РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Обсяг проведених досліджень
На базі Харківського обласного дитячого туберкульозного клінічного санаторію,
Харківського міського клінічного протитуберкульозного диспансеру та Харківської
міської санітарно-епідеміологічної станції проведено дослідження напруженості
штучного активного імунітету проти кору у 443 дітей і підлітків віком 6 – 17
років: 67 обстежених були інфіковані МБТ більше року, 74 – мали віраж реакції
на туберкулін, 69 – мали гіперергічну чутливість до туберкуліну, 89 – мали
вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ) та 72 – мали залишкові зміни після
туберкульозу (ЗЗТБ). Групу порівняння склали 72 неінфіковані МБТ особи
відповідного віку. Усі обстежені були дворазово щеплені проти кору. Для
імунізації проти кору використовували моно- і комбіновані вакцини
(Кір-Паротит-Краснуха). Оцінку стану вакциноіндукованого імунітету проти кору
проводили з урахуванням терміну після останнього щеплення: через 1 – 3 роки, 4
– 6 років, 7 – 9 років, 10 – 12 років (табл. 2.1). Структура та відсоткове
співвідношення супутніх захворювань були схожими в усіх групах обстежених.
У 74 % (327 осіб) від загальної кількості обстежених з туберкульозною інфекцією
проведено порівняльний аналіз рівня Ат проти вірусу кору до початку та по
закінченні протитуберкульозного лікування туберкульозу (1-й та 2-й періоди
спостереження відповідно).
Таблиця 2.1
Розподіл дітей і підлітків з різними проявами туберкульозної інфекції по групах
обстеження з урахуванням терміну після останнього щеплення ЖКВ.
Групи обстежених
Кількість обстежених осіб з урахуванням терміну після останнього щеплення ЖКВ
Всього
1 – 3 роки
4 – 6 років
7 – 9 років
10 – 12 років
Неінфіковані МБТ (група порівняння)
25
23
24
72
Інфіковані МБТ більше року
(1-а група спостереження)
24
21
22
67
З віражем реакції
на туберкулін
(2-а група спостереження)
26
23
25
74
З гіперергічною реакцією
на туберкулін
(3-я група спостереження)
27
20
22
69
З ВДТБ
(4-а група спостереження)
23
22
23
21
89
З ЗЗТБ
(5-а група спостереження)
25
27
20
72
Всього
150
136
136
21
443
Для виконання роботи були вивчені дані щеплювального анамнезу (ф. № 63),
історії хвороби (ф. № 081-1/о) кожного обстеженого та розроблені «Карта
обстеження хворого на туберкульоз» і «Карта обстеження інфікованого МБТ»
(Додатки А і Б).
2.2. Характеристика застосованих методів
У даному розділі наведено методи та методики, що застосовані у роботі:
Епідеміологічні методи: ретроспективний епідеміологічний аналіз;
Серологічні методи: ІФА та РПГА;
Статистичні методи: параметричні критерії (критерій Ст’юдента) та
непараметричні критерії (критерій Колмогорова-Смірнова, критерій знаків, парний
критерій Вілкоксона, критерій Вілкоксона-Манна-Уітні);
Загальноклінічні методи: аналіз результатів клінічного обстеження кожного
відібраного для дослідження.
Епідеміологічні методи
Вивчення епідемічної ситуації стосовно туберкульозу та кору проведено за
матеріалами офіційної статистики МОЗ України, обласної і міської
санітарно-епідеміологічних станцій м. Харкова (1995 - 2007 рр.) із
застосуванням ретроспективного епідеміологічного аналізу.
Лабораторні методи
Для дослідження штучного активного імунітету проти кору у кожного обстеженого
натще відбирали 1,5 мл крові та, згідно з вимогами та рекомендаціями щодо
підготовки досліджуваного матеріалу, відокремлювали сироватку від еритроцитів
[133]. Отримані зразки сироваток крові зберігали в епіндорфах при температурі
–20єС не довше 3 місяців. Виявлення Ат проти вірусу кору здійснювали методом
ІФА та в РПГА.
Імуноферментний аналіз. Останнім часом для виявлення специфічних Ат у
біологічних рідинах (сироватці крові тощо) все ширше застосовують
імуноферментні тест-системи. Завдяки ІФА з’явилася можливість кількісно
визначати Ат в широкому діапазоні концентрацій із використанням лише одного
розведення сироватки або плазми. Також ІФА дозволяє легко розрізняти Ат різних
класів імуноглобулінів. Об’єктивність кількісної оцінки забезпечується завдяки
інструментальній фотометрії, при цьому інтенсивність зареєстрованих сигналів
має прямий кореляційний зв’язок з рівнем визначених Ат.
На сьогодні найпоширенішим різновидом методу ІФА вважається гетерогенний
твердофазний ІФА (ТІФА).
У даному досліджені для виявлення Ат (IgG) проти вірусу кору використовували
зареєстровану в Україні тест-систему на основі методу ТІФА – «ВектоКорь – IgG –
стрип» (ЗАТ «Вектор-Бест», м. Новосибірськ, Росія). У застосованій тест-системі
для приготування імуносорбенту вжито очищений інактивований вірус кору (штам
NOVO-96, генотип А).
Один набір призначений для аналізу 96 проб сироваток крові (2 позитивних та 2
негативних контролі включно) або для визначення титрів 12 проб (1 позитивний та
1 негативний контролі включно).
Алгоритм проведення ІФА, урахування та оцінка отриманих результатів викладені в
інструкції тест-системи.
Таким чином, розроблювачами даної тест-системи запропоновано два підходи щодо
дослідження зразків сироваток крові: 1) в одному розведенні, що дозволяє дати
якісну оцінку; 2) шляхом послідовних двократних розведень (титрування) для
кількісної оцінки стану специфічного імунітету проти кору.
В представленій роботі дослідження зразків сироваток крові було проведено в
одному розведенні, та виявлено серопозитивних та серонегативних осіб. Згідно з
інструкцією щодо застосування тест-системи, результат аналізу вважали
позитивним, якщо значення оптичної густини (ОГ) досліджуваної сироватки
дорівнювало або перевищувало граничне значення ОГ. Далі, для кількісної
інтерпретації позитивних
- Київ+380960830922