РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих залучених у дослідження
Клінічне дослідження носить ретроспективний характер на підставі аналізу історій хвороб та протоколів клінічного дослідження тематичних хворих відділу гіпертонічної хвороби НДІ кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України. Воно охопило пацієнтів чисельністю 145 осіб з ессенціальною гіпертензією (ЕГ) І -ІІ стадії у віці від 21 до 56 років, які пройшли клінічне та лабораторне обстеження у відділі гіпертонічної хвороби Інституту кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України 15-20 років тому згідно наукової тематики відділу. З них чоловіків було 119 осіб, а жінок - 26. Особи, у яких АГ носила симптоматичний характер, з супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС), в т.ч. з інфарктом міокарда (ІМ) в анамнезі, серцевою недостатністю (СН), цукровим діабетом (ЦД), з проявами ниркової недостатності, порушеннями мозкового кровообігу в анамнезі, ураженнями клапанного апарату серця, хронічними хворобами легень та шлунково-кишкового тракту в дослідження не включали. З метою виключення ІХС, в тому числі і безбольової її форми, всім хворим проводили велоергометрію до первинного обстеження. За даними первинної ЕхоКГ у 44,1 % хворих гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) не було, у решта пацієнтів вона була помірною (37,5%) та значною (18,4%). За типами ремоделювання ЛШ хворі розподілилися наступним чином: з НГЛШ 29,2% хворих, з КРЛШ - 11,7%, з КГЛШ - 23,4%, з ЕГЛШ - 35,8%.
Повторне обстеження цієї когорти хворих проводили через 15-20 років в таких самих умовах. Воно було здійснене у 102 пацієнтів, які на цей момент залишилися живими. Повторно проводили визначення рівня офісного артеріального тиску (АТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), антропометричні виміри, ехокардіографію (ЕхоКГ), біохімічний аналіз крові, ліпідний спектр крові. Додатково використали добовий моніторинг АТ (ДМАТ), визначення вмісту катехоламінів (адреналіну і норадреналіну) та білка в сечі.
Основними скаргами хворих на момент повторного обстеження були: головний біль (96,1%), головокружіння (57,6%), виражена слабість (58,4%). Дещо рідше пацієнтів турбували неприємні відчуття в ділянці серця (33,8%), тривалі ниючі болі в лівій половині грудної клітки та/або за грудиною, які у частини хворих (22,5%) не були пов'язані з фізичним навантаженням, а у інших (10 %) виникали при фізичному навантаженні і тамувалися прийомом нітропрепаратів ( напр., нітрогліцерин ). На відчуття серцебиття і/або перебої в роботі серця скаржилися ( 26,8%) хворих. Частина хворих (12,8%) відмічала виникнення нудоти і/або блювоти при підвищенні АТ. Спадковий анамнез (наявність артеріальної гіпертензії та смерть родичів від її ускладнень) був обтяжений у 70,6% обстежених пацієнтів. При огляді пацієнтів відмітили зміщення лівої межі відносної серцевої тупості від 0,5 до 2,0 см від лівої середньоключичної лінії назовні, акцент ІІ тону на аорті, у 68 пацієнтів вислуховувся м'який систолічний шум на верхівці, а у 23 - над аортою.
Розподіл хворих за вираженістю ГЛШ та його ремоделюванням відбувся наступним чином - див. табл. 2.1 і 2.2.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за вираженістю ГЛШ.
ОбстеженняНема ГЛШ Помірна ГЛШЗначна ГЛШПервинне, n - кількість хворих, (%)5150,5%3735,8%1413,7%Повторне, n - кількість хворих, (%)1616,2%5452,5%3231,3%
Типи ремоделюванняНГЛШКРЛШКГЛШЕГЛШЗДЛШПервинне обстеження, % - кількість хворих34,714,716,833,70Повторне обстеження, % - кількість хворих7,110,142,429,311,1 Таблиця 2.2
Розподіл хворих за типами ремоделювання лівого шлуночка.
Обов'язковим моментом було уточнення анамнестичних даних щодо перенесених захворювань: на розвиток цукрового діабету за аналізований період вказували 19,8 % хворих, гострого порушення мозкового кровообігу - 12,9 %, транзиторної ішемічної атаки - 3 %, ІМ -7 %, аритмії (ІІІ-ІV кл. за Лангом) - 40,5 %, ІХС (стенокардія напруги І-ІІІ ФК) - 46,6 %, хронічної ниркової недостатності - 8,9%.
Дослідження добової мікроальбумінурії в аналізі сечі було проведено всім хворим, її підвищений рівень (>30,0 мг/добу) було виявлено у 24,51% хворих. В біохімічному аналізі крові підвищений рівень глюкози був у 27,45% осіб. При проведенні глюкозотолерантного тесту (ГТТ) ЦД встановлено у 20,88% хворих, а порушення толерантності до глюкози - у 24,18%. За даними ЕхоКГ дослідження ознаки гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) виявлено у 83,8% хворих.
Впродовж всього періоду з моменту первинного обстеження 64,4% хворих приймали медикаментозне лікування, з них у 31,7% воно було неефективним; інші пацієнти (35,6%) - не отримували медикаментозного лікування взагалі або прийом ліків був епізодичний. В перші роки після базисного обстеження пацієнти в основному приймали препарати центральної дії та діуретики (у 52,55%) випадків. З плином часу та розширенням фармацевтичного ринку акцент лікування змістився в бік прийому блокаторів повільних кальцієвих каналів та блокаторів бета-адренорецепторів - відповідно 56,7% та 46,7%. За останні роки більша частина хворих застосовувала, як правило, комбіновану терапію: інгібітори АПФ з діуретиками та блокатори бета-адренорецепторів з діуретиками. І тільки 16,7% пацієнтів використовували монотерапію, яка була представлена в основному препарати групи інгібіторів АПФ або блокаторів повільних кальцієвих каналів. Препарати групи антагоністів рецепторів ангіотензину-ІІ застосовували 2,2% пацієнтів.
Встановити зв'язок з рештою пацієнтів (n=43) не вдалося, оскільки зі слів їх родичів вони померли внаслідок серцево-судинних ускладнень. Причини смерті вказували на підставі свідоцтв про смерть. Серед основних причин смерті були: ІМ (11,74 %), гостре порушення мозкового кровообігу (21,93 %), раптов