Розділ 2
вдосконалення національно-патріотичного виховання студентів вищих педагогічних
закладів засобами декоративно-ужиткового мистецтва
2.1 Зміст, форми і методи національно-патріотичного виховання студентів
засобами декоративно-ужиткового мистецтва
Сучасні умови формування освітньої політики, відродження духовності
українського народу потребують ретельного аналізу, наукових обґрунтувань,
творчого використання національного і світового освітнього досвіду. Насамперед,
потрібно відтворити той ґрунт національних і загальнолюдських морально-духовних
цінностей, на якому впродовж наступних десятиліть можна було б плекати глибокий
патріотизм у підростаючих поколінь.
Підвищенню ефективності виховного процесу сприятимуть забезпечення
диференційованого підходу до виховання студентів, а також вибір відповідних
форм і методів роботи. Це забезпечить розвиток ініціативи, творчості та
самостійності студентів, вироблення у них власних поглядів і переконань, а
також пошук та систематизацію нових підходів до розв’язання проблеми
національно-патріотичного виховання студентської молоді на основі традицій
нашого народу.
В Законі України “Про освіту” відзначено: національне виховання в Українській
державі спрямовується на формування у молоді світоглядної свідомості, ідей,
поглядів і переконань, ідеалів, традицій та звичаїв. Освіта в Україні
ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості,
взаємоповаги між націями та народами [110].
З огляду на це, важливим є наукове розроблення і практичне забезпечення
цілеспрямованого національно-патріотичного виховання як системи ідей, поглядів,
переконань, традицій, звичаїв, інших форм соціальної практики українського
народу, використовуючи досягнення матеріальної і духовної культури нації. Це
забезпечить формування творчої й ініціативної особистості українця – розумного,
здорового, порядного, духовно багатого, з високою національною і людською
гідністю, формування комплексу громадянських якостей. Основними завданнями
національно-патріотичного виховання у вищих навчальних закладах повинне стати
формування глибокого розуміння студентами належності до українського народу,
своєї Батьківщини – України, внутрішньої потреби й готовності відстоювати та
захищати її інтереси, реалізувати свій особистий потенціал на благо зміцнення
української держави.
Справжнє виховання, відзначає О.Вишневський, повинно відповідати національній
вдачі української молодої людини, здійснюватися рідною (материнською) мовою, в
атмосфері рідної культури, органічної взаємодії народної педагогіки й
педагогічної науки, гармонії національних і загальнолюдських духовних цінностей
[40].
Він стверджує, що в першу чергу потрібно будувати Україну в молодому поколінні
нашого народу, і це чи не найголовніша частина державотворчого процесу. Адже
через формування цінностей, їх реалізацію визначається ефективність
державотворчих процесів.
У “Концепції національного виховання” вказано, що головною метою національного
виховання є передача молодому поколінню надбань культури, соціального досвіду
і, на цій умові, формування особистісних рис громадянина України, які включають
в себе національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художню,
правову, трудову, фізичну, екологічну культуру тощо. Це можна досягнути через
наповнення виховання гуманітарним змістом, котрий узгоджується з кращими
надбаннями цивілізації і орієнтований на соціалізацію, безпосередній розвиток
людини, відповідає потребам її самореалізації та актуальним завданням
відродження національної культури, становлення української держави. Концепція
визначає основні завдання: формувати у підростаючого покоління високий рівень
національної самосвідомості, знання національної психології і характеру народу,
його культурно-історичних традицій, морально-етичної спадщини, історії та
сучасного буття, втілення типових якостей народу, його духовного багатства,
високого рівня професійної підготовки, широкого кругозору, наукової ерудиції,
духовного багатства та емоційної культури, прагнення до самоудосконалення
[153,19-23].
Національно-патріотичне виховання повинно опиратися на моральні, духовні
цінності, а саме: народну філософію; національний світогляд; національну
ідеологію; рідну мову; родовід; рідну історію; краєзнавство;
декоративно-ужиткове мистецтво; народну міфологію; фольклор; національну
символіку; народні прикмети та вірування; народний календар; релігійні
традиції; родинно-побутову культуру; національні традиції, звичаї та обряди
[283,35].
Основними цілями школи України К.Д.Ушинський вбачає виховання свідомого
громадянина держави, глибоко освіченого патріота, який любить Батьківщину, свій
народ, відстоює і примножує його культурно-історичні здобутки, людину, яка вміє
працювати з людьми інших національностей і в житті керується загальнолюдськими
цінностями [294,101].
Національно-патріотичне виховання спрямоване на формування в студентів
національної самосвідомості, наукового світогляду, любові до рідної землі,
свого народу, забезпечення духовної єдності поколінь, шанобливого ставлення до
культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну. Воно передбачає
звернення до витоків народного життя, творчого використання в практиці
педагогічної роботи скарбів народної мудрості, духовності, здобутків науки,
ідейного потенціалу нашого суспільства, виховання духовної культури
особистості, створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції,
вироблення у студентської особистості стійких патріотичних поглядів та
переконань.
М.Г.Жулинський
- Киев+380960830922