Розділ 2
ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ПОЛЬЩІ
У розділі здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми професійної підготовки інженерів-педагогів у Польщі, обґрунтовано зміст професійної підготовки інженерів-педагогів і форми його реалізації у вищих технічних навчальних закладах Польщі; подано розроблений і обґрунтований психолого-педагогічний компонент професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у вищих технічних навчальних закладах Польщі.
У проведеному циклі досліджень можна виділити три етапи.
Перший етап - це 1998-1999 роки, впродовж яких вивчалася спеціальна література та освітні звіти щодо підготовки майбутніх викладачів у педагогічних та непедагогічних навчальних закладах, досліджувалися архівні документи, здійснювався відбір і попередня якісна та кількісна обробка зібраних даних.
Другий етап - 2000-2001 роки - це подальше вивчення польської та української педагогічної літератури, збір, аналіз і спроби інтерпретації наукових матеріалів, які стосуються вищої педагогічної освіти, визначення методології дослідження, підготовка методики, а також публікація статей з окресленої тематики. За цей період було проведено дослідження у всіх політехніках, які готують інженерів-педагогів, з метою дати характеристику педагогічної освіти студентів вищих технічних навчальних закладів і визначити найважливіші зміни в освіті у 90-х роках. Проаналізовано плани базової освіти, плани педагогічної підготовки, навчальні програми дисциплін психолого-педагогічного циклу і організацію практичної підготовки студентів до професійної діяльності.
На третьому етапі (2002-2003 рр.) здійснювалася кількісна і якісна обробка результатів педагогічних досліджень та їх інтерпретація. На основі зібраних емпіричних даних описано організацію педагогічної підготовки в політехніках, здійснено спробу оцінити педагогічну освіту у вищих навчальних закладах, які є предметом нашого зацікавлення, а також вказано напрями необхідних змін з метою пристосування цієї галузі освіти до потреб сучасної дійсності.
Дослідження здійснено в чотирнадцяти політехнічних вищих навчальних закладах (Див.: Додаток А). Такий вибір предмета дослідження був доцільним. Охоплення дослідженнями всіх політехнік, які готують педагогів, створило можливість для проведення ретельного і комплексного аналізу проблеми дослідження.
У процесі роботи було використано такі методи дослідження:
- вивчення думки працівників, відповідальних за навчання в окремих навчальних закладах;
- аналіз документації;
- аналіз часткових експертиз, здійснених іншими дослідниками;
- аналіз літератури;
- спостереження учасників.
З метою збору необхідної інформації було складено анкету опитування. Питання анкети стосувалися підготовки і вдосконалення викладачів професійних навчальних закладів. (Див.: Додаток Б) Відповідь на питання анкети дали чотирнадцять чоловік, які керують процесом педагогічної підготовки в окремих політехніках. Рейтингове дослідження було проведено у всіх політехніках, де відбувається процес підготовки педагогів. Питання безпосередньо торкалися проблематики дослідження і зосереджувалися навколо питань організації, методів та змісту навчання з окремих дисциплін. Питання ставилися відкриті або закриті. Таким чином було отримано різноманітну інформацію з досліджуваної проблематики. З огляду на те, що частина респондентів надто формально дала неповні відповіді, що часто ускладнювало статистичну обробку та кількісний аналіз, з ними проведено додаткові особисті та телефонні бесіди. Ці бесіди було побудовано за принципами, визначеними Г. Герстманом [43, 23] і З. Палеським [123, 34], які є авторами праць з тематики методів проведення конструктивних бесід та інтерв'ю. Анкетні питання були відправними перед початком бесіди. Особливо важливою умовою отримання цінної і правдивої інформації від опитуваних був інтелектуальний контакт, зрозуміла мова, намагання розуміти точки зору партнера, сприятлива для обміну думками обстановка.
Проведений аналіз численних документів мав на меті визначити юридичні, організаційні та педагогічні умови функціонування навчальних закладів, які готують викладачів у політехніках. Завдяки цьому методу отримано вторинну інформацію. Вторинна інформація відрізняється від первинної, яку безпосередньо отримують дослідники з визначеною дослідницькою метою. Вона міститься в певних результатах дослідження незалежно від цілей, яким вони пізніше підпорядковані дослідником [94, 227]. З огляду на методологічні вимоги роботи, ми цікавилися письмовими документами, які були систематизовані. З точки зору дослідницької проблематики аналізовані письмові документи охоплюють: нормативні акти, робочі навчальні плани і програми педагогічних навчальних закладів, авторські програми, статистичну документацію, перелік обов'язкової для окремих вищих навчальних закладів навчальної літератури і вимог до іспитів, документацію стосовно кадрових справ. Після ознайомлення з усіма матеріалами здійснено їх поділ на окремі проблемні групи. Ці проблеми стали підставою для виділення основних категорій, навколо яких згруповано відповідні документи. Наприклад, виділено такі категорії: категорія "змісту освіти", категорія "педагогічні кадри", категорія "принципи організації навчальних закладів" і т.п. Було звернено увагу на внутрішній аспект аналізованих документів (тобто їхній зміст) і зовнішній аспект (тобто час і умови їх складання). Також здійснено спробу психолого-педагогічного аналізу документів, якісний і кількісний опис, наголошуючи на пізнавальній цінності документів. З навчальних планів і програм було отримано інформацію щодо навчальних дисциплін, а також встановлено обсяг, методи та організацію цієї освіти. Здійснено порівняння концепцій програмного, методичного та організаційного забезпечення, а також цілей і змісту освіти, добору основної та додаткової літератури, умов зарахування навчальних предметів, а також екзаменаційних вимог,
- Київ+380960830922