Ви є тут

Формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання.

Автор: 
Мамчур Інна Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U002415
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Експериментальна перевірка ефективності формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання.......................................................................................................116-1832.1. Стан сформованості комунікативного потенціалу майбутніх вчителів іноземної мови...............................................................................................116-1442.2. Визначальні психологічні характеристики педагогічних впливів, спрямованих на розвиток комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови.................................................................................144-1612.3. Аналіз отриманих результатів.......................................................................161-183ВИСНОВКИ...........................................................................................................184-185ЛІТЕРАТУРА.........................................................................................................186-208ДОДАТКИ..............................................................................................................209-392
ВСТУП
Актуальність дослідження. Практика навчальної діяльності в середніх закладах освіти висуває жорсткі вимоги до особистості і поведінки вчителя, його інтелекту та творчого потенціалу у розв'язанні професійних завдань. Аналіз наукової літератури показує, що проблема професійного становлення особистості вчителя знаходить своє розв'язання у психологічній науці через розкриття концептуальних положень щодо вузівської підготовки майбутнього спеціаліста (Л.С.Возняк, Л.В.Кондрашова, М.Н.Корнєв, С.Д.Максименко, М.І.Пірен, В.Т.Циба, Г.Й.Юркевич та ін.), прогнозування професійної діяльності випускника вузу (Л.П.Овсянецька, І.Д.Пасічник, Н.І.Пов'якель, С.В.Терещук, Ю.Л.Трофімов, В.С.Пілецький, Н.В.Чепелєва та ін.), місця і ролі вчителя в навчальному процесі (В.П.Казміренко, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, О.Ю.Кошинець, Г.В.Ложкін, Н.О.Михальчук, Л.Е.Орбан-Лембрик, І.М.Семенов, В.В.Третьяченко, В.М.Шепель та ін.). У численних працях (М.М.Бахтін, О.О.Бодальов, Г.Я.Буш, М.С.Каган, З.С.Карпенко, А.Б.Коваленко, О.М.Коропецька, М.Н.Корнєв, В.П.Москалець, М.В.Савчин, В.А.Семиченко, Т.М.Титаренко, А.І.Хараш, Т.К.Чмут, Т.Д.Щербан, І.М.Цимбалюк, Я.Яноушек та ін.) наголошується на ролі і місці спілкування у становленні та розвитку особистості.
Відповідно до суспільних умов сьогодення постає необхідність у здійсненні психолого-педагогічних досліджень, які б чіткіше окреслювали напрямки методики викладання іноземних мов. Зокрема, В.Г.Кремень неодноразово наголошував, що вся освіта повинна бути культурологічно орієнтованою. В цьому зв'язку недостатньо вивченими залишаються питання підготовки вчителів іноземної мови, формування комунікативних вмінь та навичок, необхідних для здійснення міжкультурних діалогів.
Реалізуючи культурологічно орієнтоване навчання, слід спиратися на надбання таких психологів, як В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, Е.В.Ільєнков, О.Р.Лурія, В.В.Рєпкін. Одним із найефективніших засобів культурологічно орієнтованого навчання Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, В.Ф.Литовський, Ф.І.Фрадкіна, Дж.Селлі вважають гру, під час якої відбувається вибір нетрадиційних ролей і веде до трансформації дитиною позначення і способів позначення власного буття у грі.
Щодо навчання студентів висловлювалися думки науковців з приводу використання культурологічних засобів з метою формування комунікативного потенціалу особистості. Так, Ю.М.Лотман, А.Г.Мальчукова, В.М.Симонов, А.В.Решетниченко та ін. наголошують на нагальній потребі у розробці технології навчання у процесі викладання англійської мови, що максимальною мірою наблизить умови комунікації на заняттях до "живого природного" спілкування, щоб виявити для особистості обертання створеного нею стимула як "знака у собі" через виявлення його існування як "знака для Іншого" у "знак для себе" (Л.С.Виготський, Г.Д.Луков, О.Р.Лурія, Ж.П'яже, Дж.Родарі). Під засобами культурологічно орієнтотованого навчання у вищій школі А.Г.Мальчукова розуміє спецкурси та спецсемінари, технології навчання, які базуються на психолого-педагогічних принципах, стимулюють мислення студентів у напрямку трансформації незрозумілого висловлювання у такий спосіб, щоб його зрозумів Інший. При цьому, такими Іншими постають для студентів як їх викладачі й одногрупники, так і діячі культур, досвід яких репрезентується у мовленні (Л.Й.Айдарова, Д.Б.Ельконін, В.С.Біблер, Л.С.Виготський, О.Р.Лурія). Але, на жаль, в психологічній літературі досить не розробленим залишаються питання формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання. Поза увагою дослідників залишається проблема виокремлення психологічних характеристик комунікативного потенціалу особистості, що сприяють успішності професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови, взаємозв'язок діалогічної взаємодії в межах студентської групи і формування комунікативного потенціалу студента, вплив умов спілкування і характеру культурологічно орієнтованої навчальної діяльності всередині студентської групи на професіоналізацію майбутніх вчителів, шляхи актуалізації комунікативного потенціалу особистості на етапі професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови.
Подальше розроблення проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів в умовах культурологічно орієнтованого навчання зумовлене логікою розвитку психологічної науки. Останніми роками з'явилися дослідження, в яких висвітлюються важливі аспекти зазначеної проблеми. У зв'язку з цим виникає потреба теоретичного узагальнення і систематизації нового матеріалу, уточнення і конкретизації зробленого в цій галузі та проведення нових експериментальних досліджень.
Окрім цього, інтерес до вивчення комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання викликаний вимогами п