РОЗДІЛ 2 ОБ'ЄКТИ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика об’єктів досліджень
Експериментально-дослідна робота щодо вивчення агроекологічного стану ґрунтів
Центрального регіону Правобережного Полісся України, вдосконалення управління
їх родючістю і продуктивністю агроценозів проводилась з використанням польових,
модельних, порівняльно-географічних і лабораторних методів досліджень протягом
1966-2003 рр. Предметом досліджень був ґрунтовий покрив орних земель
зазначеного регіону, який структурно представлений дерново-підзолистими
глинисто-піщаними і піщаними (42,0%), дерново-підзолистими супіщаними і
суглинковими грунтами та їх глеюватими відмінами (26,4%), дерновими грунтами
різного механічного складу (11,2%), ясно-сірими і сірими опідзоленими (14,2%),
темно-сірими і чорноземами опідзоленими легко- і середньосуглинковими (3,5%)
від площі ріллі регіону (рис.2.1, додаток А1, А2) [289]. Крім того, дослідження
питань впливу тривалого систематичного внесення добрив та способів обробітку
ґрунту на зміну його фізико-хімічних і агрохімічних показників, а також
продуктивність сільськогосподарських культур виконані в стаціонарному досліді
Інституту сільського господарства Полісся УААН в період 1990-2003 рр. Детальний
опис ґрунтового покриву регіону поданий в роботах ряду авторів [53, 54, 94,
311].
Основні польові дослідження проведені в 14 адміністративно-територіальних
районах (додаток А2) та на 22 стаціонарних контрольних майданчиках по вивченню
стану забруднення земель сільськогосподарського призначення та рослинницької
продукції радіоактивними речовинами, а також змін фізико-хімічних і
агрохімічних їх властивостей, що розташовані в Поліській частині Житомирської
області, як в природних умовах, так і в агроценозах (табл.2.1).
1 Дерново-підзолисті грунти, 2 Ясно-сірі і сірі грунти, 3 Дернові грунти,
4 Темно-сірі грунти і чорноземи опідзолені , 5 Лучні грунти, 6 Болотні
грунти , 7 Лучно-чорноземні грунти, 8 Чорноземи типові.
Рис. 2.1 Якісна характеристика ріллі Полісся Житомирської області,
тис. га [289]
Щорічно за період досліджень обстеженню підлягало в середньому 88 відсотків
ґрунтів орних земель, що становило по регіону за 1966-1970 рр. – 645,7 тис. га,
1975-1980 рр. - 596,6 ; 1980-1985 рр. – 602,6 ; 1986 – 1990 рр. – 607,4; 1990 –
1995 рр. ; 1996-2000 рр. – 492,4; 2001-2003 рр. 148,8 тис. га (додаток А3).
Слід зазначити, що ґрунтовий покрив регіону сформувався в результаті прояву
підзолистого, дернового і болотного процесів ґрунтоутворення. Кожен з цих
процесів розвивався і розвивається нині самостійно, або в сполученні з іншими.
Часта зміна в просторі та часі факторів ґрунтоутворення призвела до утворення
дуже складного ґрунтового покриву Поліської частини області, який
характеризується наявністю грунтів, що належать до різних генетичних груп.
Так, в результаті великомасштабного обстеження ґрунтового покриву в період
1957-1960 рр. [94] та його коректування, проведеного Житомирською філією
Інституту “Укрземпроект” в період 1967-1992 рр.[289], в даному регіоні виділено
8 об’єднаних генетичних типів ґрунтів, які розподіляються згідно
номенклатурного списку агровиробничих груп ґрунтів УРСР [258] на 304
агровиробничі групи грунтів. В межах регіону об’єднаний список генетичних типів
грунтів наведено на рис. 2.1 та в додатках А1, А2.
За гранулометричним складом ґрунтовий покрив орних земель розподіляється на
наступні відміни: піщані – 2%, глинисто-піщані – 19,6%, супіщані – 52,8%,
легкосуглинкові – 21,8%, середньо-суглинкові – 3%, торфові грунти займають 0,8
% (рис.2.2, додаток А4, А5.). Як бачимо, більшість відмін дерново-підзолистих
ґрунтів сформувалися на породах легкого гранулометричного складу –
воднольодникових та давньо-алювіальних відкладах і морені, а тому
гранулометричний склад їх переважно легкий.
Дерново-підзолистим глинисто-піщаним грунтам властивий не стійкий водний режим
та висока аерація. У верхньому шарі переважає фракція піску. Вміст фізичної
глини у піщаних відмін становить до 5%, в глинисто-піщаних –5-10%. З легким
гранулометричним складом пов’язані характерні несприятливі фізичні властивості
і мала зв’язність, висока водопровідність і низька водоутримуюча здатність,
мала вбирна здатність, низька буферність грунтів.
Вміст гумусу навіть у верхньому шарі ґрунту низький (до 1,5%). З глибиною
кількість його різко зменшується, і на глибині 50-60 см він практично
відсутній.
Інтенсивне залучення дерново-підзолистих ґрунтів, особливо їх нестійких в
протидефляційному відношенні і дефляційно небезпечних піщаних та
глинисто-піщаних відмін (30%), створило умови для значного прояву
вітроерозійних процесів [289].
Таблиця 2.1
Основні дані про стаціонарні (контрольні) дослідні майданчики Поліської частини
Житомирської області
Адміністратив-ний район, населений пункт
Назва грунту
Вид угідь
Рік закла-дки
Народицький:
с. Норинці
Дерново-підзолистий глеюватий супіщаний
Рілля
1978
Овруцький :
с. Велика Фосня
Ясно-сірий опідзолений легкосуглинковий
Рілля
1978
с. Журба
Дерново-підзолистий супіщаний
Рілля
1978
Коростенський:
с. Веселівка
Дерново-підзолистий глеювато - супіщаний
Рілля
1978
с. Грозино
Дерново-підзолистий супіщаний
Рілля
1978
с. Грозино
Дерново-підзолистий супіщаний
Переліг
1987
Лугинський:
смт. Лугини
Дерново-підзолистий глеювато- супіщаний
Рілля
1978
с. Літки
Дерново-підзолистий глеювато - супіщаний
Ліс
1993
с. Літки
Дерново-підзолистий
глеювато-піщаний
Ліс
1993
Олевський:
с. Хочино
Дерново-підзолистий глеюватий глинисто-піщаний
Рілля
1978
с. Білокоровичі
Дерново-підзолистий глеюв
- Київ+380960830922