Ви є тут

Громадянське виховання старшокласників у Великій Британії

Автор: 
Гурій Марія Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U002212
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
2.1. Зміст та специфіка громадянознавства у Великій Британії в умовах
глобалізації суспільства
Становлення особистості старшокласника у Великій Британії відбувається в умовах
глобалізації суспільства (global dimension). Науковці Великобританії (Левіс
[182], Сміт [285], Маккензі [264] та ін.) стверджують, що громадянство окремої
країни можна по-справжньому зрозуміти, розглядаючи його в ширшому контексті та
взаємозв’язку з іншими країнами. Дозволити учням залишатися несвідомими щодо
глобального виміру громадянства – означає залишити їх не інформованими щодо їх
власного життя, позиції та ролі у суспільстві, в якому вони мешкають.
Процес глобалізації супроводжується зіткненням інформаційних технологій,
стандартизацією методів праці, розвитком міждержавних структур, поширенням
впливу засобів масової інформації та між культурної комунікації, її
асиметричністю тощо [190, 3].
Англійські педагоги вважають, що усвідомлення поєднання глобалізації
суспільства та громадянознавства допомагає старшокласникам адекватно розуміти
такі поняття сучасного життя, як „расизм”, „біженство”, „шукачі політичного
притулку”, „міграція” тощо. Це сприяє розвиткові врівноваженого і
поінформованого погляду учнів старших класів на те, що відбувається в
Об’єднаному Королівстві та світі загалом [190, 3].
Обґрунтування проблеми глобалізації у процесі вивчення громадянознавства
означає не лише одержання знань про інші країни, але є необхідною частиною усіх
аспектів шкільного навчального плану, шкільного життя, взаємодії вчителів та
учнів, які визначають зміст громадянського виховання старшокласників у Великій
Британії.
Глобальний вимір можна розглядати з точки зору трьох напрямів громадянознавства
(strands of citizenship education). Перший з них – політична грамотність
(political literacy). Сюди відносять такі пункти четвертого етапу (для
старшокласників) навчальної програми Англії із громадянознавства: 1a, 1d, 1f,
1g, 1h, 1i.
Політична грамотність охоплює право молоді на засвоєння знань, умінь та
навичок, які будуть потрібні юнакам і дівчатам як дорослим та повноправним
членам глобалізованого суспільства, оскільки поєднання глобального виміру із
громадянознавством допомагає учням розуміти міжнародні конвенції, зокрема такі,
як Національна конвенція прав дитини (The UN Convention on the Rights of the
Child), конвенції між законодавством Великобританії та міжнародним
законодавством.
Глобальний вимір відображає глобальний аспект життя молоді та робить
громадянство більш доречним й актуальним. У навчальних закладах Великої
Британії учнів забезпечують вміннями і навичками виокремлювати важливі для них
питання і проблеми, які аналізуються в телепередачах, цікавих для молоді,
Інтернеті; вчать правильно їх розв’язувати. Це допомагає їм, наприклад,
зрозуміти присутність у їхній школі дітей-біженців, приналежність різних дітей
до різних релігійних конфесій тощо. Основне в цьому процесі – навчити дітей та
молодь адекватно реагувати на ті чинники і механізми, які реалізуються в
громадянському суспільстві, допомогти старшокласникам знайти правильні шляхи та
способи розв’язання конфліктних ситуацій.
Усвідомлення глобального виміру також дає старшокласникам необхідні знання для
активної участі в житті свого суспільства та світової громади. Як майбутні
громадяни з правом голосу, юнаки і дівчата повинні вміти приймати правильні та
адекватні рішення, оскільки багато питань світового масштабу мають глобальний
вимір: потепління, міграція, торгівля зброєю, ціни на товари тощо. Відносини
між різними державами та їх ставлення до своїх громадян тепер є не лише їх
справою, а й стають важливою проблемою світової спільноти [181]. Англійські
педагоги активно інформують про це своїх учнів у процесі вивчення
громадянознавства.
Зацікавленість глобалізацією дає учням знання про економічний світ праці та
споживання, оскільки транснаціональні компанії мають значний вплив на
виробництво та споживання товарів як у розвинених країнах, так і в країнах з
„економікою, що розвивається”. Перед молоддю постають питання вибору способу
життя, прийняття рішень у ролі споживача, визначення майбутнього місця праці.
Всі ці та чимало інших питань англійські педагоги намагаються розв’язувати у
процесі громадянського виховання та освіти [220].
Політичної грамотності старшокласників Англії на уроках громадянознавства
навчають через такі види діяльності, як: співпрацю з однолітками з іншої школи
щодо обміну досвідом з дотримання цих прав дітей;
спостереження за діяльністю таких організацій, як Світовий суд, які
дотримаються міжнародних юридичних угод; вивчення шляхів, у яких людські права
визначаються юридичними міжнародними та національними документами, включаючи
Акт Об’єднаного Королівства з прав людини; співпрацю з місцевими
підприємствами, представники яких можуть відвідувати школу; розвиток
зацікавлення до того, як компанії в інших країнах відгукуються на проблеми
довкілля і зайнятості населення та формують вміння критично оцінювати
діяльність політичних партій при глобалізації суспільства [237, 71].
Соціальну та моральну відповідальність (social and moral responsibility), на
думку англійських педагогів, повинні забезпечувати пункти 1a, 2a, 3a четвертого
етапу навчального плану із громадянознавства.
Значна кількість проблем, які залишаються важливими для молоді Великої
Британії, також актуальні для молодих людей в інших країнах. До них належать:
права дитини та людини, освіт