Ви є тут

Екологічні особливості формування комплексів підстилкових безхребетних лісових біогеоценозів степової зони України.

Автор: 
Бригадиренко Віктор Васильович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3507U000516
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2. ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЛІСОВИХ БІОГЕОЦЕНОЗІВ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ
2.1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ
Степова фізико-географічна зона у межах України займає 240 тис. км2 [903]. Степова зона розташована між лісостеповою та напівпустельною зонами. На території зони розташовані Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області, південна частина Одеської, Кіровоградської та Харківської областей, рівнинна частина АР Крим. А. Н. Бекетов у 1874 році [834] вперше розділив степ на три смуги: передстеп, перехідну степову та чисто степову. Ф. Кеппен у 1885 році уперше назвав перехідну смугу між листяними лісами та степом лісостеповою смугою [832, 833].
Територія України належить до трьох фізико-географічних країн: Південний захід Східноєвропейської рівнини, Українські Карпати, Кримські гори. Нині степову фізико-географічну зону поділяють на три підзони: північностепову, середньостепову та південну сухостепову (рис. 2.1).
У першому тисячолітті ліси були поширені майже на всій території України [834]. Межа між лісом і степом у ті часи була розташована в сучасному різнотравно-ковиловому степу. Під впливом багаторічної діяльності людини навколо поселень, міст і фортець ліси зникали, а ґрунти перетворювалися на чорноземні [565, 632, 665, 836]. Наприкінці XVIII століття ліси займали майже всю територію Донецького кряжа, а нині ця територія належить до степової зони. Пожежі, нерегульоване випасання худоби та вирубування лісів стали тими чинниками, які постійно протидіють самовідновленню лісових екосистем в умовах Південної України [276].
Рис. 2.1. Фізико-географічне районування степової зони України [836]:
Північностепова підзона 1. Дністровсько-Дніпровський північностеповий край 2. Лівобережно-Дніпровсько-Приазовський північностеповий край 3. Донецький північностеповий край 4. Донецько-Донський північностеповий крайСередньостепова підзона 5. Причорноморський середньостеповий крайПівденна сухостепова підзона 6. Причорноморсько-Приазовський сухостеповий край 7. Кримський сухостеповий край Територія степової зони України за біогеографічним районуванням (рис. 2.2) належить до помірного кліматичного поясу, Атлантично-Європейського біокліматичного сектора. Із 6 провінцій та 11 підпровінцій, якими представлена територія України, степова зона представлена на території держави двома провінціями (передстеповою та понтичною) та 6 підпровінціями [834]. Степова зона на території України перебуває під інтенсивним впливом Атлантики. Більшу частину її складають різнотравно-кострицево-ковилові степи із значними площами чагарникових заростей - залишків колишніх лісових біогеоценозів.
Рис. 2.2. Біогеографічне районування України (за І. Х. Удра [834]).
Б. Степова зонаБа. Передстепова підзонаБб. Підзона справжніх степів1. Сарматська провінція1. Понтична провінціяа. Північно-Причорноморська підпровінція
1. Нижньосіретсько-Бузький округа. Нижньодунайсько-Причорноморсько-Приазовська підпровінціяа. Буджацький район
б. Кучургансько-Бузький район1. Нижньопридунайсько-Нижньопридніпровський округ2. Бузько-Придніпровський округа. Кілійсько-Нижньодністровський района. Бузько-Верхньоінгулецький районб. Нижньодністровсько-Нижньобузький р-нб. Базавлуцький районв. Нижньоприінгулецький районб. Придніпровсько-Донецько-
Приазовська підпровінція2. Нижньодніпровсько-Приазовський округ
а. Прикаховсько-Молочанський район1. Вовчансько-Самарський округб. Олешківський района. Присамарський районв. Північно-Присиваський районб. Привовчанський районб. Кримсько-Керченська підпровінція 2. Донецький округ1. Північно-Кримський округа. Торецький района. Південно-присиваський районб. Луганський районб. Тарханкутський районв. Кримсько-Міуський районв. Центральнокримський район3. Приазовський округ2. Керченський округа. Приазовськовисочинний района. Керченський районб. Приазовськонизовинний районв. Гірськокримська підпровінціяв. Донська підпровінція1. Передгірський лісостеповий округ1. Сіверськодонецький округа. Західний района. Оскольсько-Айдарський районб. Східний районб. Деркульський район2. Північно-Кримський гірськолісовий округ3. Південно-Кримський гірськолісовий округа. Західний районб. Східний район4. Південнобережний округ
У межах передстепової підзони виділено одну - Сарматську провінцію. У минулому ця територія була покрита водами Сарматського моря. Провінція поділяється на три підпровінції: Північно-Причорноморську (на захід від Дніпра), Придніпровсько-Донецько-Приазовську (між Дніпром і Сіверським Дінцем) та Донську (на схід від Сіверського Дінця).
Підзона справжніх степів на території України ізольована від Східно-Європейських та Азіатських степів. Її північна межа з показником потенційної евапотранспірації, що дорівнює 1,2, проходить по межі Роздільна - Вознесенськ - Кривий Ріг - Запоріжжя - Бердянськ. Для справжніх степів характерні ксерофітні щільнодерновинні злаки у плакорних умовах, ксерофітно-чагарникові степи на кам'янистих ділянках, поди з лучно-степовими, галофітними та полиново-кострицевими рослинними угрупованнями [276, 361, 620, 778]. Підзона справжніх степів представлена в Україні Понтичною провінцією, у складі якої виділяють три підпровінції: Нижньодунайсько-Причорноморсько-Приазовську (на захід від Дніпра), Кримсько-Керченську (рівнинний Крим) та Гірськокримську.
2.2. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ
Степова зона України характеризується континентальним посушливим кліматом [252, 569, 570, 704, 682, 733, 845]. Випаровування значно перевищує річну кількість опадів. Коефіцієнт зволоження становить близько 0,6 на півночі та 0,3 - на півдні [23]. У широтному градієнті умов зволоження проявляються певні типи кругообігу речовин, пов'язані зі складом мікробо-, фіто- та зооценозу.
Перехід від лісостепової до степової зони визначається за особливостями клімату, за співвідношенням температури, опадів і випаровування, враховуючи транспірацію росл