РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Результати ретроспективного налізу медичної документації
Відповідно до поставленої мети та завдань дослідження нами було проведено
клініко-статистичний аналіз медичної документації 200 безплідних пар, які
знаходилися на обліку з приводу безпліддя в центрі планування сім’ї. Серед них
чоловіче безпліддя виявлено у 50 (25 %) пар, трубно–перитонеальне – у 40
(20 %), ендокринне – у 60 (30 %), імунологічне – у 10 (5 %), поєднані форми
безпліддя – 40 (20 %). Серед пацієнток з ендокринними порушеннями тиреоїдну
дисфункцію діагностували у 21 (30 %) жінки, гіперандрогенію – у 35 (50 %), у
решти 14 (20 %) – інші гіпоталамічні порушення. Серед хворих з патологією
щитоподібної залози у 58 % осіб виявлено дифузний зоб без зміни активності
залози, що зумовлено ендемічною зоною їх проживання, у 33 % – гіпотиреоз
різного ступеня вираженості, у 9 % – гіпертиреоз різного ступеня вираженості.
Тобто у пацієнток з ендокринним безпліддям гіпофункція щитоподібної залози
зустрічається в 3,7 рази частіше (р<0,05), ніж її гіперфункція.
2.2. Клінічна характеристика обстежених хворих
Під нашим спостереженням знаходилася 181 жінка з ендокринним безпліддям та
порушенням менструальної функції на фоні субклінічного гіпотиреозу та 30
практично здорових невагітних жінок, які склали контрольну групи. Середній вік
обстежених жінок становив (26,2±1,4) роки. Вікова структура хворих наведена в
табл. 2.1.
Як видно з табл. 2.1, більшість хворих (54,7 %) були у віці 21-30 років, тобто,
це жінки активного репродуктивного віку.
Таблиця 2.1
Вікова структура обстежених хворих
Вік
абс.
до 20
14
7,7
21-30
98
54,2
31-40
69
38,1
У частини хворих мала місце супутня екстрагенітальна патологія. Структура
соматичних захворювань наведена в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Структура екстрагенітальної патології у хворих з субклінічним гіпотиреозом
Захворювання
Основна група, n=181
Контрольна група, n=30
абс
абс
Вегето-судинна дистонія
2,8
3,3
Хронічний бронхіт
3,9
Хронічний тонзиліт
2,8
6,7
Хронічний гастрит
4,4
3,3
Хронічний пієлонефрит
2,2
Примітка: * – достовірність між показниками основної та контрольної груп
Як видно з табл. 2.2, у обстежених нами хворих серед супутніх захворювань
зустрічались вегето-судинна дистонія у 5 (2,8 %) жінок, хронічний бронхіт – у 7
(3,9 %), хронічний тонзиліт – у 5 (2,8 %), хронічний гастрит – у 8 (4,4 %),
хронічний пієлонефрит – у 4 (2,2 %). За даними наших досліджень частота
виявлення супутньої патології у жінок основної та контрольної груп достовірно
не відрізнялася (р>0,05). У обстежених нами хворих на момент звернення в
клініку не було виявлено ніякої патології щитоподібної залози.
Основні показників загального аналізу крові, сечі, біохімічного аналізу крові,
коагулограми достовірно не відрізнялися у жінок основної та контрольної груп
(р>0,05).
Середній вік менархе становив (12,5±1,1) та (12,1±1,0) роки відповідно в
основній та контрольній групах і відповідав середньо популяційним нормам
(р>0,05).
У обстежених нами хворих був ретельно зібраний анамнез щодо наявності
гінекологічних захворювань. Їх структура наведена в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Структура супутньої генітальної патології у хворих з субклінічним гіпотиреозом
Захворювання
Основна група, n=181
Контрольна група, n=30
абс
абс
Лейоміома матки
1,1
Ерозія шийки матки
3,3
Мастопатія
1,1
Дисфункціональні маткові кровотечі
2,2
6,7
Примітка: 1. * – достовірність між показниками основної та контрольної груп
Як видно з табл. 2.3, серед гінекологічних захворювань у хворих основної групи
зустрічались міома матки у 2 (1,1 %) пацієнток, мастопатія – у 2 (1,1 %),
дисфункціональні маткові кровотечі – у 4 (2,2 %), а у жінок контрольної групи –
ерозія шийки матки – 1 (3,3 %), дисфункціональні маткові кровотечі – у 2
(6,7%). Нами не виявлено достовірної різниці у поширеності гінекологічної
патології у жінок основної та контрольної груп (р>0,05).
На момент звернення в клініку середня тривалість захворювання (безпліддя)
складала (5,2±1,2) роки. Первинне безпліддя діагностовано у 113 (62,4 %)
хворих, воринне – у 68 (37,6%).
Незаперечним є той факт, що запліднення – це той процес в якому приймають
участь чоловік і жінка, причому доля чоловічих жіночих факторів безпліддя
приблизно однакова. Тому обстеження необхідно проводити подружній парі.
Всі неплідні пари були обстежені за наступною схемою. Перш за все проводили
обстеження чоловіка – визначення характеру спермограми відповідно до
рекомендацій ВООЗ. При виявленні патологічних змін чоловіки скеровувалися на
консультацію до уролога-сексопатолога, який визначав подальшу тактику лікування
до отримання задовільних результатів спермограми.
Паралельно проводили обстеження жінки. При первинному огляді з’ясовували
наявність чи відсутність запальних захворювань жіночих статевих органів. При
виявленні запальних змін в геніталіях проводили провокацію запального процесу,
обстеження на TORCH-інфекції і специфічну антибактеріальну терапію. Лише після
отримання нормальних мазків на флору (І, ІІ ступінь чистоти вагінального
вмісту) переходили до другого етапу – діагностики прохідності маткових труб.
Для визначення прохідності труб проводили гістеросальпінгографію з
використанням водного контрасту. При непрохідних або частково прохідних
маткових трубах жінки скеровувалися на проведення діагностично-лікувальної
лапароскопії. Об’єм операції – роз’єднання злук, сальпінгооваріолізис,
адгезіолізис, сальпінгостомія, сальпінгонеостомія, фімбріопластика,
фі
- Київ+380960830922