Розділ II
ОБ'ЄКТ І ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТАТТЯМИ 231, 232 КК УКРАЇНИ
2.1. Об'єкт злочинів, передбачених статтями 231, 232 КК України.
Одним з найбільш важливих показників характеру суспільної небезпеки, її якісною характеристикою1, виступає об'єкт злочину2. Саме він дозволяє "определить юридическую сущность преступления, выявить общественно опасные последствия, установить пределы действия уголовно-правовой нормы, способствует правильной квалификации деяния, а также отграничению от смежных преступлений"3.
Аналіз родового, видового і безпосередніх об'єктів злочинів, передбачених статтями 231, 232 КК України, дозволить визначити їх сутність і відмінність від складів суміжних злочинів.
Відносно поняття об'єкту злочину в науці кримінального права існують різні точки зору. Так, частина вчених вважає, що об'єктом злочину виступають "социально-значимые ценности, охраняемые уголовным законом, интересы, блага, на которые посягает лицо, совершающее преступление, и которым в результате совершенного преступного деяния причиняется или может быть причинен значительный вред"4. До цієї групи правознавців близько примикає ряд дослідників, які розглядають об'єкт злочину як правове благо5. Ще одна група фахівців відстоює думку, що об'єктом будь-якого злочину є суспільні відносини6. Також, має місце визнання об'єктом злочину суспільних відносин, благ і інтересів7.
Вважаємо, що проблема об'єкта злочину вже досить глибоко вивчена В.Я. Тацієм8, позиція якого про об'єкт як суспільні відносни аргументована і не вимагає додаткових доказів. Тому, в рамках цього дослідження виходимо з визнання того факту, що об'єктом злочину виступають суспільні відносини, які поставлені під охорону кримінального закону і яким злочином заподіюється шкода, або створюється загроза його спричинення9.
Виходячи з того, що суспільні відносини - це різноманітні багатопланові зв'язки, що виникають між соціальними групами, класами, націями, а також всередині них в процесі економічного, соціального, політичного і культурного життя і діяльності10, до їх елементів відносять: 1) носіїв (суб'єктів) певних інтересів - учасників відносин; 2) предмет, з приводу якого виникають, існують і змінюються суспільні відносини; а також 3) суспільно значущу діяльність (соціальний зв'язок) як зміст суспільних відносин. Остання може виражатися в двох основних формах - в формі діяльності учасників відносин (динамічний зв'язок) і в формі їх певного стану, тобто більш або менш стабільної позиції відносно один одного, яка є результатом попередньої діяльності (статичний зв'язок). Перша форма зв'язку має вияв і реалізовується в поведінці учасників відносин (наприклад, правомірне змагання суб'єктів господарських відносин), друга - в підтримці відповідного стану, в збереженні можливості діяти певним чином (наприклад, охорона з боку цивільного, адміністративного і кримінального права особливого стану власника комерційної таємниці відносно необмеженого кола невласників, а рівно стану недоторканості таємниці). Саме в збереженні можливості діяти певним чином і(або) можливості перебувати в певному стані і полягає той соціальний інтерес, який являє собою ядро, зміст будь-яких суспільних відносин11. Для власника комерційної таємниці такий інтерес виражається в можливості одноосібно володіти, розпоряджатися і використати корисні властивості цінної і відокремленої інформації.
Як і всяке складне явище, охоронювані кримінальним правом суспільні відносини прийнято класифікувати, тобто розподіляти по взаємопов'язаних класах відповідно до найбільш істотних ознак, які властиві цим предметам класифікації і відрізняють їх від предметів інших родів12. Найбільш визнаною і поширеною в науці кримінального права є наступна класифікація об'єктів злочину:
1) по "вертикалі" - в залежності від ступеню узагальнення суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом і виступають як об'єкти різних злочинів;
2) по "горизонталі" - в залежності від важливості суспільних відносин, на які посягає конкретний злочин.
Класифікація по "вертикалі" являє собою трьохланковий розподіл об'єктів злочину на загальний, родовий і безпосередній13, що відповідає філософській категорії "загальне - особливе - одиничне (окреме)" 14.
Загальним об'єктом будь-якого злочину згідно ст. 1 КК України, а значить і злочинів, передбачених статтями 231, 232 КК України, виступає комплекс найбільш важливих, істотних суспільних відносин, які знаходяться під охороною кримінального закону: права і свободи людини і громадянина, відносини власності, громадський порядок і громадська безпека, довкілля, конституційний устрій України, мир і безпека людства.
Поняттям родового об'єкта злочину охоплюється коло тотожних або однорідних суспільних відносин, які складають певну сферу суспільного життя і за загальним правилом охороняються єдиним комплексом пов'язаних між собою і доповнюючих один одну кримінально-правових норм. Однорідність суспільних відносин визначається на основі реально існуючих об'єктивних критеріїв. Серед них виділяють, по-перше, тотожність або схожість учасників відносин і, по-друге, збіг або схожість тих соціальних інтересів, які складають зміст суспільних відносин. Родовий об'єкт злочину ще визначають як сукупність суспільних відносин, які охороняються кримінальним правом і відображають однорідні інтереси одного і того ж або схожих учасників суспільного життя15.
Чинним законодавством злочини, передбачені статтями 231, 232 КК України, віднесені до розділу VІІ "Злочини у сфері господарської діяльності", що певною мірою вказує (однак, як ми знаємо на прикладі КК України 1960 року, не завжди зумовлює) напрям пошуку їх родового об'єкту.
Злочини, які вчиняются в господарській сфері, іноді, нарівні з посяганням на відносини власності, відносять до економічних злочинів16. Так, Л.Д. Гаухман і С.В. Максимов17 розуміють під ними державні злочини, які посягають на економічні інтереси нації, господарські злочини і злочини проти власності. Сам
- Київ+380960830922