РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Робота основана на результатах обстеження 85 хворих з основними формами
судинної ЛГ – ПЛГ (30 хворих) та ВВС у фазі СЕ (55 хворих). Хворі перебували на
лікуванні у відділеннях хронічної коронарної патології та кардіологічної
реабілітації Центральної міської клінічної лікарні м. Києва, яка є базою
кафедри госпітальної терапії №1 Національного медичного університету ім. О. О.
Богомольця МОЗ України, та обстежені амбулаторно в період з 1998 по 2002 р.
Діагноз ПЛГ встановлювали на основі аналізу даних анамнестичних, клінічних,
ЕКГ, рентгенологічних, допплер-ехокардіографічних методів відповідно до
рекомендацій ВООЗ (1973). Критерієм включення в дослідження був рівень
середнього тиску в ЛА 35 мм рт. ст. та вище, виміряний загальноприйнятим
методом за допомогою оцінки кровотоку через тристулковий клапан під час
проведення допплер-ехокардіографії.
Наявність ВВС з аномальним сполученням між великим і малим колом кровообігу як
причини ЛГ виключали за даними допплер-ехокардіографії, у 23 (70%) хворих –
також за даними інвазивного дослідження – катетеризації порожнин серця та
рентгеноконтрастної ангіографії. Вік хворих з ПЛГ від 15 до 52 років, у
середньому (27,9 + 1,2) року. Преважали жінки – 21 (76,7%), що характерне для
цього захворювання [184, 2879, 289, 297].
В дослідження включені 37 (67,3%) хворих з ДМШП, 8 (14,5%) – з ДМПП, 10 (18,2%)
– з ВАП. Критеріями діагностики цих ВВС у фазі СЕ були двоспрямоване або
право-ліве шунтування крові у спокої під час проведення катетеризації порожнин
серця до включення в дослідження – у 43 (78,2%) пацієнтів та дані
допплер-ехокардіографії під час обстеження в клініці. Вік хворих з ВВС у фазі
СЕ від 15 до 66 років у середньому (33,4±4,6) року, тобто співставний з віком
пацієнтів з ПЛГ (Р > 0,05). У цій групі також переважали жінки – 41 (74,5%, Р >
0,05), чоловіків було 14 (25,5%).
За даними анамнезу у 17 (56,7%) пацієнтів виявлено вроджену форму ПЛГ, у 13
(43,3%) – набуту. В усіх хворих на час включення в дослідження виявлено СН ІІ –
ІІІ ФК за критеріями Нью–Йоркської асоціації кардіологів (NYHA). Клінічні
прояви ПЛГ у пацієнтів з СН І ФК, як правило, не примушують їх звертатися до
лікаря. Хворих, у яких під час первинного дослідження СН IV ФК, не включали в
дослідження, оскільки на показники зсідальної активності крові у них значною
мірою могло впливати порушення білок синтетичної функції печінки.
У хворих з ВВС у фазі СЕ під час первинного огляду також виявлено СН ІІ – ІІІ
ФК за NYHA. Таким чином, групи обстежених хворих з ПЛГ та ВВС у фазі СЕ були
співставні за віком, статтю та тяжкістю СН.
При ретельному аналізі даних анамнезу захворювання у пацієнтів з ПЛГ у деяких з
них виявлені чинники, які могли зумовити його початок або погіршення стану
(табл. 2.1.1). Найбільш часто це були перенесені інфекції (грип та інші гострі
респіраторні вірусні інфекції, фарингіт, бронхіт) – у 10 (33,3%)
спостереженнях, пологи, аборт, оперативні втручання – у 4 (13,3%),
психоемоційне та фізичне перевантаження – у 4 (13,3%), у 12 (40%) хворих
причина появи перших скарг чи загострення захворювання не встановлена. В 1
(3,3%) хворої ПЛГ була спадковою. За даними літератури, генетичну основу
захворювання відзначають майже у 6% спостережнь [311].
З анамнезу життя хворих з ПЛГ встановлено, що у 13 (43,3%) з них були часті
захворювання дихальної системи, 12 (40%) – в шкільному віці займалися
фізкультурою в основній групі, 2 (22,2%) – служили в армії (чоловіки), у 10
(47,6%) була вагітність, з них у 4 – по дві вагітності, які закінчилися
нормальними пологами, народилися здорові доношені діти. В однієї з цих жінок
саме після других пологів з’явилися перші скарги. Ще у 2 хворих вагітність
завершилася нормальними пологами, проте, у немовлят виявлені вроджені вади
розвитку, зокрема, ВВС, вони виявилися нежиттєздатними.
Деякі дослідники [276, 320] наводять спостереження народження здорових дітей,
навіть двійні, у жінок з ПЛГ, проте за умови постійного застосування препаратів
з вазодилатуючим ефектом (епопростенол). Материнська смертність за такої
ситуації за відсутності лікування перевищує 50%.
Таблиця 2.1.1
Дані анамнезу обстежених хворих з ПЛГ та СЕ
Ознака
Частота виявлення у хворих
з ПЛГ
з СЕ
абс.
абс.
Часті захворювання дихальної системи
13
43,3
55
100,0
<0,05
Початок захворювання з:
задишки
25
83,3
51
92,7
>0,05
короткочасної втрати свідомості
13,3
5,4
>0,05
носовоїх кровотечі
12
40
21
38,2
>0,05
кровохаркання
3,3
5,4
>0,05
Маткова кровотеча
23,8**
12
29,2**
>0,05
Заняття фізичними вправами у школі без обмеження
12
40,0
<0,05
Служба в армії
22,2%*
<0,05
Вагітність
28,6**
10
24,4**
<0,05
Пологи
19,0**
17,1**
<0,05
Примітка. * – у чоловіків;** – у жінок; Р – різниця показників вірогідна
(Р < 0,05) у порівнянні з такою у хворих з ПЛГ.
Носову кровотечу відзначали 12 (40%) пацієнтів з ПЛГ. У 3 жінок з вродженою
формою ПЛГ після початку менструацій частота та інтенсивність кровотечі
зменшилась. Неінтенсивне нечасте кровохаркання спостерігали в 1 (3,3%) хворої з
ПЛГ, рясну тривалу менструацію – у 5 (23,8%).
Найбільш часто першою ознакою ПЛГ була задишка – у 25 (83,3%) хворих, що
відповідає даним літератури [15, 202, 297 та ін]; значно рідше – синкопальний
стан – у 4 (13,3%), часта носова кровотеча – в 1 (3,3%). Тривалість
захворювання до початку дослідження становила від 0,5 до 22 років, у середньому
(4,5 ± 3,8) року; зокрема, вродженої форми ПЛГ – 14,5 року, набутої – 2,3 року,
- Київ+380960830922