Розділ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Коротка характеристика району досліджень
Дослідження проводились на території Придніпровського економічного підрайону,
який входить до складу Донецько-Придніпровського економічного району. Рельєф
цього регіону відображає основні риси поверхні південної частини
Східно-Європейскої рівнини з характерними горбисто-балковим рельєфом /363/.
Формуванню ярів сприяли не тільки природні фактори (вітер, вода, механічний
склад грунту і т.п.), але й діяльність людини: вирубування лісів /42/,
неправильне розорювання схилів /146-148, 604, 714 та ін./. Придніпров’я в
геоструктурному відношенні включає Південно-Український кристалічний масив,
західний сектор Донбасу і північну частину Причорноморської впадини. Рельєф
регіону характеризується розвиненою сіткою балок, росту яких сприяє підняття
території на 140-185 м відносно рівня моря /677/, степовий клімат з короткою
малосніжною зимою і швидким таненням снігу на безлісій місцевості. В результаті
цього, промерзлий на зиму грунт не встигає весною відтанути, тала вода не
проходить в грунт, а стікає по схилах балок і викликає їх сильний розмив. Росту
балок сприяють і сильні дощі 157/.
Значну частину Придніпров’я займає Дніпропетровська область, центром якої є
Дніпропетровськ. На території міста рельєф нерівний, поділений ярами та
балками, терасова рівнина піднімається над рівнем моря на 35-40 м і над рівнем
Дніпра на 6-8 м. Найвища точка розташована на 187 м над рівнем моря і на 138 м
над рівнем Дніпра. Основний геоморфологічний елемент рельєфу - плато, яке не
було порушене сучасною ерозією. Це водороздільні рівнини між річками Дніпро та
Вовча (на лівобережжі), Дніпро та Мокра Сура (на правобережжі). Для
водороздільної території між Дніпром та Мокрою Сурою характерні балки та яри.
Найбільшими балками міста є Крута, Аптекарська, Красноповстанська, , Тунельна,
Запорізька та ін. /39/.
На формування сучасного рельєфу міста та його зміни значний вплив мають такі
явища, як зсув грунту. В геологічному відношенні регіон представлений
комплексом відкладів порід від девонського до сучасного періодів, які залягають
на докембрійських утвореннях. Багаточисельні балки та яри місцями повністю
прорізують четвертинні відклади, відкриваючи шари червоно-бурої глини та породи
третинного віку /677/.
Сумарна сонячна радіація регіону знаходиться в діапазоні 110-120 ккал/см2
(збільшується з півночі на південь), увібрана радіація - 85-100 ккал/см2.
Ефективне випромінювання змінюється в межах 36-40 ккал/см2. Річний радіаційний
баланс зростає з півночі на південь від 50 до 60 ккал/см2 /293, 270/.
Важливе значення для розвитку біологічних процесів, зокрема терміну вегетації
рослин і сезонних змін у житті тварин, має температурний режим повітря і
грунту.
Клімат Придніпров’я - помірно-континентальний. Кліматичні умови із року в рік
міняються; вологі роки змінюються засушливими, які супроводжуються періодичними
посухами. Дія посух характеризується високими температурами (до 39-42о),
низькою відносною вологістю повітря (40-30 % і нижче) і суховіями. Періоди без
дощу можуть продовжувати до 30-40 днів, що сприяє збільшенню випаровування з
поверхні землі до 1130-1280 мм /728/. Таке явище призводить до нерівномірного
зволоження грунту і розподілу запасів продуктивної вологи в метровому і нижче
лежачих шарах /535/.
Всі процеси, які відбуваються в рослинному організмі, обумовлені, в першу
чергу, термічними умовами навколишнього середовища. Особливими відмінностями
Дніпропетровщини в літній період є високі температури і низька вологість
повітря, періодичні посухи. Найбільш висока температура повітря спостерігається
в липні. В серпні відбувається спад температури. Помітне зниження температури
відбувається в вересні. В період від вересня до
грудня температура щомісячно знижується на 5-7о С. В грудні середня температура
стає від’ємною. Слід відмітити, що середня місячна температура з березня по
листопад вища 0оС, а з травня по вересень вища 15оС.
Найбільш холодним місяцем вважається січень. З середини лютого температура
повітря починає підвищуватися спочатку повільно, а потім більш інтенсивно.
Різниця між середньою температурою самого теплого і самого холодного місяця
складає 28о С. Найнижча добова температура приходиться на 24, 25 січня (-7,0о
С). Найвища добова температура повітря (23,1о С) спостерігається близько 17
липня. Рекордна низька температура (-38,2о С) зафіксована 11 січня 1940 р., а
максимальна (40,1о С) - 10 серпня 1930 р.
В цілому температурний режим відрізняється нестійкістю, що підтверджується
частими заморозками навесні та восени.
Кількість опадів в регіоні в середньому дорівнює 560 мм, а в м.Дніпропетровську
- 477 мм. За цих умов суховії, які спостерігаються останнім часом майже
щорічно, при значних швидкостях вітру знижують відносну вологість повітря до
30% і менше. Вітряні дні становлять 270-296 діб в рік. Тривалість суховійної
погоди може продовжуватися до 15 днів. Швидкість вітру в цей період становить
6-10 м/сек, а в окремі дні до 15 м/сек. Середня швидкість вітру за рік -
3,0-3,5 м/сек. На степових просторах небезпечним явищем можуть бути пилові
бурі, під час яких швидкість вітру зростає до 20-30 м/сек, а відносна вологість
повітря знижується до 10-15 % /271, 423, 536/.
Згідно з географічним положенням Придніпров’я прихід сонячної енергії перевищує
її використання на протязі значної частини року. Повітряні маси над цією
територією нагріваються швидше, ніж зволожуються, внаслідок чого відносна
вологість зменшується, дефіцит вологи і випаровуваність збільшується.
Велика випаровуваність та недостатня кількість опадів тісно пов’язані з
гідрохі
- Київ+380960830922