РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ, МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Актуальність теми, мети, завдань та їх розробка і реалізація потребують специфічних підходів в теоретичних і практичних дослідженнях. Основою цього були такі положення загальнонаукової методології як системне розуміння кар'єрно-відвальних урочищ, відвалів гірничозбагачувальних комбінатів як сукцесійних систем, елементно-структурний аналіз і формалізація, які ми використали в поглибленні уявлень про сингенез, типологію літоекотопів, літофільні угруповання, їх типологію та сукцесії.
2.1. Характеристика фізико-географічних, природних умов Кривбасу
Криворізький залізорудний басейн розташований у центральній частині Українського щита, на південному заході Дніпропетровської області та у східній частині Кіровоградщини. Його площа приблизно 1400 км2. На півночі Криворіжжя межує з південним кордоном лісо-степової зони, південний кордон його проходить по південній околиці Українського кристалічного щита. На сході Кривбас межує з Нікопольською низовиною, яка спускається до р. Дніпро, за яким, далі на схід, починаються Орельсько-Конські низовинні степи. На заході кордон проходить по р.Інгулець і займає далі на захід значні площі прируслових земель.
У геологічній будові району беруть участь магматичні та метаморфічні породи докембрію (граніти, мігматити, гнейси, сланці, кварцити, залізисті кварцити). Вони перекриваються поясом, який складається з осадових порід палеогену, неогену та антропогену. Розріз Криворізької структури поділяється на такі різновікові частини: 1) верхньоархейська, яка складена сурською та магдалинівською світами; 2) нижньопротерозойсько-криворізька серія, яка включає новокриворізьку, скелеватську, гданцівську та саксаганську світи; 3) середньопротерозойсько-фрунзенська серія, яка включає іванівську, карнаватську і валявкинську світи; 4) верхньопротерозойсько-глеєватська серія, що наведена глеєватською світою [52, 82,83, 136] (рис. 2.1, додаток).
Рис. 2.1. Тектонічна схема Криворізького залізорудного басейну
(за Я.Н. Бєлєвцевим, 1981).
Примітки: 1 - мікроклин-плагіоклазові граніти; 2 - гданцевська світа; 3 - сланцеві горизонти саксаганської світи; 4 - залізисті горизонти саксаганської світи; 5 - тальк-карбонатний горизонт; 6 - скелеватська світа; 7 - новокриворізька світа; 8 - плагіограніти; 9 - тектонічні порушення. Складчасті та розривні структури (цифри на рис.): 1 - Лихманівська синкліналь; 2 - Тарапако-Лихманівська антикліналь; 3 - Західно-інгулецька синкліналь; 4 - Інгулецька антикліналь; 5 - Східно-інгулецька синкліналь; 6 - Саксаганська антикліналь; 7 - Саксаганська синкліналь; 8 - Основна синкліналь; 9 - Криворізький розлам; 10 - Саксаганський насув; 11 - Східний насув.
Клімат Криворіжжя помірно-континентальний з жарким літом, нестійкою, малосніжною зимою та короткою весною. Згідно багаторічним даним середньорічна температура повітря становить +8,5°, максимальні температури спостерігають у липні: +38,2°, мінімальні - у другій половині січня : -32,2°. Середньомісячна температура самого холодного місяця (січня) у різні роки коливається в межах -4°С - -6°С, а самого теплого (липня) - +21,5°С-+22,2°С. Суми температур вище +5°С коливаються від 3080 до 3200. Тривалість безморозного періоду досягає 200 днів. Середні дати першого морозу - 11-15 жовтня, останнього - 20-22 квітня (табл. 2.1).
У південній частині Криворіжжя випадає в середньому 400 - 430 мм, у північній - до 460 мм опадів на рік (табл. 2.2). Середній коефіцієнт зволоження дорівнює 0,54, тобто регіон є недостатньо зволоженим. Більшість опадів (70-80%) припадає на квітень-липень. Кількість днів з опадами - 100-125 за рік. В літній період дощі йдуть з великими проміжками і часто набувають характер злив. Зими, як правило, малосніжні. Середня висота снігового покриву 5-10 см. Цим обумовлена відносно велика глибина середнього промерзання грунтів - 0,7-1,0 м.
Середньорічна відносна вологість повітря складає 75%. Середнє річне випаровування підвищує опади і дефіцит вологи обчислюють у 4,5-6,5% (табл. 2.3).
На Криворіжжі домінують північні та східні вітри із середньою швидкістю 5-6 м/с (табл. 2.4). Вітряна погода спостерігається протягом 320 днів за рік. Літом фіксуються короткочасні бурі, які при відносній вологості повітря 25-30%, часто завдають значної шкоди сільському господарству. Навесні, у березні, часто спостерігаються тривалі, до тижня, східні, північно-східні вітри із середньою швидкістю 12-14 м/с.
В геоморфологічному відношенні територія Криворіжжя являє собою хвилясту степову рівнину, яка включає в себе два геоморфологічні райони: а) Придніпровська височина і б) Інгулецько-Нікопольська низовина. Головні особливості цих районів - розміщення на Бугсько-Дніпровському геоморфологічному рівні, що належить до південної частини Українського щита, абсолютні позначки поверхні якого складають 100-200 м та позначаються на сучасному рельєфі і ландшафтній структурі району дослідження.
В утворенні ландшафту Криворіжжя беруть участь докембрійські породи. В долинах річок Інгулець, Саксагань і в старих балках спостерігаються їх скельні виходи. Багаточисельні ділянки річкових долин і балок глибоко врізаються в поверхню докембрійського фундаменту, місцями зустрічаються невеликі вузькі ущелини, каньйони, як, наприклад, Гданцівський (селище Гданцівка Центрально-міського району м.Кривого Рогу), в районі залізничного мосту, в якому глибина досягає 49 м.
Таблиця 2.2
Показники кількості опадів за період проведення досліджень, мм
РокиСума опадів за місяцьМісяці111IIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXII 199936,928,235,424,871,450,710,444,027,819,463,767,6 200032,612,027,912,523,494,8107,836,7124,31,09,622,0 200121,633,634,840,169,056,926,311,651,310,455,212,4 20027,322,136,69,371,344,136,327,051,171,825,05,7 200352,615,219,520,512,836,1114,527,221,966,614,127,6 200470,831,3Середньобагаторічні (норма)40,032,028,041,042,
- Київ+380960830922