Розділ 2
науково-методичне та інформаційне забезпечення
вимірювання й оцінки трудового потенціалу
2.1. Обґрунтування вимог до вимірювання трудового потенціалу та
напрямів удосконалення інформаційного забезпечення його розвитку
Трудовий потенціал є складною, багатоаспектною та багатомірною категорією, яка
потребує специфічних підходів до вимірювання та оцінки його рівня. Виникає
нагальна потреба розробки обґрунтованого інструментарію оцінки, який комплексно
відбиває зміст категорії та може претендувати на подальше практичне
використання.
Методичні підходи до оцінювання трудового потенціалу містяться в наукових
працях українських та російських учених М. Долішнього, С. Злупка, В. Бідака,
С. Вовканича, М. Вачевського, О. Григоренка, В. Онікієнка, Н. Тітової,
Г. Дмитренка, І. Гнибіденка, О. Грішнової, Т. Заяць, Е. Лібанової,
С. Пирожкова, О. Власюка, М. Кіма, В. Стешенко, Л. Семів, Т. Токарського,
Є. Качана, Б. Гаврилишина, Р. Колосової, М. Магомедова, Б. Генкіна, Л. Шевчук,
іншіх фахівців. Узагальнення досягнень науковців з цього питання свідчать, що в
наукових розробках методики вимірювання трудового потенціалу виокремлюються
чотири головних варіанти оцінки: кількісний прямий і непрямий, якісний та
інтегральний (табл. 2.1).
Кількісне пряме оцінювання здебільшого ґрунтується на демографічному підході до
сутності і змісту трудового потенціалу. Об’єктом при використанні даного методу
є потенціал трудового життя людини або покоління, який розраховується на основі
таблиць смертності як різниця між віком закінчення трудового життя і віком
вступу до нього і являє собою кількість людино-років економічно активного життя
певного покоління [170]; для окремої людини – це середня тривалість життя
протягом працездатного віку. Потенційна тривалість трудового життя залежить від
тривалості трудової активності населення, рівня смертності громадян.
Таблиця 2.1
Методичні підходи до оцінки трудового потенціалу
Варіанти
оцінки
трудового
потенціалу
Підходи до
вимірювання
трудового
потенціалу
Особливості вимірювання
Кількісна
Пряма
Демографічне вимірювання трудового
потенціалу
Визначається потенціал трудового життя людини або покоління
Оцінка бюджету життя населення з виділенням життєвого циклу людини
Економічний підхід
до оцінки трудового
потенціалу
Як обсяг трудового потенціалу пропонується використовувати показники
чисельності населення в працездатному віці, економічної активності, зайнятості,
її структури
Трудовий потенціал вимірюється як кількість часу, необхідного для потреб
виробництва, суспільно необхідної напруженості трудової діяльності протягом
регламентованого часу
Непряма
Енергетичні теорії оцінки трудового
потенціалу
Трудовий потенціал трактується як загальна міра життєвої енергії населення
певної вікової категорії
Трудовий потенціал визначається як цінність суспільства, до якого можна
застосувати закони цінностей Р.М. Орженецького
Оцінка трудового
потенціалу за результатами праці
Трудовий потенціал визначається за рівнем продуктивності праці через оцінку
ефективності його використання
Витратний підхід до оцінювання трудового потенціалу
Трудовий потенціал вимірюється через визначення витрат на відтворення і
розвиток трудового потенціалу (вартість трудових ресурсів, фактична або
нормативна оплата праці тощо)
Якісна
Природно-біологічний підхід до оцінки трудового потенціалу
Передбачає оцінку стану здоров’я населення, яка дозволяє визначити
психофізіологічну здатність населення до праці
Медико-соціальний підхід до оцінки трудового потенціалу
Передбачає оцінку фізичного, духовного, психічного здоров’я
Розрізнена оцінка якісних компонентів трудового потенціалу
Окремо оцінюються якісні складові трудового потенціалу: інтелектуальний рівень,
ментальні риси, соціальна активність тощо
Інтегральна
Математичне формулювання інтегральної оцінки
Оцінка трудового потенціалу базується на багатокритеріальній оптимізації або на
теорії групового відбору, проблемним питанням є обґрунтування системи
показників, які характеризують підсистеми трудового потенціалу
Вимірювання індексу людського розвитку і його модифікації
Індекс людського розвитку використовується як інструмент для оцінювання
досягнень держав, регіонів із забезпечення можливостей для розвитку людського
потенціалу, розраховується на базі трьох показників, узагальнюючих можливості
демографічного, економічного, інтелектуального розвитку суспільства
Гіпотетична тривалість трудового життя корегується з урахуванням коефіцієнта
економічної активності громадян і відображає умовний трудовий потенціал,
оскільки при оцінюванні не враховується рівень смертності населення в
працездатному віці. Найбільш ґрунтовним показником демографічної оцінки
кількісного рівня трудового потенціалу є потенційна тривалість трудового життя,
яка вимірюється з урахуванням повікових коефіцієнтів смертності й економічної
активності. Різниця між максимальною та потенційною тривалістю трудового життя
характеризує величину втрат трудового потенціалу, який не було реалізовано
через соціальні причини, смертність у працездатному віці. Економічний підхід до
прямої оцінки кількості трудового потенціалу полягає в його інтерпретації як
величини живої праці.
Позиції вчених-економістів щодо кількісного виміру трудового потенціалу дуже
різняться залежно від його функціонального призначення. Як обсяг трудового
потенціалу пропонується використовувати показники чисельності населення в
працездатному віці [87], економічно активного населення, трудових ресурсів,
зайнятих, населення, яке безпосередньо бере участь у процесі виробництва,
сукупний фонд робочого часу то
- Київ+380960830922