, води і кормів важкими металами було проведено вивчення впливу наявності різного рівня нікелю і свинцю на фізіолого-біохімічні показники крові відгодівельних бугайців у господарствах з різною інтенсивністю техногенного навантаження. Для цього було сформовано дві групи по 25 тварин в кожній: контрольна - в ТзОВ "Дружба" (умовно екологічно чиста зона) та дослідна - в ПАФ "Бережниця" (зона локального забруднення важкими металами).
Наступний етап роботи полягав у вивченні впливу окремих мікроелементів на виведення екзогенних нікелю і свинцю з організму бугайців та на м'ясну продуктивність в ПАФ "Бережниця". Для досліду було підібрано 50 бугайців-аналогів чорно-рябої породи з урахуванням живої маси і віку. Перед початком експерименту всіх тварин було клінічно обстежено, зважено, визначено початкові фізіолого-біохімічні показники та фоновий рівень мікроелементів і важких металів крові. Тварин годували індивідуально з урахуванням живої маси, віку за збалансованими раціонами згідно відповідних норм. З відібраних тварин сформували п'ять груп по десять тварин у кожній (контрольна і I-IV дослідні). Усім дослідним групам щоденно до складу основного раціону додавали суміші дефіцитних мікроелементів-антагоністів нікелю і свинцю у формі хелатних сполук з амінокислотою метіоніном у різному співвідношенні (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Схема підгодівлі бугайців дефіцитними мікроелементами-антагоністами нікелю і свинцю у формі хелатних сполук з метіоніном
Групи тваринКількість голівХарактер годівліКонтрольна10ОР (основний раціон)І дослідна10ОР+МЕ метіонатів (мг/кг маси тіла):
CuMet-0,1; CoMet-0,03; FeMet-0,03.ІІ дослідна10ОР+МЕ метіонатів (мг/кг маси тіла):
CuMet-0,05; CoMet-0,03; FeMet-0,03.ІІІ дослідна10ОР+МЕ метіонатів (мг/кг маси тіла):
CuMet-0,03; CoMet-0,03; FeMet-0,03.IV дослідна10ОР+МЕ метіонатів (мг/кг маси тіла):
CuMet-0,03; CoMet-0,03; FeMet-0,05.
Зрівнювальний період тривав 30 днів, а дослідний - 270 днів.
Дослідження показників крові проводили протягом експерименту з інтервалом 90 днів (0, 90, 180, 270 днів). Кров забирали з яремної вени до ранкової годівлі тварин, стабілізували гепарином і визначали такі морфо-біохімічні показники:
- кількість еритроцитів - спектрофотометрично (на спектрофотометрі типу Spekord М400) за методикою Є.С. Гаврилець, М.В. Демчука (1966);
- вміст гемоглобіну - геміглобінціанідним методом за Г.В Дервізом та А.І. Воробйовим (1969);
- величину гематокриту шляхом центрифугування на гематокритній центрифузі МЦГ-8;
- кількість лейкоцитів підраховували в камері Горяєва;
- концентрацію глюкози - з ортотолуїдином за В.В. Меншиковим (1973);
- активність сукцинатдегідрогенази (СДГ) з використанням 2,3,5-трифенілтетразолію хлориду за методом Е. Kuhne, L.G. Аbood (1949).
У сироватці крові досліджували:
- вміст загального білка - з біуретовим реактивом за методом Л.М. Делекторської та ін.(1971);
- співвідношення окремих білкових фракцій за методом С.А. Карп'юка (1962);
- активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) і аланінамінотрансферази (АлАТ) - з 2,4-динітрофенілгідразином методом S. Reitman, S. Frenkel (1957) в модифікації К.Г. Капетанакі (1962);
- вміст сульфгідрильних груп (SH) - за методом G. Ellman (1959) на приладі Specord;
- активність лужної фосфатази - методом кінцевої точки з нітрофенілфосфатом за O.A. Bessey et al. (1946) [97] і виражали в од/л;
- сечовину - за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом [97];
- концентрацію кальцію - о-крезолфталеїновим методом (Sarkar R. et al., 1967), неорганічного фосфору - з використанням молібдату амонію (Kitson R.E., Mellon M.G., 1944), магнію - з Магоном (Mann C.K., Yoe J.H., 1957) наборами фірми Lachema (Чехія).
Концентрацію Fe, Mn, Cu, Zn, Pb, Ni, Cd і Co визначали в ґрунтах , воді, кормах, крові та яловичині в золі методом кількісного атомно-абсорбційного спектрохімічного аналізу на атомно-абсорбційному спектрофотометрі типу ААS-30 (Price W.Y., 1972).
З метою вивчення ефективності підгодівлі вираховували загальний та середньодобовий прирости, а також швидкість та інтенсивність росту і живу масу (Burger, 1975).
У наступному досліді з метою вивчення закономірностей міграції важких металів в організм тварин і їх впливу на якісні показники м'яса було проведено контрольний забій тварин. Ветеринарно-санітарну експертизу туш