РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОГО ПРОФІЛЮ
2.1. Обґрунтування функціональної моделі формування
гуманістичних цінностей підлітків у позашкільних
навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю...............98
2.2. Аналіз результатів дослідження..........................................137
Висновки до другого розділу..........................................................173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................ ...........................178
ДОДАТКИ....................................................................................204
ВСТУП
Світовий цивілізаційний процес у своїх витоках і в історичних набутках пов'язаний з ідеєю гуманізацією суспільства. Ця ідея є провідною методологічною основою організації процесів навчання і виховання особистості. Однак, реалізація цього соціального запиту ускладнюється ціннісно-смисловою неструктурованістю сучасного українського суспільства. На етапі активної трансформації української системи освіти в європейський освітній простір, постала потреба подолання загрози бездуховності, особливо важливим стає формування соціально активної особистості зі сталою ієрархією цінностей, системою морального ставлення до світу, до себе та до інших людей.
Підтвердженням необхідності застосування гуманізму у повсякденній діяльності підростаючого покоління є й положення "Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності", "Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті " та "Концепції позашкільної освіти і виховання" [45; 172; 44, с.192-203].
Саме підлітковий вік є сенситивним до змін у довкіллі, найсприятливішим у становленні характеру людини, розкриття її як гуманної особистості. Він характеризується відкриттям духовного "Я", пошуком свого місця в світі, можливістю оцінювати мотиви рішень і вчинків. Загострена емоційність, пошук ідеалу і себе в цьому ідеалі свідчать про те, що саме цей віковий період є вирішальним у становленні та майбутньому утвердженні морально зрілої особистості. Але брак життєвого досвіду, стереотипне, спрощене сприймання та інші причини в переважній більшості випадків заважають підлітку розгледіти реальний внутрішній світ людей. Саме тому процес формування їхніх гуманістичних цінностей потребує особливої уваги.
Вирішити в повній мірі завдання формування гуманістичного світогляду особистості, виробити вміння відходити від стереотипних методів вирішення виховних проблем не можна, гуманізувавши лише виховання в сім'ї та шкільне життя підлітка. Моральність має пронизувати також і вільний від навчання час школяра. Аналіз вітчизняної психолого-педагогічної літератури та педагогічна практика дають змогу зробити припущення, що позашкільним навчальним закладам, де вихованці відкриті для педагогічного впливу, належить пріоритетна роль у вихованні та розвитку дитячих обдарувань, формуванні творчої особистості та ціннісних орієнтацій підлітків.
Аналіз історико-педагогічної літератури та досвіду роботи школи і позашкільних навчальних закладів переконує, що туристсько-краєзнавча робота має всі переваги для того, щоб стати дійовим засобом формування гуманістичних цінностей особистості. Так, ідеї краєзнавства були і залишаються складовими багатьох педагогічних систем протягом тривалого часу. На різних етапах розвитку держави педагоги систематично звертались до використання у виховному процесі природи, матеріальних і духовних скарбів, мови та історії рідного краю, методологічні засади виховання розробляли на основі пізнання особистістю найближчого оточення і особливостей самої людини. Як у шкільному, так і позашкільному навчанні й вихованні міцним підґрунтям у формуванні гуманістичних цінностей підростаючого покоління стали погляди педагогів, мислителів та громадських діячів О.Духновича, С.Рудницького, С.Русової, М.Симоновича, Г.Сковороди, В.Сухомлинського, К.Ушинського, І.Франка, М.Яворницького та ін.
У розмаїтті напрямів, форм та методів туристсько-краєзнавчої роботи перед підлітками відкриваються широкі перспективи глибокого осягнення багатих місцевих традицій, осмислення в історичній ретроспективі причин та наслідків різноманітних ставлень до людини, суспільства, природи, повернення із забуття колись створених народом моделей, норм, правил і способів поведінки, глибокої моральності та духовності, налагодження спадкоємності культурних традицій, закладений потенціал задоволення потреб підлітків у самовираженні та самореалізації, відкриваються можливості для виховання в колективі та особистісно зорієнтованого підходу до гуртківців, створюються умови для індивідуальної та групової діяльності, а в результаті, за умови спеціально організованої роботи, - для морального розвитку, активного формування гуманістичних цінностей.
Аналіз наукових та нормативних документів вказує на те, що за останні роки роль туристсько-краєзнавчої роботи в освіті значно підвищилася. Так, у руслі підвищення інтересу до культурних надбань, розуміння власної причетності до свого народу, витоків і першоджерел його віковічної історії, все більшого поширення набувають Всеукраїнські та обласні конкурси, огляди, акції та експедиції, спрямовані на глибоке вивчення та осмислення історії рідного краю, збереження і примноження традицій та звичаїв українського народу. Про зростання ролі туристсько-краєзнавчої роботи в навчально-виховній роботі з підростаючим поколінням свідчить і той факт, що в процесі здобуття педагогічних спеціальностей "Географія і біологія", "Біологія і географія", "Географія і фізична культура", "Географія і історія", "Фізична культура" майбутнім вчителям присвоюється кваліфікація "організатор туристсько-краєзнавчої роботи".
Актуальність дослідження зумовлена загост