Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку.

РОЗДІЛ 2
УМИСНЕ ВБИВСТВО ОСОБИ ЧИ ЇЇ БЛИЗЬКОГО РОДИЧА У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ ЦІЄЮ ОСОБОЮ СЛУЖБОВОГО АБО ГРОМАДСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ ЯК РІЗНОВИД УМИСНОГО
ВБИВСТВА ПРИ ОБТЯЖУЮЧИХ ОБСТАВИНАХ
2.1. Загальна характеристика умисного вбивства особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку як різновиду умисного вбивства при обтяжуючих обставинах
Загальна характеристика умисного вбивства особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку як різновиду умисного вбивства при обтяжуючих обставинах припускає розгляд таких питань: юридична природа умисного вбивства особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку; підстави виділення умисного вбивства особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку як окремого різновиду умисного вбивства при обтяжуючих обставинах; його місце серед інших різновидів умисного вбивства при обтяжуючих обставинах.
Розгляд юридичної природи умисного вбивства особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку необхідний для встановлення кримінально-правової сутності цього виду вбивства. В межах дослідження цього питання встановлюються загальні правила кваліфікації діянь за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК.
З'ясування підстав виділення умисного вбивства особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку як окремого різновиду умисного вбивства при обтяжуючих обставинах необхідне для встановлення, за рахунок чого розглядуваний вид вбивства становить підвищену суспільно небезпечність. Відповідь на це питання дає змогу в подальшому правильно розуміти сутність та зміст тексту диспозиції ч. 2 ст. 115 КК.
Установлення місця умисного вбивства особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку серед інших різновидів умисного вбивства при обтяжуючих обставинах базується на результатах, які були отримані при вирішенні попередніх двох питань. Таке встановлення має суто теоретичне значення.
2.1.1. Юридична природа умисного вбивства особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку.
Обтяжуючі обставини умисного вбивства за своєю кримінально-правовою сутністю нічим не відрізняються від інших обтяжуючих обставин, передбачених у статтях Особливої частини КК. Отже, для того, щоб з'ясувати юридичну природу умисного вбивства особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку необхідно визначити кримінально-правову сутність обтяжуючих обставин, які передбачені в статтях Особливої частини КК України.
Визначення кримінально-правової сутності вказаних обтяжуючих обставин доцільно здійснити шляхом порівняння їх із найбільш близькими до них кримінально-правовими категоріями. Такими кримінально-правовими категоріями є: 1) ознаки юридичного складу злочину певного виду; 2) ознаки привілейованого юридичного складу злочину; 3) передбачені в Загальній частині КК обставини, які обтяжують покарання.
2.1.1.1. За своєю сутністю юридичний склад злочину певного виду є інформаційною законодавчою моделлю цього злочину39. На змістовному рівні така модель містить у собі ознаки злочину певного виду. Як термін, що позначає загальне поняття, "ознака" - це властивість, риса, особливість предмета чи явища, за якими можна його упізнати, відрізнити від інших [54]40. Виходячи з цього, ознака, що міститься в складі злочину певного виду, являє собою ту властивість, що відрізняє цей злочин від інших злочинів, правопорушень та правомірних учинків. В цьому аспекті для законодавця або правозастосувача вона є тим мінімумом інформації про явище, який разом з іншими ознаками складу злочину вказує на характер та ступінь суспільної небезпечності злочинів певного виду. На стадії законодавчої діяльності така ознака разом з іншими ознаками суспільно небезпечного діяння є підставою для криміналізації злочину певного виду. Відповідно на стадії правозастосовчої діяльності ці ознаки виступають критерієм відмежування злочинів певного виду від інших злочинів, правопорушень та правомірних учинків.
На відміну від ознак юридичного складу злочину певного виду, обтяжуючі кримінальну відповідальність обставини, що передбачені в диспозиціях статей Особливої частини КК, мають інше функціональне призначення. Зокрема, законодавцем ці обставини використовуються не як засіб для криміналізації суспільно небезпечного діяння, а як засіб диференціації кримінальної відповідальності за злочини певного виду.
В юридичній літературі по-різному визначають поняття диференціації кримінальної відповідальності [55-57]. Ми не будемо вдаватись до полеміки, що виникла навколо визначення поняття цього кримінально-правового явища, перш за все тому, що ця проблема не є об'єктом нашого дослідження. До того ж, щодо розглядуваної теми ця дискусія не є суттєвою, оскільки вона в основному зачіпає питання використання термінології щодо явищ, наявність яких визнають всі сторони дискусії. Зазначимо лише те, що ми поділяємо точку зору тих учених, які визначають диференціацію кримінальної відповідальності як градацію законодавцем безпосередньо в кримінальному законі вже встановленої відповідальності залежно від ступеня суспільної небезпечності злочинів певного виду та осіб, що вчинюють ці злочини41. Виходячи з такого визначення поняття цього кримінально-правового явища, ми й розуміємо юридичну природу обтяжуючих обставин, які передбачені в статтях Особливої частини КК України.
Як видно, сутність та зміст диференціації кримінальної відповідальності полягає у конкретизації законодавцем меж такої відповідальності на базі складу, що містить у собі ознаки злочину певного виду (основного складу злочину), та передбаченого за його вчинення покарання. Отже, за допомогою розглядуваних обстав