Синтез і дослідження пероксидовмісних гребенеподібних олігоелектролітів та водних лікарських препаратів на їх основі

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1. Вихідні речовини, матеріали та їх характеристика
Мономери:
5-трет-бутилперокси-5-метил-1-гексен-3-ін (ВЕП) синтезували за методикою [103],
сушили над сульфатом магнію, після очистки вакуумною дистиляцією продукт мав
наступні константи: d420=0,867 (літ. 0,8670); nd20=1,4480 (літ. 1,4482).
Диметиламіноетилметакрилат (ДМАЕМ) (Aldrich) – вміст основної речовини 98 %,
використовували без додаткової очистки.
N-вініл-2-піролідон (NВП) (Merck) – очищали перегонкою у вакуумі;
d420=1043 кг/м3; nd20=1,5117.
Вінілацетат (ВА) (Merck) – очищали перегонкою у вакуумі; d420=932 кг/м3;
nd20=1,3953.
Малеїновий ангідрид (МА) очищали сублімацією у вакуумі. Температура топлення
після очистки була 325 К (літ. 325,9 К) [104].
Бутилакрилат (БА) (Merck) – очищали перегонкою у вакуумі; d420=899 кг/м3;
nd20=1,4190.
Стирол (Ст) (Merck) – очищали перегонкою у вакуумі; d420=906 кг/м3;
nd20=1,5468.
Метилметакрилат (ММА) (Merck) – очищали перегонкою у вакуумі; d420=943 кг/м3;
nd20=1,414.
Ініціатори:
N,N'-азо-ізобутиронітрил (ДАК) очищали перекристалізацією. Температура топлення
після очистки була 378-379 К.
Олігомерний ініціатор: олігопероксидний металокомплекс (ОМК) отримували за
реакцією комплексоутворення гетерофункціонального олігопероксиду (ГФО)
вінілацетат–ко-5-трет-бутилперокси-5-метил-1-гексен-3-ін-ко-малеїновий ангідрид
(ВА-ВЕП-МА) та катіонів Купруму у метанолі. Синтез ГФО та ОМК на його основі
проводили за методиками [105, 106]. Основні характеристики олігомерного
ініціатора наведені у таблиці 2.1.
Структура ОМК:
Таблиця 2.1
Характеристики олігопероксидного металокомплексу
Склад кополімеру, %
Вміст катіо­нів міді, %
Характерис­тич­на в’яз­кість, [h] (аце­тон, 298К), м3/кг Ч10
Мо­ле­ку­лярна маса, г/моль
Критична концентра­ція струк­туроутво­рення ККС, мг/мл*
Поверхневий натяг уККМ, мН/м
ВА
ВЕП
МА
22
34
44
1,1
0,11
2000
9,66
44,56
* - критична концентрація міцелоутворення (ККМ), визначена по зламу на
ізотермах поверхневого натягу ОМК у водно-аміачному розчині (рН=9,0).
Розчинники: використовували кваліфікації ХЧ або ОСЧ і додатково не очищали.
Диметилформамід (ДМФА) d20=945 кг/м3; nd20=1,429-1,432.
Метанол d420=792 кг/м3; nd20=1,333.
Ацетон d420=792 кг/м3; nd20=1,3591.
Етилацетат d420=901 кг/м3; nd20=1,3718.
Толуол d420=911 кг/м3; nd20=1,4187.
Ксилол d420=861 кг/м3; nd20=1,4958.
Бензол d420=879 кг/м3; nd20=1,5011.
Диметилсульфоксид (ДМСО) d425=1096 кг/м3; nd20=1,4795.
Лікарські речовини, які застосовували для одержання водних препаратів:
S-етил-4-амінобензентіосульфонат (есулан), протигрибковий препарат синтезований
на кафедрі ТБСФБ НУ „Львівська політехніка”, наданий проф. Лубенець В.І. Вміст
основної речовини 99,5 %, Ттопл = 78єС, LD50 = 2000 мг/кг [107].
