розділ 2.1).
Дані про розуміння учнями зі зниженим зором початкових класів різних мотивів читання подано в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Мотиви самостійної читацької діяльності учнів зі зниженим зором (на основі бесід з учнями), у %
Зміст мотивуКласи1234Операційно-утилітарний34,339,122,514,7Продовж. табл. 2.6
Інтерес до змісту книги (пізнавальний мотив)24,323,337,532,6Вимоги вчителів, батьків (соціальний мотив)5,79,712,517,4Уникнення поганих оцінок (соціальний мотив) 18,69,722,830,6Недиференційований17,118,24,74,7 Представлені в таблиці результати свідчать про те, що для учнів молодших класів зі зниженим зором самостійна читацька діяльність являє собою переважно утилітарну цінність ("Книги потрібно читати, щоб навчитися краще читати") [139].
Під час дослідження виявлено, що серед учнів є такі, які розуміють читання як нудний обов'язок учня, непотрібний дорослим ("Книги потрібно читати в школі, тому що потрібно читати, а дорослі можуть і не читати, їм це не потрібно").
Таке розуміння читання ми умовно назвали негативним аспектом.
Учні початкових класів зі зниженим зором найчастіше вказували на операційно-утилітарний мотив, який пов'язаний з удосконаленням якостей читання і побутовим умінням читати ("Люблю читати книги, щоб краще читати і писати", "Читаю книги, щоб навчитися читати - буду вміти читати, піду в магазин і все прочитаю").
На пізнавальні мотиви читання книг учні зі зниженим зором вказували у 24,3% випадків в 1 класі, в 2 класі - у 23,3% випадках. Вони обґрунтовували своє ставлення до книг шаблонно ("Люблю читати, читаєш - дізнаєшся, що відбувається на світі", "Узнаєш нове та розум розвивається").
В 3 та 4 класах відповідно 37,5% та 32,6% мотивація стає більш глибокою, усвідомленою ("Люблю читати книги про тварин; в них багато цікавих розповідей - дізнаюсь які тварини живуть, чим живляться; все це мені цікаво, тому що я люблю тварин").
Поступове збільшення числа вказівок учнів зі зниженим зором на пізнавальні мотиви самостійної читацької діяльності можна пояснити як позитивну тенденцію розвитку у них мотивів читання.
Учнів зі зниженим зором спонукають до читання також і негативні мотиви: вимоги вчителів, батьків. Наприклад: "Не люблю читати, пам'ять у мене погана, букви забуваю - не получається читати" (Настя М., 1 клас); "Мама заставляє читати, я сам не люблю - не можу слова складати" (Ігор У., 2 клас); "Вчителька вимагає, щоб читав, а мені не хочеться - часу в мене немає" (Ілля К., 4 клас); "Читаю, щоб не отримати двійку" (Влада В., 3 клас).
В бесідах з учителями було виявлено, що негативні мотиви читання мають переважно ті діти, які не вміють читати або утруднюються в читанні і цілісному сприйманні тексту. Це стосується і тих учнів, які не вміють диференційовано вказувати мотив читання, говорячи про те, що їм нецікаво читати (1 клас - 17,1%; 2 клас - 18,2%; 3 клас - 4,7%; 4 клас - 4,7%).
У бесідах з учнями ставилося запитання "Переказуєш ти кому-небудь книгу, яку прочитав?" Аналіз відповідей на це запитання дозволяє говорити про якість роботи педагогів і батьків, яка спрямована на формування в учнів зі зниженим зором звички читати і розуміти зміст тексту. За відповідями учнів можна виявити, наскільки прочитаний твір викликає в них бажання поділитися своїми враженнями з іншими людьми. Позитивні відповіді було отримано у невеликої групи дітей (в середньому у 28,5%). В ній опинилися ті учні, в яких виявлено пізнавальні та утилітарно-операційні мотиви самостійної читацької діяльності.
В 1-2 класах 32,9% учнів зі зниженим зором переказують зміст прочитаних творів учителям і батькам; у 3 класах - 27,6%; в 4 класах - 39,5% переказують твори учителям, батькам, молодшим родичам і друзям, але дуже рідко.
Від учнів, які негативно відповіли на це запитання, ми вимагали обґрунтування відповіді. Учні вказали на наступні причини:
- "Не вмію читати і не маю бажання переказувати кому-небудь" (11,3%);
- "Погано переказую текст" (4,7%);
- "Погана пам'ять (швидко забуваю про що прочитав)" (7,3%);
- відсутність інтересу оточуючих слухати переказ (8,5%);
- відсутність часу для читання і переказу (12,9%).
Нами спостерігалися значні розбіжності у відповідях учнів різних класів і шкіл, що свідчить як про індивідуальні особливості та своєрідність контингентів класів, так і про якість корекційно спрямованої роботи окремих педагогічних колективів і окремих вчителів. Наприклад, в одній із шкіл 7 із 10 учнів 3-го класу відповіли, що вони переказують прочитані книги вчительці, друзям, родичам; в 4 класі іншої школи жоден учень не дав позитивної відповіді на запитання "Переказуєш ти кому-небудь книгу, яку прочитав?".
Для формування особистісно значущих мотивів читацької діяльності необхідна багатогранна педагогічна робота, в якій повинні приймати участь і батьки. Це засвідчують також ті мотиви читацької діяльності учнів, які виявлено під час індивідуальної бесіди з вчителями, бібліотекарями (табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Мотиви читацької діяльності учнів зі зниженим зором (із бесід з вчителями та бібліотекарями), у %
Зміст мотиву Класи123 4Операційно-утилітарний17,14,73,1 2,7Інтерес до змісту книги18,626,235,7 33,6Спонукання64,369,161,2 63,7 З даних таблиці видно, що для учнів зі зниженим зором початкових класів, найбільш дійовими є мотив спонукання. Він займає стійке місце серед інших мотивів читацької діяльності на всіх етапах навчання в школі. На нашу думку, в учнів зі зниженим зором з великими труднощами формуються читацькі інтереси, оскільки переважає негативне ставлення до читання як в навчальній діяльності, так і у позаурочний час.
Під час вивчення мотивів самостійної читацької діяльності учнів з нормальним зором нами було виявлено, що діти звертаються до читання книжок з потребою пошуку відповіді на різні запитання (24,1%), додаткового читання з предметів "Читання", "Я і Україна" (17,1%), виконання завдань з позакласного ч
- Київ+380960830922