РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
На базі Комунального Закладу „Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична
лікарня” нами з 2004 р. по 2008 р. було проведено дослідження 88 родичів 55
хворих із ППЕ з основної групи. Критеріями включення родичів до дослідження
були: добровільна згода на участь в анкетуванні, клініко-психопатологічному,
психодіагностичному дослідженні; відсутність раніше звернень за допомогою до
психіатра та нарколога; 1-2 ступінь споріднення з хворим із ППЕ (більш
віддалені родичі до дослідження не включалися).
Загальна характеристика обстежених
2.1.1. З а г а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а р о д и ч і в х в о р и х із
ППЕ. Було запропоновано взяти участь у дослідженні 101 родичу 55 хворих
чоловічої статі із ППЕ, з них 9 осіб на початку роботи були виключені, так як
стало відомо про їх попередні звернення до психіатра або нарколога, більш
віддалену ступінь споріднення з хворим. Відмовилися від обстеження 4 родича
(всі вони батьки), так як вважали це зайвим та непотрібним. Серед тих, що взяли
участь у дослідженні (88 осіб) жінок - 58 (65,9%) у віці від 14 до 67 років
(середній вік - 47,5±1,6 років), чоловіків – 30 (34,1%) віком від 20 до 65
років (середній вік - 45,3±2,2 років). Середній вік родичів – 46,77±1,3. Серед
всіх обстежених родичів хворих із ППЕ 85,2% проживали разом з хворим, із них
53,4% були мешканцями районних центрів, 36,4% - сільської місцевості, 10,2% -
обласного центру. Основні соціально-демографічні ознаки групи родичів приводимо
у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика соціально-демографічних ознак родичів хворих із ППЕ
Ознака
Кількість родичів
Абсолютна кількість
n= 88
Стать
Чоловіки
Жінки
30
58
34,1
69,5
Професiйна
зайнятість
Працює
Тимчасово не працює
Інвалід внаслідок соматичного захворювання
Учні
Пенсіонер за віком
Працюючий пенсіонер
39
27
12
44,3
30,7
2,3
1,1
13,6
8,0
Сімейний стан
Одружений(на)
Вдівець(ва)
В розлученні чи розсталися
В шлюбі ніколи не був(ла)
53
16
10
60,2
10,2
18,2
11,4
Продовження табл. 2.1
Освіта
Незакінчена середня
Середня
Середня спеціальна
Вища
39
28
20
1,1
44,3
34,1
22,7
Ступінь споріднення
з хворим із ППЕ
Матері
Батьки
Брати
Сестри
Бабусі
Діти (дочки)
46
21
52,3
23,9
10,2
8,0
3,4
2,3
Аналізуючи дані таблиці 2.1 слід зазначити, що серед групи родичів переважали
жінки (65,9%), із них – матері (52,3%). Працюючих – 44,3%, за сімейним станом
більшість одружених (60,2%), за освітою привалюють родичі з середньою та
середньою спеціальною – 76,1%.
2.1.2. З а г а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а х в о р и х із ППЕ. У
дослідженні приймали участь 85 хворих чоловічої статі із ППЕ, до якого
відносили гострий поліморфний психотичний розлад як без симптомів, так і з
симптомами шизофренії, дебют шизофренії та захворювання шизофренічного спектру
згідно критеріїв МКХ-10 [163-167]. Наше дослідження було рандомізованим. Всі
хворі були вперше захворівшими та госпіталізувалися до психіатричного
стаціонару вперше. Вони отримували медикаментозну терапію за стандартами
лікування [168]. Для оцінки ефективності запропонованої системи ПК для родичів
хворі були розподілені на дві групи: контрольну та основну. До контрольної
групи без додаткових умов вiдбору було включено 30 хворих із ППЕ віком від 15
до 52 років, середнім віком – 29,93±1,63 років. У родичів хворих цієї групи не
вивчалися особливості ПД та з ними не проводилося нiяких корекцiйних заходiв.
Розподіл хворих контрольної групи за діагнозами наводимо у вигляді рисунка
2.1.
Рис.2.1. Розподіл хворих із ППЕ контрольної групи за діагнозами.
Основну групу склали iншi 55 хворих із ППЕ, вiдiбраних для дослiдження, віком
від 15 до 51 років (середній вік – 25,95±1,07 років), у родичів яких вивчали
клінічні, клініко-психопатологічні, психологічні особливості психічної
дезадаптації і ЯЖ та з ними проводилася психокорекційна робота. Розподіл хворих
основної групи за діагнозами дивись на рисунку 2.2.
Рис.2.2. Розподіл хворих із ППЕ основної групи за діагнозами.
Хворі контрольної групи перебували в стаціонарі на протязі 60,47±10,83 днів, в
той час як хворі основної групи лише 51,29±4,22 днів.
Методи дослідження
Виходячи з поставлених завдань, дослідження проводилось за допомогою
соціально-демографічного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного,
клініко-катамнестичного і методів математичної статистики.
2.2.1. Соціально-демографічний метод дослідження застосовували для отримання
об’єктивних даних про вік хворих із ППЕ та їх родичів, а також стать, сімейний
статус, освіту, професiйну зайнятiсть, ступень споріднення з хворим у їх
родичів.
2.2.2. Клініко-психопатологічний метод дослідження використовували у хворих із
ППЕ та їх родичів на основі загальноприйнятих підходів щодо психіатричного
обстеження пацієнтів. Діагностику психічних розладів здійснювали згідно
клінічних критеріїв МКХ – 10 [164-160], шляхом стандартизованого інтерв’ю та
спостережень. Проводили кількісну та якісну оцінку скарг і виявлення
психопатологічних порушень стосовно різних психічних сфер. Із хворими на ППЕ та
їх родичами проводили діагностичні бесіди, під час яких здійснювали вивчення
скарг, анамнестичних даних, ретельне спостереження за поведінкою обстежуваних,
зокрема за їх мовою та мімікою. Для об’єктивізації психічного статусу у хворих
із ППЕ застосовували шкалу оцінки позитивних та негативних синдромів (PANSS)
(по С.П.Кею, Л.А.Оплеру і А.Фіцбейну) [169]. Шкала позитивних синдромів (П)
використовувалася для оцінки маячення, розладів мислення, галюцінацій,
збудже