РОЗДІЛ II. Характеристика й аналіз методів емпіричного дослідження
Для проведення дослідження було підібрано пакет методик, адектватний меті
роботи – дослідження етносоціальних уявлень особистості та їхнього впливу на
процес міжособистісного оцінювання.
Залучення до методичного апарату дослідження конкретних тестів і відповідних їм
емпіричних показників виконувалося на підставі таких критеріїв: концептуальна
обумовленість методу, висока валідність, психометрична надійність, а також
можливість порівняння результатів, отриманих за допомогою певного методу, із
результатами інших авторів.
У дослідженні використані такі групи методик:
Методики, спрямовані на вивчення соціальної адаптованості і механізмів
адаптації: методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і
Р. Даймонда; методика вимірювання ригідності.
Методики, спрямовані на вивчення етнічних стереотипів – їх валентності;
когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів: методика дослідження
етнічних стереотипів Г.У. Кцоєвої (діагностичний тест відносин), метод
особистісного семантичного диференціалу.
Методики, спрямовані на вивчення уявлень особистості щодо психологічних
особливостей власної етнічної спільноти та вивчення рівня етнічної
ідентифікації: Метод багатоаспектної квантифікації міжособистісних взаємин Т.
Лірі.
Методика спрямована на вивчення етнічної ідентичності: тест М. Куна і Т.
Макпартленда “Хто Я?”
Методики, спрямовані на вивчення процесу міжособистісного спілкування:
поведінки у конфліктних ситуаціях, особливостей психологічного захисту,
агресії: тест “Налаштованість особистості до конфліктної поведінки” К. Томаса,
методика домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні В.В. Бойко;
методика діагностики комунікативної установки В.В. Бойко.
Обробка емпіричних даних починалася з одномірного аналізу – підрахунку
абсолютних величин, їх процентного розподілу, визначення середнього
арифметичного і стандартного відхилень.
Поглиблений аналіз даних відбувався за допомогою методів багатомірної
статистики, було застосовано кореляційний, факторний і дисперсійний аналіз
експериментальних даних за допомогою комп’ютерної програми ОСА-2.
Характеристика вибірки:
у дослідженні взяли участь студенти 1-3 курсів Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (факультет соціології та психології),
студенти 4 курсу Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна
(факультет психології, біології), студенти 1-3 курсів Дрогобицького державного
педагогічного університету імені Івана Франка (соціально-гуманітарний
факультет, філософське відділення). Вибірка була гетерогенною. На етапі
пілотажного дослідження кількісні параметри вибірки складали 420 чоловік.
Загальна кількість респондентів на констатуючому етапі дослідження склала 325
осіб: представники Західного регіону України – 120 осіб (60 жінок, 60
чоловіків); представники Східного регіону (Харків) – 95 осіб (40 жінок, 45
чоловіків); представники Центрального регіону України (Київ) – 110 осіб (55
жінок, 55 чоловіків).
Середній вік респондентів 19 років (від 17 до 21 років).
Національність – українці (за самовизначенням).
Опис використаних методик.
Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р.
Раймонда.
Методика складається з 101-го пункта-індикатора окремих аспектів соціальної
адаптації, які подано у вигляді твердження. Значення, отримані за
твердженнями-індикаторами, підраховуються за шістьма основними шкалами та
шкалою достовірності.
Процедура проведення опитування та інтерпретація результатів.
Досліджуваному пропонується тестовий буклет, який містить 101 пункт і
стандартний бланк відповідей (див. Додаток Б.3). Інструкція пропонує сім
варіантів відповідей від 0 (“це мене зовсім не стосується”) до 7 (“це повністю
про мене”), які фіксуються респондентом у відповідних позиціях бланку
відповідей.
Шкальні значення підраховуються за шістьма шкалами за допомогою
ключа-трафарету. Отримані таким чином сирі бали підставляються у формулу (для
кожної шкали різні) і переводяться в стандартні оцінки.
Для підрахунку балів для кожного досліджуваного за всіма шкалами отримані дані
були занесені в матрицю і піддані канонічній кореляції разом з даними інших
методик.
Шкала “Брехливості” (достовірності) – проста сума відповідних тверджень
індикаторів.
Таблиця 2.1
Показники і ключі інтерпретації
Шкала
Формула
“Адаптація”
Адаптивність
Дезадаптивність
А = а/a + b x 100%
“Самосприйняття”
Прийняття себе
Неприйняття себе
S = a/a + b x 100%
“Прийняття інших”
Прийняття інших
Неприйняття інших
L= 1,2a/1,2a + b x 100%
“Емоційна комфортність”
Емоційний комфорт
Емоційний дискомфорт
E = a/a + b x 100%
“Інтернальність”
Внутрішній контроль
Зовнішній контроль
I = a/a + 1,4b x 100%
“Прагнення
до домінування”
Домінування
Підпорядкованість/
підлеглість
D = 2a/2a + b x 100%
Методика вимірювання ригідності.
Ригідність є особистісною характеристикою, що однозначно відноситься
психологами до найважливіших. Вона є перепоною (майже до повної неспроможності)
у змінах запланованої людиною програми діяльності в умовах, що об’єктивно
вимагають перебудови.
Ригідність – тенденція збереження власних установок, стереотипів, способів
мислення, неспроможність змінити власні погляди.
Процедура проведення опитування й інтерпретація результатів.
Досліджуваному пропонується тестовий буклет, що містить 50 тверджень (див.
додаток). Інструкція пропонує відповідати на запитання “так” або “ні”. До тесту
додається ключ відповідей та інтерпретація числового результату
- Київ+380960830922