Ви є тут

Управління рекламною діяльністю підприємств ресторанного господарства

Автор: 
Воробйова Наталія Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U005653
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ РЕСТОРАННОГО
ГОСПОДАРСТВА
2.1. Реклама на сучасному етапі розвитку сфери ресторанного господарства
Специфіка галузі ресторанного господарства зумовила досить швидке її входження
в ринкове середовище. Вона стала однією з перших, де пройшло роздержавлення,
відбулася принципова зміна управління. Нові економічні умови функціонування
підприємств ресторанного господарства призвели до їх реструктуризації: чітко
визначилося та набуло динамізму співвідношення суб’єктів за формою власності,
за організаційно-правовою формою підприємства, за фінансовим становищем, за
типом організаційної структури. Роздержавлення власності (розпочалося після
прийняття у 1991 р. Закону України „Про підприємництво”), а потім її
приватизація призвели до того, що абсолютна більшість підприємств ресторанного
господарства змінили форму власності з державної на колективну та приватну
(Додаток Б).
Наші розрахунки свідчать, що розвиток сфери ресторанного господарства України в
нових умовах господарювання демонструє зростання роздрібного товарообороту
підприємств ресторанного господарства у 2005 році порівняно з 1995 роком більше
ніж у 4 рази, рис. 2.1 [69].
Пріоритет приватної власності можна прослідкувати також в структурі роздрібного
товарообороту ресторанного господарства за формами власності (Додаток В).
Дані додатку свідчать, що найбільшу частку в структурі товарообороту
ресторанного господарства складають підприємства приватної форми власності та
підприємства, розташовані у міських поселеннях. І хоча більшість фахівців
одностайно вважають, що в мережі ресторанного господарства настали часи
справжньої конкуренції, можливо стверджувати, що особливо гостро вона
розгортається саме в приватному секторі та в містах.
Рис. 2.1. Динаміка зростання роздрібного товорообороту підприємств ресторанного
господарства (з 2006 р. оборот ресторанного господарства з урахуванням обороту
фізичних осіб-підприємців).
Зміни, що відбуваються в розвитку ресторанного господарства дозволяють говорити
про наявність потенційно можливих умов щодо формування конкурентного
середовища. Ринок послуг цієї сфери характеризується відсутністю суттєвих
бар’єрів на шляху до входу на ринок нових конкурентів [70].
Але повноцінне існування конкурентного середовища в мережі ресторанного
господарства неможливе без поєднання відповідних макро- та мікроекономічних
умов. Динаміка макроекономічних процесів в державі (ознаки стабілізації в
економіці, зростання частки підприємств недержавного сектору економіки,
насичення споживчого ринку товарами та послугами і т. д.) та євроінтеграційний
шлях України, дають підстави для висновку про наявність сприятливих
макроекономічних умов для формування конкурентного середовища в мережі
ресторанного господарства.
Мікроекономічні умови формування конкурентного середовища зумовлені
підприємницькими стратегіями, до яких вдаються підприємства ресторанної сфери,
їхньою здатністю використовувати багаті внутрішні ресурси, здатністю до
стимулювання розвитку споживчого попиту, орієнтацію на середнього споживача,
здатністю до диверсифікації своєї діяльності.
Все вищесказане зумовлює максимізацію кількості послуг, що надаються, зниженню
їх вартості та оптимізацію їх якості. І хоча більшість фахівців вважає, що
ресторанний бізнес в Україні знаходиться на стадії зародження, необхідно
відмітити, що за інформацією робітників Асоціації ресторанного бізнесу України,
темпи розвитку ринку ресторанних послуг за останні роки коливались в межах
60-100% на рік [71]. Досліджуючи ринок ресторанного господарства в державі,
Аветисова А. О. підкреслює його характерні особливості, а саме:
„ звуження ринку робітничого харчування, що є характеристикою ресторанного
господарства як соціальної інституції;
зростання мережі загальнодоступних підприємств, що є характеристикою
ресторанного господарства як фактору зростання економіки країни (заклади
ресторанного господарства є каналами перерозподілу фінансових ресурсів через
податки та інші відрахування в бюджети) [72, с. 25]”*
[* Структурні зміни на ринку ресторанного господарства / [Аветисова А.О.,
Левченко М. М., Палій Н. С., Роберман Н. Д., Сорока С. В.] ; заг. ред. А. О.
Аветисова. – Донецьк : ДонДУЕТ ім. Туган-Барановського, 2003. – 177 с.]
.
Таку ситуацію можна розглядати, з одного боку, як результат роздержавлення
власності та її приватизації, а з іншого, як стійку тенденцію зосередження
конкурентної боротьби в мережі загальнодоступних підприємств.
Необхідно підкреслити, що конкуренція в різних сферах діяльності має свої
особливості через різницю у продукції та послугах, що пропонуються, способах її
просування, організації виробництва тощо. Звісно, що заклади ресторанного
господарства мають свої особливості ведення конкурентної політики. Вважається,
що загальнодоступні підприємства ресторанного господарства функціонують в
умовах досконалої (чистої) конкуренції. Характерним для неї є наявність на
ринку великої кількості підприємств із майже однотипним (недиференційованим)
товаром. Винятком є ресторани високих класів, що пропонують унікальну продукцію
(послуги). Таким підприємствам притаманні ознаки олігопольного ринку [73].
Специфічні особливості функціонування підприємств ресторанного господарства при
різних типах ринку наведено у Додатку Д.
Аби досліджувати умови функціонування кожного конкретного підприємства
ресторанного господарства в умовах конкуренції, необхідно знайти місце його в
запропонованих на сьогодні класифікаціях підприємств ресторанної сфери.
При аналізі сучасного стану ресторанного господар