РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводились протягом 2003-2005 рр. на моніторингових ділянках ВАТ "Північний гірничозбагачувальний комбінат" (ПівнГЗК), розташованого на території Дніпропетровської області. Ділянки були закладені на свіжовідсипаному відвалі Першотравневого кар'єру ПівнГЗК різного віку відсипки та в едафотопах за біологічної рекультивації: під насадженнями Robinia pseudoacacia L., Pinus pallasiana D.Don, під різнотравною рослинністю. На хвостосховищах ПівнГЗК ділянки були закладені на техноземах плесів та на дамбах з різним рослинним покривом (штучні насадження Rhus hirta (L.) Sudw., Leymus sabulosus (Bieb.) Tzvel. та самозаростання різнотравною рослинністю). Зразки ґрунту також відбирались з природних едафотопів регіону (чорнозем звичайний, чорнозем південний, солонці, солончаки), а модельні досліди проводились в лабораторних умовах у відділі фізіології рослин та біології ґрунтів Криворізького ботанічного саду НАН України. Контрольна ділянка була розташована на відстані 28 км від джерела металовмісних аерогенних емісій біля с.м.т. Петрове (Долинський р-н, Кіровоградської обл.).
2.1. Характеристика району досліджень
Район досліджень входить до складу степової зони України її північно степової підзони Дністровсько-Дніпровського північностепового краю Південно-Придніпровської схилово-височинної області.
Рельєф території Придніпровського регіону відображає основні риси поверхні південної частини Східно-Європейської рівнини, що характеризується чергуванням височин та низовин. Загальні риси будови рельєфу Дніпропетровської області є результатом тривалої та складної історії геологічного розвитку [161]. Неотектонічні рухи вплинули на формування рельєфу височин і низовин степової зони, а через них на просторову диференціацію степових ландшафтів. У вертикальному профілі ландшафтів наявні гірські породи, які залягають вище базису ерозії. Найдавнішими є докембрійські утворення Українського щита, що відслонюються в річкових долинах. Високе залягання поверхні кристалічного фундаменту, щита, його окремі структури, значне поширення відслонень кристалічних порід мають вплив на геоморфологічну будову і через неї на весь ландшафтний комплекс.
У річкових долинах та балках скрізь відслонюються неогенові піски, глини, пісковики, вапняки. Майже скрізь поширені четвертинні відклади, середня потужність яких становить 10-25 м. Ці відклади є важливим ландшафтоутворюючим чинником. У степовій зоні на властивості ландшафтів впливають лесові породи, які мають різні генетичні властивості, зумовлені їх первинним субстратом і процесами ґрунтоутворення. Загальними їх властивостями є пористість, наявність суглинків, просадковість, карбонатність [93, 127].
Середня висота Південно-Придніпровської схилово-височинної області - 182 м, максимальна відмітка в межах області - 211 м. Вона є місцем зародження й вододілом чисельних приток р.Дніпро. Найбільші висоти в межах області знаходяться на межиріччі Орелі та Самари (191 м), найменші - в заплаві ріки Дніпро - 50-55 м.
Степова зона знаходиться на південь від осі підвищеного атмосферного тиску (вісі Воєйкова). Це впливає на характер атмосферної циркуляції. Тут при загальному переважанні західного перенесення вологих повітряних мас у формуванні степового клімату велику роль відіграють східні й північно-східні континентальні, а також середземноморські тропічні повітряні маси. Південно-західне розташування степової зони відносно її євразійського простягання зумовлює кліматичні характеристики, зокрема величини сонячної радіації, теплових ресурсів, характер зволоженості, тривалість без морозного і вегетаційного періодів та інш. Клімат Придніпров'я відноситься до помірно-континентального типу. Ступінь континентальності збільшується з південного заходу на північний схід з чітко вираженою відносно холодною зимою та жарким літом. Помірно-вологі роки змінюються різко посушливими та супроводжуються суховіями.
Таблиця 2.1
Характеристика метеорологічних умов 2001-2004 рр. (за даними Лозоватської метеорологічної станції м.Кривий Ріг)
МісяцьТемпература повітря, оСОпади, мм20012002200320042001200220032004Січень0,0-3,5-4,6-2,021,67,352,670,8Лютий-2,2+2,7-7,5-2,333,622,115,231,3Березень+4,0+5,7-1,0+4,534,836,619,532,4Квітень+11,0+9,6+7,6+9,640,19,320,59,4Травень+13,7+16,6+20,3+14,269,071,312,871,4Червень+17,6+19,3+19,5+17,856,944,136,115,7Липень+25,5+25,3+21,1+20,626,336,3114,577,1Серпень+23,1+21,5+21,2+21,011,627,027,255,6Вересень+16,0+16,6+14,9+15,951,351,121,942,4Жовтень+9,7+8,3+8,6+9,610,471,866,621,2Листопад+3,8+4,4+4,2+3,755,225,014,163,8Грудень-6,5-8,5-0,1+0,512,45,727,621,1Середньорічні
показники+9,6+9,8+8,7+9,4423,2407,6428,6512,2 Найбільш сонячними місяцями є червень-серпень, коли тривалість сонячного випромінювання досягає за місяць 280-310 год. Середні температури січня (найбільш холодного місяця) коливаються в межах -2...-5оС, а середні температури липня (самого теплого місяця) досягають +21...+26оС (табл. 2.1). Середньорічна сума опадів зменшується з південного заходу на схід від 460 до 400 мм. Середня з максимальних, висота снігового покриву на півночі області 12-13 см. Кожна друга зима на півдні області спостерігається без постійного снігового покриву [1, 82, 93, 127].
Дані таблиці 2.1 наочно ілюструють відмінності між сезонними періодами різних років за метеорологічними умовами. Так, якщо 2001-2003 роки були помірно теплими та вологими, то 2004 рік - теплим та надмірно вологим. Показана різниця в метеорологічних умовах різних років і обумовлює коливання в сезонній динаміці біологічних процесів, що протікають в ґрунті.
Простягаючись всього лише на 200 км із півночі на південь і на 270 км зі сходу на захід, Дніпропетровська область має таке різноманіття екологічних умов, яке призвело до формування на її території 277 ґрунтових різновидів. Досл