Ви є тут

Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи соціального захисту населення.

Автор: 
Кривоконь Наталія Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001455
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Соціально-психологічні компоненти професійної самоідентифікації соціальних працівників
Будь-який процес, механізм, етап формування не можуть розглядатися поза тими причинами та факторами, що їх обумовлюють. Зупинимося на виділенні та аналізі основних чинників, від яких залежить успішність професійної самоідентифікації спеціалістів із соціальної роботи. Особливої уваги заслуговує розгляд детермінант професійного становлення особистості на стадії професійного навчання та виховання, оскільки саме в даний період існує доволі ефективна можливість цілеспрямованого впливу на "Я -концепцію" фахівця.
Викликає певний інтерес саме поняття "чинник", або ж "фактор", "умова" тощо. У тлумачному словнику дані поняття визначаються як "суттєві обставини в якомусь явищі чи процесі, обставини, від яких щось залежить" [103, с.847].
Ще в одному з класичних українських підручників із загальної соціології видатного філософа, психолога та соціолога початку ХХ сторіччя Микити Шаповала подибуємо таку характеристику означених категорій:
"Чинник (або фактор) є та сила, що спричинює зміну в явищі. Рідко коли діє якийсь один чинник, а частіше діють разом декілька чинників, які і витворюють зміну. Люди називають одним словом "причина" оті кілька чинників, не вміючи відрізняти їх один від одного. Через те наука і говорить, що причиною якогось явища є всі чинники або обставини, що його витворюють... Значить, треба причину розкласти на окремі сили, дивитися які то власне сили, як вони сполучені, яка з них більша, а яка менша, відкіля вони взялися, як вони змінюються і як їх можна знову скласти, щоб викликати явище знову, а коли ми це зробимо, то ми його самі вже зможемо викликати, змінювати і т. і. Одним словом, ми тоді опануємо явищем, будемо його розуміти і керувати ним" [180, с.14]. Дане висловлювання досить вдало ілюструє основний підхід до розгляду проблеми детермінізму взагалі.
Цікавою, на нашу думку, є і класифікація "головніших чинників життя людини як суспільної істоти", що запропонована М.Ю. Шаповалом у вище означеній праці. Автор пропонує таку схему:
1. Чинники космічні (прості, складні).
2. Чинники біологічні (внутрішні спонуки людини, зовнішні біологічні).
3. Чинники психічні (ідеї, почуття-емоції, воління).
4. Соціальні чинники (суспільні форми, витвори як чинники) [180, с.15].
Звісно, подана схема є надто загальною і стосується суспільного життя взагалі. Проте, в ній прослідковується необхідність розглядати будь-яке явище у багатьох вимірах, враховуючи систему факторів, які врешті-решт і породжують причини та механізми функціонування соціальних явищ і процесів.
Завдання нашого дослідження не передбачає філософський та психологічний аналіз самого поняття "чинник" або "фактор". Важливо лише зазначити, що чинниками можуть вважатися ті обставини (явища, феномени, складові, компоненти), котрі, власне, і виступають як агенти змін у досліджуваних явищах чи процесах. Причому, одні і ті ж умови за різних обставин по-різному впливають (або ж взагалі не впливають) на розвиток змін. Інакше кажучи, ми можемо розглядати явище чи процес у конкретних змістовних вимірах і лише за цих умов визначати причини та наслідки протікання даних проявів.
При вивченні будь-якого психологічного феномену виникає сукупність схожих питань, що стосуються причинної обумовленості явища, осмислення його складових та функцій, а також вияснення можливих мотиваційних основ. Щодо ідентифікації, то причинно - обумовлені характеристики даного феномену пов'язуються з тим теоретичним напрямком психології, в межах якого здійснюється аналіз.
У більшості з розглянутих нами робіт, присвячених аналізові ідентифікації взагалі та професійної самоідентифікації зокрема, є висновки про обумовленість ідентифікаційних процесів та їх наслідків мотиваційною та оціночною сферами, а також процесом категоризації та формування уявлень як складових "Я -концепції".
Питання виділення чинників професійної самоідентифікації та їх характеристики є недостатньо висвітленими у вітчизняній та зарубіжній літературі. Більша увага приділяється проблемам професійного становлення особистості взагалі. Так, серед факторів, які впливають на професійне становлення особистості, Орбан Л.Е та ін.[105, с.39] виділяють: власне соціальні фактори, які характеризують соціально-економічні умови існування соціуму в цілому; соціально-професійні фактори, які діють у сфері професійної діяльності спеціаліста і полягають в керуванні процесом професійного становлення особистості; соціально-психологічні фактори, які характеризують умови спілкування та взаємодії особистості зі своїм близьким оточенням; психологічні фактори, які вміщують різні сприятливі і несприятливі характеристики психіки організму в цілому і мають як спадковий, так і набутий характер.
Ці же автори [105, с.66] наголошують і на можливості зовнішніх впливів мікросередовища на процес професійного становлення та перевід їх у внутрішні регулятори. Процес такого переходу є багатоаспектним, в ньому можна виділити механізми, що передбачають і цілеспрямовані впливи, і неорганізовані, стихійні. До перших відносять: навчання, освіту, інструктування та ін.; до других - наслідування, ідентифікацію, навіювання, престиж, авторитет тощо.
Враховуючи викладки попередніх підрозділів нашого дослідження, а також вище означені міркування, спробуємо виокремити ті фактори професійного становлення, що є чинниками професійної самоідентифікації при навчанні соціальній роботі. Причому, згідно до завдань нашого дослідження, зробимо наголос на характеристиці соціально-професійних, соціально-психологічних та психологічних факторів, що впливають на процес самоідентифікації майбутніх фахівців ССЗН.
Виділення факторів та механізмів становлення особистості в конкретній професії неможливе без характеристики самої професійної діяльності, оскільки власне, її змістовне наповнення великою мірою обумовлює особливості складного, неперервного процесу фахового "проектування" людини. Саме з