13-метил-[1,3]бензодіксоло[5,6-с]-1,3-діоксоло[4,5-і]фенантридін
(санг­ві­на­рин), природній алкалоїд виділений з рослини чистотілу [108, 109],
наданий Інститутом біології клітин НАН України, проф. Луциком М.Д.
Похідні тіазолідиніу – протипухлинні препарати (за даними Національного
Інституту Раку, США), синтезовані у Львівському національному медичному
університеті імені Данила Галицького, проф. Лесиком Р.Б. [110, 111]:
2-{5-[2-Хлор-3-(4-нітрофеніл)-аліліден]-4-oксо-2-тіоксотіазолідин-3-іл}-сук­ци­натна
кислота, брутто-формула C16H10ClN2O7S2, молекулярна маса 441,5 г/моль.
Les -60
2-[4-(4-Хлорбензиліден)-2,5-діоксоімідазолідин-1-іл]-N-(2-трифтор­метил­феніл)-ацетамід,
порошок білого кольору, брутто-формула C19H13ClF3N3O3, молекулярна маса 423,5
г/моль.
Les 1875
5-(4-Диметиламінобензиліден)-2-[5-(2-гідроксифеніл)-3-феніл-4,5-дигідро­пі­ра­зол-1-іл]-тіазол-4-он,
брутто-формула C27H24N4O2S, молекулярна маса 468 г/моль.
Les -2904
2-[5-(4-Диметиламінобензиліден)-4-oксо-2-тіоксотіазолідин-3-іл]-N-(4-гідро­кси­феніл)-ацетамід,
брутто-формула C20H19N3O3S2, молекулярна маса 413 г/моль.
Les -2997
5-[2-Хлор-3-(4-нітрофеніл)-аліліден]-4-(4-фторфеніліміно)-тіазолідин-2-он,
порошок оранжевого кольору, брутто-формула C18H11ClFN3O3S, молекулярна маса
403,5 г/моль.
Les-3372
Похідні ди-хлорнафтохінону – преперати антибактеріальної, спазмолітичної дії,
синтезовані на кафедрі ТБСФБ НУ „Львівська політехніка” [112, 113].
2-аланіно-3-хлор-1,4-нафтохінон, молекулярна маса 279,5 г/моль
Аla-ХНХ
2-аспарагіно-3-хлор-1,4-нафтохінон, молекулярна маса 323,5 г/моль
Аsp-ХНХ
2-аміно-3-хлор-1,4-нафтохінон, молекулярна маса 207,5 г/моль
ам-ХНХ
2-аніліно-3-тіо-1,4-нафтохінон, молекулярна маса 281 г/моль
ан-ТНХ
Інші речовини:
Трет-додецилмеркаптан (т-ДДМ) (Fluka) – вміст основної речовини 98,5 %, d420
=0,860, використовували без додаткової очистки. Брутто-формула: C12H25SH.
1,3,5-трифенілвердазил (Merck) – стабільний радикал, Ттопл=143°С,
використовувався без додаткової очистки.
2,2—дифеніл-1-пікрилгілразил (Aldrich) – стабільний радикал, молекулярна маса
394, вміст основної речовини 97%.
2.2. Методики проведення синтезів і експериментів
2.2.1. Синтез гребенеподібних кополімерів на основі ОМК
Синтез кополімерів здійснювався радикальною кополімеризацію вінілових і
акрилових мономерів в середовищі органічних розчинників різної полярності. Як
ініціатор використовували ОМК.
Синтез проводився в цільнопаяних каліброваних дилатометрах об’ємом від 15 до 50
мл з ціною поділки 0.01мл. Дилатометри перед та після завантаження реагентів
охолождували, вакуумували, заповнювали аргоном та запаювали. Температуру
процесу підтримували за допомогою водяного термостату з точністю ±0.1°C. Хід
процесу контролювали за показами дилатометра. Для перевірки точності показів
дилатометра додатково були проведені гравіметричні дослідження конверсії
мономеру після охолодження дилатометра і вивантаження реакційн