Ви є тут

Особливості перебігу есенціальної гіпертензії та підходи до лікування у хворих з метаболічними розладами

Автор: 
Пелех Наталія Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U004351
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2.
Клінічна характеристика хворих та методи дослідження
Матеріал та методи.
1. Характеристика хворих, які увійшли в ретроспективний аналіз.
2. Характеристика 207 хворих.
3. Характеристика 102 хворих для проспективного спостереження.
4. Клінічне обстеження пацієнта, скарги пацієнта та анамнез, лікарський огляд, визначення ліпідного спектру крові (АСТ, АЛТ, лужної фосфотази, загального білірубіну, КФК), ЕКГ в стані спокою, консультація окуліста, схема обстеження пацієнта.
5. Методи вивчення вуглеводного обміну:
а) оральний глюкозо-толерантний тест;
б) визначення інсуліну крові при ОГТТ;
г) підшкірний інсуліновий тест.
6. Метод ехокардіографії.
7. Добове моніторування артеріального тиску.
8. Статистична обробка 73 хворих.
Початковий рівень1 місяць дієти3 місяці лікування3 роки33,4,53,4,53,4,5

Характеристика хворих, які увійшли в ретроспективний аналіз.

Ретроспективно випадковим способом були відібрані 343 амбулаторні картки та історії хвороб осіб, що мали ессенціальну гіпертензію і звернулись до Чернівецького обласного кардіодиспансеру в період з 1995 по 2000 роки. Серед тих, хто звернувся 166 (48.4%) склали жінки та 177 (51.6%) чоловіки.
Середній вік по групі становив 46.7? 3.5 років. Розподіл хворих за віковим цензом відносно звертань за роками представлений у таблиці 1.
В групі хворих, історії яких аналізувались найбільше було мешканців міста - 233 (67.9%) проти 110 (32.1%) осіб сільської місцевості. В нашій групі хворих діагностували ессенціальну гіпертензію ІІ стадії - 53.4%, значна частка хворих припадала на склеротичну вікову артеріальну гіпертензію - 33.2%, решта належали до ессенціальної гіпертензії І стадії (6.9%) та ІІІ стадії (хворі з перенесеними інфарктами міокарду та інсультами) - 6.6% . В переважній більшості випадків хворі мали ІХС, значно рідше стенокардію напруги ІІ та ІІІ функціональних класів;
Основними скаргами хворих з групи аналізу були: головний біль, головокружіння, слабкість, неприємні відчуття в ділянці серця, серцебиття. В 18.5% випадків ессенціальна гіпертензія набула кризовий характер перебігу. У 23% хворих діагностували синдром стенокардії. 58.6% хворих були обстежені в умовах стаціонару, останні 41.4% на поліклінічному етапі
Поряд з лікарняним оглядом були виконані лабораторні дослідження крові та сечі, ЕКГ спокою, огляд лікаря-окуліста.
Було розроблено форми, куди з зазначеної вище документації заносили такі дані: прізвище, ім"я, по-батькові, стать, рік народження, дата звертання до диспансеру, діагноз, дані фізікального огляду та результати обстеження, призначене лікування включаючи перелік медикаментозних засобів. З кількісних показників заносили такі виміри: систолічний та діастолічний артеріальний тиск, загальний холестерин плазми крові.
Аналізувалися хворі, вік яких не перевищував 70 років, і у яких були відсутні захворювання не серцево-судинної системи.
Характеристика хворих, що увійшли в проспективне обстеження.
Перший візит до лікаря пройшли 207 хворих есенціальною гіпертензією, з яких за критеріями включення до дослідження та виключення із дослідження залишилось 102 пацієнти.
Усі хворі були чоловіками, середній вік яких склав 48.4+2.1 років. Індекс маси тіла у цих хворих склав 27-29, однак ожиріння не було у жодного хворого. Всі пацієнти протягом 8.2+3.5 років мали есенціальну гіпертензію ІІ ступеню та дисліпідемію ІІа та ІІ в типів.
Призначення для усіх хворих з обстеження гіполіпідемічної дієти протягом 1 місяця, супроводжувалась письмовими рекомендаціями та вказівками щодо вживання рекомендованих продуктів з конкретним описанням дієти протягом тижня.
Ця дієта відповідала вимогам ВОЗ, а також виходила із того, що зменшувалась кількість жирів тваринного походження до 30% на добу, збільшувався відсоток вуглеводів до 50% не за рахунок легкозасвоюваних, причому кількість клітковини мала бути достатньою.
Зменшувався вміст ендогенного інсуліну до нормальних величин.
Через один місяць жорсткої дієти хворі обстежувались у більш повному обсязі, у 29 із них нормалізувався ліпідний профіль.
У зв'язку із вищевикладеним, метод рандомізації застосовувався до решта 73 хворих, у яких дисліпопротеінемія збереглась через чотири тижні такої гіполіпідемічної дієти.
Рандомізація проводилась за трьома ознаками:
1.Вік до 45 років та після 45 років
2. АТ діастолічний менше 115 мм.рт.ст та більше 115 мм.рт.ст
3.Рівень загального холестерину крові менше 7.8 ммоль/л та більше 7.8 ммоль/л.
У результаті такого старанного відбору були сформовані дві групи пацієнтів.
Для вивчення стану Інсулінорезистентності були ретельно відібрані 73 чоловіків після скринінгу 207 хворих на ЕГ. Такий старанний відбір виконали для створення однорідної групи хворих за станом, віком, ступенем АГ, характером порушення ліпідного обміну.
Обстеження проведені у 73 чоловіків у віці від 46 до 63 років з есенціальною гіпертензією І-ІІ стадії, які знаходились на стаціонарному лікуванні в НДІ кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України. Середній вік становив 46.8?1.03 року. Тривалість захворювання есенціальною гіпертензією в групі хворих складала від одного до 23 років, в середньому 7.6?1.8 років. Діагноз встановлювали на базі комплексу клінічних, лабораторних та інструментальних даних. Усім хворим виконували загальний аналіз крові та сечі, проводили біохімічне дослідження крові з визначенням рівню креатиніну крові, ліпідного спектру, сечової кислоти, трансаміназ крові (АСТ, АЛТ), глюкози. Фізікальне обстеження вміщало ехокардіографію, електрокардіографію.
У всіх хворих, що увійшли в обстеження, аретеріальна гіпертензія була первинною. Хворих з патологією нирок, ішемічною хворобою серця, ендокринної системи та іншими захворюваннями, які зумовлюють артеріальну гіпертензію, в обстеження не включали. Виключення становили також пацієти із захворюваннями шлунково-кишко