Розділ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ
І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
Робота базується на обстеженні 92 хворих на гострий Q-ІМ у віці від 35 до 78 років, з них чоловіків - 80, жінок - 12, госпіталізованих у відділення інтенсивної терапії міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Дніпропетровська в перші 6 годин від початку розвитку ІМ. У дослідження не включалися хворі, що мали абсолютні і відносні протипоказання до тромболітичної терапії, із супутніми хронічними захворюваннями, що можуть вплинути на клініко-імунологічну і біохімічну симптоматику захворювання.
Критерії включення у дослідження:
• 6 годин від початку розвитку ознак інфаркту міокарда;
• безупинний ангінозний напад тривалістю понад 30 хвилин або ряд рецидивних ангінозних нападів меншої тривалості;
• ЕКГ-критерії (12 відведень):
- елевація сегмента ST на 1 мм і більше у двох і більше сусідніх відведеннях від кінцівок або грудних відведеннях V4 - V6 чи елевація сегмента ST як мінімум на 2 мм у двох чи більше грудних відведеннях V1 - V3;
- невідома раніше повна блокада лівої ніжки пучка Гіса;
- патологічний зубець Q ? 0,03сек і глибиною ? 1/4 зубця R у відповідному відведенні.
• позитивні біохімічні маркери некрозу міокарда:
- підвищення рівня міоглобіну в сироватці крові до 160 нг/мл і вище від двох годин після появи клінічних симптомів.
Діагноз ГІМ верифікований на підставі сукупності характерних клінічних, біохімічних методів дослідження (типової динаміки рівня біохімічних маркерів некрозу міокарда), еволюції ЕКГ-кривої [120, 151].
У порядку послідовності госпіталізації сформовані 2 групи хворих, що не мали достовірних відмінностей за вихідними клініко-анамнестичними даними і використаною базисною терапією (табл. 2.1.1, 2.1.4).
Таблиця 2.1.1
Клініко-анамнестичні дані обстежених хворих
Показник Група корвітину (n = 50) Група контролю
(n = 42)Вік (років)54,1?3,257,5?4,3Чоловіків
Жінок45 (90,0%)
5 (10,0%)35 (83,3%)
7 (16,7%)Чоловіки, старші 45 років39 (86,7%)29 (69,1%)Жінки, старші 55 років5 (100%)6 (85,7%)Час від початку ГІМ до госпіталізації (години)3,22?0,383,50?0,41Передній ГІМ25 (50%)22 (52,4%)Нижній ГІМ25 (50%)20 (47,6%)ІМ в анамнезі5 (10,0%)9 (21,4%)Порушення ритму (усього)
з них: - екстрасистолічна аритмія
- миготлива аритмія2 (4,0%)
2 (4,0%)
-2 (6,1%)
1 (3,0%)
1 (3,0%)Нестабільна стенокардія перед початком ГІМ:
- уперше виникла
- прогресуюча
25 (50,0%)
6 (12,0%)
19 (38,0%)
14 (33,3%)
3 (7,1%)
11(26,2%)Артеріальна гіпертензія
? 130/85 мм рт. ст.до 5 років19 (38,0%)12 (28,6%)понад 5 років16 (32,0%)11 (26,2%)Паління 5 та більше років29 (58,0%)17 (40,5%)Цукровий діабет ?? типу-2 (4,8%)Гіперхолестеринемія
ЗХС ? 5,0 ммоль/л46 (92,0%)40 (95,2%)
Примітка. n - кількість пацієнтів
Середній вік всіх обстежених склав 55,5±6,4 року. Тривалість перебігу ІХС в обстежених осіб коливалася в широких межах - від 1 тижня до 18 років - і склала 48,1%, в основному перевищила 2-річний рубіж (54,1%), а 5-річний - 29,7%. Серед обстежених осіб у 41,1% випадків (37 хворих) розвиток ангінозного статусу зумовила НС. Серед цих хворих у 9 відзначена стенокардія, що виникла вперше, й у 28 - прогресуюча стенокардія напруги. Уперше виниклий ангінозний напад спостерігався у 23 (25,6%) хворих. Раніше перенесли ІМ 10 хворих. Хворі на ІХС в анамнезі груп корвітину і контролю з попередньою терапією були порівнянні.
У переважній більшості випадків (у 93,3% хворих - табл. 2.1.1, 2.1.2) захворювання розвивалося на тлі високого вмісту загального холестерину (> 5,0 ммоль/л), що узгоджується з даними [267].
Таблиця 2.1.2
Вміст загального холестерину в плазмі крові у обстежених осіб
Клінічна групаЗагальний холестерин (ммоль/л)нормальний
рівень
? 5,0 ммоль/л
n (%)гранично
високий
5,0-6,2 ммоль/л
n (%)високий
рівень
? 6,2 ммоль/л
n (%)Передній ГІМ
(група корвітину)
n = 253 (12,0%)3 (12,0%)19 (76,0%)Нижній ГІМ (група корвітину)
n = 252 (8,0%)6 (24,0%)17 (68,0%)Передній ГІМ
(контрольна група) n = 221 (4,5%)5 (22,7%)16 (72,8%)Нижній ГІМ (контрольна група) n = 201 (5,0%)3 (15,0%)16 (80,0%)Усього
(n = 92)7 (7,6%)17 (18,5%)68 (73,9%)
Примітка. n - кількість пацієнтів
У 64 (69,6%) хворих в анамнезі мала місце артеріальна гіпертензія. В основній і контрольній групах 13,0% складали жінки. У віковій структурі жінок (середній вік - 62,9±13,1 року) переважали особи літнього і старечого віку. Співвідношення осіб у віці менше і старше 60 років склало 36,4% і 63,6%. Із факторів ризику ІХС переважно були присутні: артеріальна гіпертензія - 90,9%; надлишкова маса тіла - 60%; гіперхолестеринемія (>5,0 ммоль/л) - 93,5%. У жінок простежувалося сполучення наступних передумов і достовірних факторів ризику ІХС: АГ + менопауза - 80,0%; АГ + менопауза + надлишкова маса тіла - 60,0%. Серед обстежених осіб супутні захворювання мали: виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки - 15,4% випадків; минущі порушення мозкового кровообігу - 2,6%; інсульт неясної етіології в анамнезі - 1,3%; рефрактерна гіпертензія - 28,2%; порушення функції печінки (гепатит в анамнезі, цироз печінки) - 3,8%; хронічний пієлонефрит поза загостренням із погано контрольованою АГ - 11,5%; хронічні обструктивні захворювання легень і бронхіальна астма - 7,7%. До 6-ї години від початку ГІМ у 21,8% хворих був сформований зубець Q. Непрямі антикоагулянти приймали перорально 2,6% хворих у зв'язку з облітеруючим атеросклерозом судин нижніх кінцівок. Клінічні ознаки хронічної СН оцінювали відповідно до критеріїв класифікації хронічної недостатності кровообігу М.Д.Стражеска, В.Х.Василенка [30]. Для оцінки виразності ГЛШН у ранній термін ГІМ використовували клінічну класифікацію T.Killip, J.Kimball [6]. Частота ГЛШН в обстежених ос
- Київ+380960830922