РОЗДІЛ 2
АНТИЧНІ КОРІННЯ ПОЛІТИЧНОГО ІДЕАЛУ ТА ЙОГО ВТІЛЕННЯ В УМОВАХ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
2.1 Політичні ідеали Стародавньої Греції докласичної доби
Дослідження історично першого політичного ідеалу і соціальних умов його виникнення означає одночасно і пошуки відповіді на питання: коли і чому стає можливим і необхідним поява політичного ідеалу? Очевидно, що в умовах родового ладу поява навіть зачатків політичного ідеалу неможлива. Рід - це той простір, де людина замкнута своїми дуже вузькими інтересами, що обумовлені об'єктивною необхідністю виживання. Матеріальні умови її існування, а це головне, знаходилися в прямій пропорції з рівнем її свідомості і розвитку. Власне й особистості, як сутності людини, що виявляється в її індивідуальних особливостях, у той період по суті ще не було. Інтереси і цілі роду були в той же час інтересами і цілями кожного його члена, а, отже, не виникало питання і про суспільство, яке щонайкраще сприяло б задоволенню потреб особистості. Очевидно, що зародження політичного ідеалу можливе лише на рівні рабовласницького суспільства. Принаймні, до цього періоду (VII в. до н.е.) відноситься виникнення першого з відомих ідеалів суспільного устрою ? античного ідеалу "золотого віку", того часу, коли люди жили щасливо і безтурботно, у повній гармонії з природою. Сама ідея "золотого віку" існувала у багатьох народів, але його не можна вважати ідеалом політичним хоча б тому, що політика в цей час ще не відокремилася від синкретичної свідомості. У народів Китаю "золотий вік" пов'язаний з іменами правителів Яо і Шуня, у Єгипті - із правлінням Осириса і Ізиди. За повір'ями майя також щасливо і безтурботно жили перші покоління людей. Своєрідний прототип ідеї "золотого віку " - древньоіудейський міф про рай і вигнання з нього Адама й Єви. Єдиною основою цієї ідеї, що цементує, у різних народів саме і є міф. Міфологія властива всім древнім народам, тому що міфи виникали на стадії розкладання родового ладу і відбивали складні, а часом і трагічні для їхніх сучасників суспільні процеси. Але характерним і важливим є одне - при всієї "популярності" ідеї "золотого віку" у різних народів, саме в Стародавній Греції він виступає як суспільний ідеал.
Безпосередні зародки майбутніх політичних ідеалів знаходяться вже в поемах Гомера, але навряд чи тут ще можна говорити про цільний політичний ідеал: гомерівський епос не малює картини бажаного майбутнього устрою і не зорієнтований у часі. Елементи ідеалу знаходяться, наприклад, у легенді про Єлисейські поля і про острів Схерію. В "Одисеї" (пісня 6 і 7) Гомер ідеалізує два цікавих моменти: віддаленість жителів Середземноморського басейну від населеного світу і можливість швидко пересуватися по морю для своєї безпеки. Тобто, ця проблема стосується всіх жителів, без урахування їхньої соціальної приналежності. У цих історіях Гомера не міститься соціальних протиріч, отже, вони не могли перерости в ідеал якогось суспільно-політичного устрою. В усьому іншому життя на острові Схерія, наприклад, нічим не відрізнялося від життя жителів, існувавших реально Пілоса і Лакедамона. Проте грецький епос, на погляд дисертанта, виконав одну дуже важливу функцію: він забезпечив можливість появи історично першого ідеалу суспільного устрою, потреба в якому виникла в міру поглиблення майнової нерівності. У пошуках виходу з положення, що все більше погіршувалося, люди зверталися думками в минуле, коли рід піклувався про своїх членів. Уявлення про щасливе минуле виражали насамперед інтереси хліборобів, що у той період складали значну частину населення Греції. Безперечно, що ці уявлення виражали й інтереси рабів, що у той час значно перевищували число вільних греків. Так, в період найвищого розквіту Афін, загальна кількість вільних громадян, включаючи жінок і дітей, складала приблизно 90000 осіб, а рабів нараховувалася 365000 [118, 131]. І, нарешті, торгівля притягувала до Афін багато чужоземців, що селилися тут заради легкої наживи. Проте вони також залишалися безправними і беззахисними. Інтереси цих груп були певною мірою суперечливі, але без з'ясовування їхнього соціального стану неможливо відповісти на запитання: чому почалася ідеалізація родового ладу, первіснообщинних відносин, тобто того суспільного ладу, коли рабство було так само невідомо людям, як і приватна власність,? усі предмети були загальнонародною власністю [119].
Ідеал грецького "золотого віку" пов'язаний з ім'ям Гесіода, що на фоні недосконалості існуючого суспільства малює суспільство бажане, де цілком задоволені всі потреби людей. Він створює образ несуперечливого ідеалу суспільного устрою у своєму творі "Праці і дні" [120]. Гесіод описує п'ять сторіч людської історії, причому кожне із наступних було гірше за попереднє: золоте, срібне, бронзове, героїчне, залізне. Для того, щоб образ недавнього минулого набув статуса ідеалу, Гесіод відриває його від історії, містить у глиб сторіч у часи Кроносу, і розписує його неіснуючі гідності: люди живуть безтурботно, благополучно і щасливо, в умовах рівності і свободи. Вони вдосталь одержують плоди фруктових і будь-яких інших дерев, проводять своє життя в бенкетах... У цих описах минулого Гесіод відбиває реальну структуру потреб існуючого суспільства. Основні ознаки його визначені, таким чином, інтересами грецьких землевласників через спектр первіснообщинних відносин. Гесіод звертається насамперед до моральних проблем взаємовідносин між батьками і дітьми, гостем і хазяїном тощо. Тобто, ідеал "золотого віку" носить явне моральне забарвлення, відображає зачатки моральної свідомості. Водночас ? це образ цілісного і гармонічного буття, що за часи Гесіода було вже втрачено, але в його відображенні містить самі загальні, стійкі, позитивні і бажані ознаки. Цей ідеал, що звернений у минуле, виявив надзвичайний парадокс: являючись консервативним за суттю, він визначив тенденцію прогресивного розвитку суспільства, тобто розвитку від первісної общини до суспільства з більш високими продуктивними потенціями. Ці властивості "золотого віку" багато в