РОЗДІЛ 2
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВТОРИННОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
2.1. Удосконалення механізму укладання угод купівлі-продажу цінних паперів на вторинному ринку
2.1.1. Розвиток форм випуску цінних паперів при переході права власності на них
В період становлення вторинного ринку цінних паперів особливого значення набуває розробка механізмів швидкої та відносно недорогої передачі права власності на цінні папери.
Цінний папір - це майновий документ, який перед його власником посвідчує певні зобов'язання особи, яка випустила цей цінний папір. На наш погляд, правомірно говорити про право власності на цінний папір і про зобов'язальні права, що закріплені цінним папером.
Як товар цінні папери можуть виступати об'єктом цивільно-правових відносин і об'єктом угоди.
Укладання угоди щодо цінних паперів на вторинному ринку для сторін угоди має бути обумовлено економічною доцільністю, стратегічними інтересами інвестора тощо.
Як і для будь-якого іншого товару, особа, яка є власником цінного паперу, та інша особа, яка має бажання придбати цей цінний папір, можуть зустрітися безпосередньо між собою (на даному етапі в Україні таким чином укладається переважна більшість угод щодо цінних паперів). Результатом їх зустрічі може бути укладання будь якої угоди, передбаченої законодавством - договір дарування, договір міни, договір купівлі-продажу. Надалі розглянемо договір купівлі-продажу як найтиповішу угоду з цінними паперами. Проте більшість етапів укладання будь-якої угоди, оформленої у вигляді договору міни або договору дарування, не відрізняються від основних етапів укладання договору купівлі-продажу. Укладання угод щодо цінних паперів різняться між собою у способі, місці й порядку укладання відповідного договору.
Необхідно відмітити, що виконання угоди складається з декількох взаємопов'язаних процедур, і тому часто здається, що дана процедура є простою. Продавець передає покупцю своє майно - цінні папери, а покупець передає продавцю свої кошти (або за договором міни - майно). Однак цінні папери можуть бути в різних формах - документарній (надруковані на папері) або в бездокументарній (існуючи у вигляді електронних записів).
В Україні приватизація відбувалася саме іменними цінними паперами, тобто в документарній формі. В процесі приватизації власниками іменних акцій 35 тисяч акціонерних товариств стала держава та 30 мільйонів фізичних та юридичних осіб.
Використання в процесі приватизації в Україні іменних цінних паперів обумовило необхідність формування системи реєстрації прав власності на них. Як уже було зазначено вище, її складають реєстратори та емітенти, що самостійно ведуть реєстр, і діяльність яких регулюється Законом України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" [119] та Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Рішення ДКЦПФР від 26.05.98 № 60) [98].
Облік у реєстратора здійснюється через ведення списку власників іменних цінних паперів або особових рахунків власників де за кожним власником закріплюється певна кількість цінних паперів. Разом із веденням особових рахунків власників реєстратор веде емісійний рахунок. При цьому реєстратор повинен забезпечувати баланс між обсягом випущених цінних паперів, що знаходяться на емісійному рахунку, і їх розміщенням між власниками на особових рахунках.
Придбавши іменні цінні папери і отримавши від попереднього власника сертифікати, новий власник повинен звернутися до реєстратора для перереєстрації права власності. Реєстратор вносить зміни до реєстру власників іменних цінних паперів, тобто реєстратор дебетує рахунок попереднього власника і кредитує рахунок нового власника. Після цього реєстратор видає новому власнику сертифікат іменного цінного паперу. Виконання угод щодо цінних паперів випущених у документарній формі відбувається без зберігачів.
У результаті проведеного аналізу та вивчення практики щодо укладання угод з цінними паперами, нами сформована та формалізована схема основних взаємозв'язків у частині виконання угод на вторинному ринку, у документарній формі (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Механізм виконання угоди купівлі-продажу цінних паперів у документарній формі на вторинному ринку
Процес виконання угоди купівлі-продажу цінних паперів у документарній формі на вторинному ринку являє собою організований механізм з чітко визначеними наступними етапами:
1) продавець акцій укладає через торгівельний майданчик з покупцем договір купівлі-продажу цінних паперів;
2) покупець віддає наказ розрахунковому банку про перерахування коштів на рахунок продавця в розрахунковому банку продавця;
3) розрахунковий банк покупця здійснює перерахування оплати цінних паперів в розрахунковий банк продавця;
4) розрахунковий банк продавця надає продавцю виписку з його грошового рахунку про зарахування коштів по цінним паперам від укладеної угоди;
5) покупець звертається до реєстратора для перереєстрації прав власності на цінні папери;
6) реєстратор видає новому власнику (покупцю) сертифікат іменного цінного паперу.
Приватизація закріпила за учасниками ринку права власності, але не створила належних умов щодо їх реалізації, зокрема у частині купівлі-продажу цінних паперів. Документарна форма є інстументом закріплення права власності, але при цьому, реалізація права супроводжується значними транзакційними витратами. Цим обумовлена необхідність переведення цінних паперів з документарної форми в бездокументарну, тобто здійснення їх знерухомлення.
Процедура знерухомлення цінних паперів на вторинному ринку була викликана тим, що по-перше, встановлено, що "для укладення на фондовій біржі чи на організаційно оформленому позабіржовому ринку угод щодо цінних паперів, які випущені в документарній формі, цінні папери мають