РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
У відповідності з метою та задачами наукового дослідження робота проводилась в декілька етапів. На першому етапі ретроспективно проаналізовано 100 історій пологів жінок, які хворіють сифілісом і 80 історій пологів здорових вагітних. На другому етапі досліджено 120 жінок, з яких:
* основну групу склали 60 вагітних жінок із сифілісом в анамнезі;
* до контрольної групи віднесено 60 вагітних жінок без акушерської і соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи.
Також досліджено 60 вагітних жінок із сифілісом в анамнезі, які були розділені на 2 групи:
Група І - 30 жінок - вагітні з сифілісом в анамнезі, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;
Група ІІ - 30 жінок - вагітні з сифілісом в анамнезі, яким здійснювали лікувально-профілактичні заходи за розробленою схемою.
Дослідження проводились на базі пологового будинку №4 м. Києва.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводились згідно наказом МОЗ України №582 та №620, та полягали у застосуванні спазмолітинів, токолітиків, гормональних препаратів, комплексів вітамінів та мікроелементів, препаратів, що покращують мікроциркуляцію.
Відмінними особливостями запропонованої нами методики є проведення профілактично-лікувальних заходів під час вагітності у жінок з сифілісом в анамнезі. До вищезазначеної традиційної терапії додатково призначали імуномодулятор бластомуніл, дюфастон, плаценту композітум та коензим композітум.
Бластомуніл є сучасним природним імуномодулятором, що виділений із клітин молочно-кислих бактерій (Lactobacillus delbrueckii), який стимулює клітинний і гуморальний імунітет та активність цитокінів. Препарат підвищує кількість лейкоцитів у периферичній крові при їх зниженому рівні, підсилює фагоцитоз, зменшує рівень імунних комплексів, нормалізує вміст імуноглобулінів класу М та G у сироватці крові, є індуктором інтерферону, інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-2, покращує мікроциркуляцію крові в тканинах, стимулює процеси їх регенерації, має виражену антибактеріальну та противірусну дію. Бластомуніл в малих дозах м'яко активує реакції гуморального та клітинного імунітету, підвищує активність факторів вродженої резистентності при хронічних захворюваннях. Препарат не має місцевоподразнювальної, ембріотоксичної, мутагенної та тератогенної дії.
Дюфастон - природній гестаген з доведеним імуномодулюючим впливом. Дюфастон забезпечує виражену активацію прогестеронових рецепторів і імунологічні механізми, що забезпечують збереження вагітності.
Плацента композітум - антигомотоксичний препарат, дія якого спрямована на покращення периферичного кровообігу та мікроциркуляції, активацію обмінних процесів в органах і тканинах. Вміст в препараті суїс-органних витяжок, в тому числі з плаценти і гіпофізу, дає можливість нормалізації в цих органах специфічних метаболічних процесів і функцій.
Коензим композітум можна розглядати як "антигомотоксичний вітамін", що відновлює енергетичні і метаболічні процеси в клітинах через розблокування роботи мультиферментних систем циклу Кребса. Тому, застосування Коензим композитум є важливою ланкою терапії хронічних захворювань, які супроводжуються порушенням нормального метаболізму клітини.
Зазначене лікування застосовували у терміни 14-16, 26-28, 32-34 тижня вагітності.
В процесі обстеження вагітних визначали особливості анамнезу і катамнезу, порівнювали показники соціального положення, фертильності, паритету, перебігу ускладнених вагітностей, пуерперального періоду. Отримані анамнестичні дані заносили у спеціально розроблені анкети. При об'єктивному обстеженні звертали увагу на будову тіла, наявність набряків, стан кістково-м'язової, нервової, серцево-судинної, ендокринної систем, органів травлення, дихання, сечовиділення.
Ефективність лікування у жінок обох груп визначали за даними клінічних проявів, об'єктивного огляду, УЗД, КТГ та визначення в сироватці крові вмісту лімфоцитарних субпопуляцій CD3+, CD4+, CD8+, CD24+(ІПО24+), CD56+(NK), CD150+(ІПО3+), ІПО47+(HLA-DR+), інтерлейкіну 1b (IL-1b), інтерлейкіну 6 (IL-6) і фактору некрозу пухлини ? (TNFa). Дослідження проводилось перед призначенням терапії і через 21 день після застосування альтернативних методів лікування.
2.2. Методи дослідження
В процесі виконання дослідження вивчали особливості анамнезу і катамнезу, порівнювали показники соціального положення, фертильності, паритету, перебігу ускладнених вагітностей, пологів, пуерперального періоду.
Отримані дані із історії пологів заносилися у спеціально розроблені анкети.
При об'єктивному обстеженні звертали увагу на антропометричні характеристики, наявність набряків, стан кістково-м'язової, нервової, серцево-судинної, ендокринної систем, органів травлення, дихання, сечовиділення.
Діагностика сифілітичної інфекції проводилась згідно з загальноприйнятими рекомендаціями, виділяючи при цьому три основні форми: первинний сифіліс, вторинний свіжий сифіліс, вторинний рецидивуючий сифіліс та прихований ранній сифіліс.
Дослідження мікробіоцинозу статевих шляхів полягало у виявленні як видового, так і кількісного складу мікрофлори. Матеріалом дослідження були виділення піхви, піхвові змиви, мазки зі слизової оболонки піхви, церві- кального каналу та уретри.
2.2.1. Методика УЗД та кардіотокографії
В ході нашого дослідження було застосовано інструментальні методи: ультразвукове дослідження, ультразвукову доплерометрію, кардіотокогра-фію.
Ультразвуковий метод є одним з провідних методів дослідження в акушерстві завдяки високій ефективності, нешкідливості, доступності та відносній простоті проведення. Цьому головним чином сприяє вид апарату, на якому проводились дослідження.
Ультразвукові дослідження проводились на апараті "ALOKA SSD-256", кардіотокографічні дослідження - на фетальному моніторі ВМТ.
Визначення БФПП проводили т