Вы здесь

"Розвиток статистичних досліджень в Таврійській губернії в XIX - на початку ХХ століття"

Автор: 
Бобков Володимир Віталійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U000206
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
В ТАВРІЙСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ В ДОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД
(1834-1859 рр.)
2.1. Передумови створення місцевих адміністративних статистичних структур
Протягом XIX – на початку ХХ століття паралельно зі збільшенням ролі
статистичного знання еволюціонувало розуміння слова «статистика», змінювалося
ставлення до нього, неодноразово переглядалася роль статистики в системі
загальнонаукових знань. На початку XIX століття відомий російський економіст
Карл Федорович Герман (1767-1838) виділяв, насамперед, адміністративне значення
статистичних даних. Він писав: «Статистика зображує державу такою, яка вона є з
усілякою точністю, нічого до того не додаючи й нічого не упускаючи такого, що б
могло мати значний вплив на благо держави» [219, с. 21]. Предмет статистики
полягав, насамперед, у вимірі «сил держави, які розвиваючи життя народу,
виявляються в його діяннях, законодавстві, здобутках наук, мистецтві». Тому
статистика «охоплює всі ці різні прояви сил людини, виявляються вони в
моральних вчинках чи у діях його на природу фізичну». Уже в цей період фахівці
почали усвідомлювати неоднорідність статистичного знання. Статистика умовно
поділялася на дві галузі: описову й обчислювальну, які, поєднуючись в
продовженні творчого процесу, утворювали особливу порівняльну статистику, «де
чисельні висновки узгоджуються з описовими й перевіряються початками наук
політичних» [278]. Особлива увага приділялася даним державного масштабу,
регіональна специфіка займала другорядну позицію.
Слід відзначити, що протягом розглянутого періоду відбулася значна
диференціація статистичного знання як особливої галузі наукового знання.
Ускладнювалася методика одержання статистичної інформації, виділялися основні
напрямки досліджень на ниві статистики, які часто мали самостійне теоретичне
обґрунтування й були предназначені для широкого кола користувачів. Слово
«статистика» набуло, як мінімум, три смислових значення. Видатний російський
економіст Г. К. Штер відзначав, що, по-перше, статистика «позначає відому
діяльність, що здійснюється, головним чином, адміністративними органами й
полягає в збиранні і зведенні різних, необхідних для управління державою,
відомостей про його територію і населення». По-друге, статистика – «особлива
наука, що користується<...> переважно відомостями, здобутими адміністративною
діяльністю». Третє смислове значення розумілося як «особливий науковий метод,
що служить одній і тій же найближчій меті, а саме можливо точному емпіричному
встановленню найрізноманітніших індивідуальних явищ чи груп явищ у конкретній
їхній дійсності» [279, с. 1].
Це досить суворо структуроване розуміння характеру статистичних досліджень як
вихідну позицію виділяло збір об'єктивної первинної інформації, яка повинна
була враховувати регіональну специфіку економічного, культурного, суспільного,
демографічного розвитку. Статистичний облік ключових економічних процесів, що
визначали престиж як держави в цілому, так і окремих галузей її господарства,
вже на початку XIX століття був визнаний єдино можливою формою аналізу
результатів заходів політичного характеру. До практики статистичних досліджень
у XIX – на початку ХХ століття зверталися багато наукових товариств й державних
відомств. Однак найбільшою докладністю й послідовністю володіли статистичні
роботи, що проводилися при Міністерстві внутрішніх справ.
Організацію статистичних робіт при МВС було розпочато у 1802 р. Це пов'язано із
заснуванням міністерств. 19 вересня 1802 р. перший міністр внутрішніх справ
Росії граф В. П. Кочубей, «визнаючи крайню необхідність статистики для цілей
державних», спеціальним циркуляром вимагав від губернаторів, по-перше,
доставити відомості, які «раз і назавжди потрібно зібрати з губерній, щоб
скласти про стан кожної якомога повне й корінне уявлення». По-друге, регулярно
доставляти у МВС відомості про зміни, що відбулися в тій чи іншій галузі
місцевого господарства [280]. Передбачалося, що ці матеріали будуть
використовуватися для складання щорічних «всепідданнійших» звітів МВС, а також
для досліджень, що входили до компетенції спеціально створеної в його структурі
статистичної установи. Згідно з циркуляром губернатори повинні були в
півторамісячний термін подати детальну карту губернії, плани міст, а також
якісні відомості про чисельність населення, «про податки, сплачувані кожним
станом, про річне вирощення хлібів (за останнє десятиліття), про сільські
магазини й народне продовольство, про фабрики та заводи, що знаходяться в
губернії, про міські прибутки й публічні будинки» [281]. Крім цього,
губернаторам було запропоновано періодично направляти до МВС матеріали, які
«стосувалися галузі поточної статистики, як і про події, врожаї, ціни на хліб,
заснування нових фабрик, заводів тощо».
У 1803 р. із багатьох губерній надійшли необхідні відомості, однак, за
свідченням укладачів звіту МВС за 1803 р., «через труднощі, незвичайність
заходу та недоліки багатьох відомостей на місцях, робота ця не мала ще того
бажаного складу й точності». У деяких губерніях наказ не було виконано зовсім.
Отримані ж матеріали були систематизовані у МВС, тому що саме вони повинні були
скласти фундамент для подальшого групування даних по губерніях.
Ще у листападі 1802 р. В. П. Кочубей клопотався перед імператором про
заснування при Департаменті МВС «групи дворян, що складалася з десяти осіб». В
її обов'язки входило «упорядкування відомостей про стан губерній». При цьому
складені ними матеріали повинні були розглядатися як основне джерело відомостей
при подальшому «написанні загальної статистики Росії». «Група д