Вы здесь

Вплив сорбентів на прояви аурофузарино- та Т-2 токсикозу у перепелів.

Автор: 
Дворська Юлія Євгенівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
3402U001023
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи.
Для вирішення поставлених завдань у період з 1998 по 2001 р. в лабораторії кафедри терапії, фармакології та кліндіагностики та лабораторії кафедри вірусології, патанатомії та ветсанекспертизи факультету ветеринарної медицини Сумського державного аграрного університету, а також у віварії проблемної лабораторії "Розробка, впровадження та еколого-економічна оцінка нових засобів у птахівництві" було проведено ряд експериментів з використанням японських перепелів, а також перепелят перших днів життя. Інкубацію яєць проводили в лабораторних інкубаторах (ИЛУ-Ф-0,3) в стандартних умовах при температурі і вологості відповідно до Методичних рекомендацій з інкубації яєць с.-х. птахів [40].
Матеріал для досліджень відбирався від ембріонів перепелів на 17-й день ембріонального розвитку ( за день перед виведенням перепелят), в добовому віці та на 7, 21 і 28 добу постембріонального розвитку, а також після закінчення відповідних дослідів. Такими періодами були: для дорослих перепелів - на 30 день після початку досліду, для перепеленят - 21 і 28 дні постембріонального розвитку. Молодняк утримувався у віварії лабораторії при кафедрі фармакології, терапії та кліндіагностики факультету ветеринарної медицини Сумського ДАУ з підтримкою всіх необхідних параметрів мікроклімату. Спосіб утримування - клітинний.
Годівля птахів здійснювалася сухими повнораціонними комбікормами, збалансованими за всіми основними поживними і біологічно активними речовинами відповідно до Методичних рекомендацій з нормованої годівлі с.-г. птиці [31].
До раціону птиці дослідних груп додавали 3% до маси корму культури гриба Fusarium graminearum (вміст аурофузарину 880 мг/кг). Культура Fusarium graminearum була отримана в лабораторії мікотоксикології ІП УААН Котиком А.М. і Труфановою В.О. Аурофузарин одержували шляхом культивування гриба Fusarium graminearum B-5 на просі . Далі просо з культурою гриба було піддано дії пару, висушуванню і перетворенню в порошок, який було перевірено на вміст аурофузарину біоавтографічним методом [19].
Для дослідження зв'язувальної здатності сорбентів використовували природні цеоліти (Сокирницке родовище, Закарпаття), що містять кліноптилоліт та препарат мананових олігосахаридів мікосорб ( Alltech, USA).
До складу цеолітів входять кварц, окиси алюмінію, кремнію (до 85%), кальцію, калію, натрію, магнію, заліза, титану, фосфору, міді, цинку та ні. Цеолитове борошно виготовляється шляхом помолу та поділу на фракції цеолітового туфу. Це - сипуча речовина без запаху, світло-зеленого або жовтого кольору, розмір часток від 0,25 до 3,00 мм.
Мананові олігосахариди отримують з клітинної стінки дріджів, потім їх піддають хімічній обробці для покращення адсорбційної здатності. Це - сипуча речовина жовтого кольору з солодким запахом, розмір часток від 0,10 до 0,20 мм.
Для досліджень відбирали печінку, мозок, МЖМ, залишковий жовток, легені, серце, нирки, грудні та м'язи кінцівок. Печінку відбирали як орган, що регулює метаболізм антиоксидантів, і бере участь у їх депонуванні і розподілі між іншими тканинами організму. МЖМ була відібрана як специфічний ембріональний орган, що є своєрідним продовженням тонкого кишечника й приймає участь у поглинанні, транспорті метаболізованих поживних і біологічноактивних речовин, включаючи антиоксиданти, із залишкового жовтка до інших ембріональних тканин курчат, що розвиваються. Мозок був відібраний як ембріональний орган, що характеризується найвищим вмістом поліненасичених ліпідів і є найбільш чутливим до ПОЛ як у ембріогенезі [389], так і в ранньому постнатальному онтогенезі птиці [165]. Жовток і залишковий жовток вивчалися як вихідне джерело жиророзчинних антиоксидантів - вітаміну Є й каротиноїдів. Легені вивчалися як орган, що піддається найбільшим змінам у забезпеченні киснем у момент переходу на легеневе дихання і як результат підданий кисневому стресу. Нирки вивчалися як основний орган, що приймає участь у виділенні метаболічних продуктів метаболізму антиоксидантів та синтезує аскорбінову кислоту. Плазма крові була відібрана в якості головної транспортної рідини для згаданих антиоксидантів в організмі пташенят і дорослої птиці.
На першому етапі досліджень вивчали особливості прояву аурофузаринотоксикозу у японських перепелів. Для цього використовували 2 групи перепелиць-несучок породи японський перепел двомісячного віку, які утримувалися індивідуально в клітинній батареї по 30 голів у групі.. Додавання аурофузарину до раціону дослідної групи вводилися у вигляді культури гриба Fusarium graminearum, у кількості 3% відносно маси корму, вміст аурофузарину 26,4 мг/кг
.
Рис.2.1. Експериментальні японські перепели (справа -самець, зліва -самка)

Тривалість досліду складала 10 тижнів. Перші два тижні птиця утримувалася на контрольному раціоні. Потім 8 тижнів згодовували корм з аурофузарином, після цього птицю переводили на контрольний раціон. При цьому враховували клінічний стан птиці (її збереженність та ін.), яйценоскість, масу тіла, наявність проявів синдрому погіршення якості яєць. Яйця для аналізу відбиралися щодня, починаючи з 5 дня після початку годівлі.
Протягом дослідного періоду в жовтках яєць, відібраних від кожної групи курей, визначали вміст вітаміну Є (альфа-токоферолу, гама-токоферолу, альфа-токотриєнолу, гама-тококтриєнолу), вітаміну А (ретинолу), вітаміну С, ліпідів і їх фракцій, і рівень кінцевого продукту перекисного окислення ліпідів - малонового діальдегіду (МДА), накопиченного в результаті спонтанного і залізо-стимульованого ПОЛ. Крім того визначали масу яєць та співвідношення основних складових частин яйця через 7, 14, 21, 35, 49 и 64 діб після початку досліду. Починаючи з 7 доби досліду яйця закладалися на інкубацію. Заплідненість яєць визначали шляхом овоскопування на 7-й добу інкубації і за результами інкубації розраховували вивід молодняку, який виражався у відсотках від кількості яєць закладен