РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Ґрунтово-кліматичні та метеорологічні умови
Навчально-дослідне господарство Сумського національного аграрного університету,
на полях якого і були проведені дослідження, розміщене в північно-західній
частині Сумського району, який належить до північно-східного Лісостепу України.
Земельний масив навчально-дослідного господарства витягнутий із заходу на схід
на 3,5 км та з півночі на південь – на 12 км і пявляє собою слабохвилясте
водороздільне плато, яке розмежоване балками на ряд місцевих міжболотних
водорозділів.
Господарство віддалене від обласного центру м. Суми на 25 км, і є самостійним
сільськогосподарським підприємством. Орні землі землекористування господарства
знаходяться на рівних ділянках, що дозволяє вирощувати будь-які культури без
загрози змиву верхнього родючого шару ґрунту.
Серед ґрунтів найбільш поширені чорноземи типові потужні малогумусні вилужені
середньосуглинкові. На південний захід розміщені поля‚ на яких переважають
чорноземи слабозмиті середньосуглинкові. На схилах балок виділяють чорноземи
типові середньозмиті. Ґрунти, розміщені на днищах балок – болотні,
слабосолончакові.
Ґрунти дослідного поля мають близьку до нейтральної реакцію ґрунтового розчину.
Вміст гумусу коливається в межах 4%, забезпеченість ґрунту рухомими формами
фосфору висока, а калієм – низька (табл. 2.1).
Район, де знаходиться господарство, віднесений до другого агрокліматичномго
району Сумської області, який характеризується помірним кліматом. Клімат
континентальний, з теплим літом і не дуже холодною зимою з відлигами. Великих
водних басейнів, що впливають на клімат в цілому, чи на його окремі елементи,
поблизу немає. За середніми багаторічними даними найбільш холодними місяцями є
січень і лютий, теплим – липень. Абсолютний мінімум температур повітря –35 °С
спостерігається в січні, а максимум +35 °С в липні.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика ґрунтів дослідного поля
Ґрунт
Гумус, %
рН
Ємність вбирання, см.г-екв./100 г ґрунту
Вміст рухомих форм, мг/100г ґрунту
Азот легко-
гідролізований, мг/100 г ґрунту
Р2О5
К2О
Чорнозем типовий потужний малогумусний вилужений середньо-суглинковий
4,0
6,5
20,4
14,0
6,7
9,0
Річна сума температур вище 10 °С коливається у межах 2500 – 2650 °С.
Середньорічна температура повітря 6,5 °С, середньорічна кількість опадів
складає 531 мм. Найбільша їх кількість припадає на літо та осінь. Тривалість
безморозного періоду 275 днів. За багаторічними даними перші осінні заморозки
спостерігаються в другій декаді вересня, а останні весняні закінчуються у
третій декаді квітня – на початку першої декади травня.
Гідротермічний коефіцієнт за період з температурою повітря вище 10 оС
становить 1,1-1,2. Зі снігом випадає 30-35% річних опадів, які при сприятливих
умовах поглинаються грунтом, створюючи запаси продуктивної вологи. Висота
снігового покриву сягає 15 см, розподіл снігу рівномірний. Агрофізична
стиглість ґрунту настає після переходу температури через 5 °С, у середньому в
другій декаді квітня. Кількість днів із середньодобовою температурою вище 15 оС
складає 110 днів.
Вегетаційний період, обмежений інтервалом від переходу середньодобової
температури повітря через 5 оС весною (10 квітня) до переходу її через 5 оС
восени (26 жовтня), у середньому складає 199 дні, з яких цілком сприятливими
для розвитку сільськогосподарських культур (з температурою вище 10оС) буває 156
днів (з 26 квітня по 29 вересня). У Сумській області сума середньодобових
температур, що перевищує 10 оС, становить в середньому 2140 оС.
За даними різних авторів для скоростиглих сортів соняшнику необхідна сума
ефективних температур 1600-1800 оС, для середньостиглих – 2000-2200 оС [170,
189], що свідчить про сприятливі умови для вирощування соняшнику.
Дані метеорологічних умов свідчать про коливання середньодекадної температури
та суми позитивних температур за роками (табл. 2.2).
Максимальна температура для цвітіння соняшнику становить 23-25 оС. Температура
понад 25 оС пригнічує рослини, а понад 30 оС згубна для пилку. Результати
досліджень свідчать, що навіть при короткочасному підвищенні температури до
35-37 оС в період бутонізація-цвітіння різко знижується
маса 1000 насінин, а при високій температурі в період появи кошика-технічна
стиглість знижується продуктивність рослин та олійність на 10,1% [117]. Тобто
У період від сходів до цвітіння соняшник використовує понад 65% тепла, а решту
– в період наливу насіння.
Слід відмітити, що 2001 рік був найтеплішим та найбільш сухим. Середньомісячна
температура в цьому році перевищувала середнє багаторічне значення на
1,3,1-4,0,1оС. Особливо теплими були липень та серпень.
У 2001 році фактична середньомісячна температура в липні була на 5,3, а серпні
на 4,2 оС більша порівняно з середніми багаторічними даними. Ці місяці 2001
року були особливо посушливими, середньомісячна кількість опадів в липні та
серпні склала відповідно 25,3 та 35,2 мм, що менше при співставленні з
середніми багаторічними даними на 47,4 та 8,8 мм (табл. 2.2), при цьому основна
кількість опадів серпня випала в останні дні третьої декади, коли рослини вже
не потребували великої кількості вологи порівняно з фазою утворення квіток і
кошика та активного росту рослини. Загальна кількість опадів за вегетацію
культури склала 218,9 мм.
Сума активних температур за період з температурою повітря вище 10 °С зростаючим
підсумком на останній день декади в 2001 році була вищою по кожній декаді і на
останній день третьої декади вересня вона склала 2498 °С.
Таблиця 2.2
Агрометеорологічні умови в роки проведення дослідження
Місяць
Декада
Середньодекадна температура, оС
- Київ+380960830922