РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦІННІСНОГО
САМО- ВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Методологічне обгрунтування і психодіагностичне забезпечення
психолого-педагогічного експерименту
Експериментальна частина дослідження мала завданням з’ясувати ефективність
сконструйованого нами тренінгу ціннісного самовизначення старшокласників. У
даному розділі висвітлюються методологічні засади формуючого експерименту,
розглядаються особливості взаємодії низки ціннісно-цільових і суб’єктних
утворень особистості, досліджуються такі аспекти ціннісно-смислової сфери, як
часова перспектива, рівень усвідомлення цілей та цінностей, локус контролю,
визначаються пріоритетні цінності, типи спрямованості особистості,
досліджуються особливості мотивації юнаків.
Генеральною гіпотезою формуючого експерименту було припущення про те, що
спеціально сконструйований тренінг ціннісного самовизначення дозволить
розширити діапазон усвідомлюваних мотивів цілісної життєдіяльності,
переструктувати цінності–цілі на основі реорганізації суб’єктних властивостей
(цінностей-засобів) і забезпечить еволюційно більш високий рівень ціннісного
самовизначення старшокласників.
Психолого-педагогічний експеримент був побудований на основі плану для двох
рандомізованих груп з попереднім та підсумковим тестуванням (план
“тест-вплив-ретест”):
1. Експериментальна група R O1 X O2
2. Контрольна група R O3 O4
Реалізація такого плану передбачає проведення констатуючого і контрольного
діагностичних зрізів, між якими в експериментальній групі випробовується дія
незалежної змінної (тренінгові заняття).
Даний план експерименту часто застосовується в психологічних дослідженнях. Він
дозволяє контролювати таку зовнішню змінну, як фактор “історії”, що виключає
тенденційність у підборі досліджуваних. Тестування учнів контрольної та
експериментальної груп проводилось одночасно, що дозволило запобігти
перетворенню експериментального плану в квазіекспериментальний.
Експеримент проводився на базі ЗОШ с.Кальна Долинського району
Івано-Франківської області протягом лютого-квітня 2002 року. Експериментальну
групу утворювали 14 старшокласників (11 клас – 9 осіб, 10 клас – 5 осіб; 7
хлопців і 7 дівчат). Контрольну групу складали 30 учнів (11 клас – 18 осіб, 10
клас – 12 осіб; 17 хлопців і 13 дівчат). Процес рандомізації забезпечив
однорідність груп. Особливості процесу рандомізації розглядаються в підрозділі
2.3, де також наведено результати констатуючого тестування.
Для контролю ефективності формуючого експерименту застосовувалися наступні
методики: тест смисложиттєвих орієнтацій Д.О.Леонтьєва, методика дослідження
цільової спрямованості особистості Я.В.Васильєва, методика вивчення суб’єктних
властивостей та особистісних цінностей З.С.Карпенко, методика незавершених
речень, аналіз щоденників учнів-учасників тренінгу, бесіда тощо.
Базовою діагностичною методикою став запропонований З.С.Карпенко опитувальник.
Процедура роботи з ними була запозичена з відомого тесту Рокіча. Дана методика
створена на основі концептуальної моделі ціннісної свідомості особистості у
складі ієрархічних духовних устремлінь: предиспозиції “передчуваю”,
зорієнтованої на вітальність, диспозиції “треба”, налаштованої на цінності
істини, справедливості і користі, диспозиції “мушу”, яка орієнтована на добро,
диспозиції “буду” з орієнтацією на прекрасне, як критерій індивідуальної
творчості, супердиспозиції “приймаю”, що вказує на прагнення до загального
блага.
З цими особистісними цінностями співвідносяться згадані вище рівні
суб’єктності: відносний суб’єкт, моносуб’єкт, полісуб’єкт, метасуб’єкт та
абсолютний суб’єкт. Як уже зазначалося в підрозділі 1.1, дані диспозиції
пов’язані як з цінностями, так із здібностями-суб’єктними властивостями, що
утворюють єдність. Якщо перші характеризують людину як особистість, із
змістового боку, то другі підкреслюють функціональну сторону, суб’єктність
індивіда.
Зміст методики. Досліджуваним пропонувалося розташувати в порядку зменшення
важливості для них наступні цінності:
– здоров’я,
– любов до знань,
– справедливість,
– користь,
– доброта,
– прагнення до досконалості,
– гармонія з собою і світом.
Таким чином, на першому місці потрібно було розташувати цінність, яка є
найважливішою для індивіда, а на останьому – найменш важливу.
Те саме слід було проробити із здібностями, закінчивши речення: “У своєму житті
я насамперед керуюся…”
Пропонувались наступні суб’єктні властивості (закінчення речення):
– своїми передчуттями, інтуїцією;
– своїм обов’язком, розумінням того, що так треба;
– велінням своєї совісті (“мушу”);
– своїм наміром, власним рішенням (“буду”);
– розумінням того, що все має сенс (“приймаю”).
Аналіз результатів рангування дозволяє оцінити рівень представленості тих чи
інших цінностей та можливостей їх реалізації, а також міру узгодженості
особистісних цінностей і суб’єктних властивостей.
Можна припустити, що чим сильнішою буде кореляція між ними, тим гармонійнішим
буде внутрішній світ особистості, забезпеченість духовних інтенцій відповідними
потенціями, зросте усвідомленість власної ціннісно-смислової сфери, що є
необхідною передумовою ціннісного самовизначення. Крім того, за результатами
методики можна виявити пріоритетні цінності юнаків та засоби їх втілення
(суб’єктні властивості або здібності).
Тест смисложиттєвих орієнтацій Д.О.Леонтьєва (СЖО) складається з п’яти субшкал:
1. Цілі в житті (Цілі). Діагностує наявність чи відсутність у житті людини
цілей у майбутньому, які надають життю осм
- Київ+380960830922