РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛУ ТА ОСНОВНИХ
МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика матеріалу
В роботі наведені матеріали обстеження 164 хворих з МПГМ, які знаходились на
хірургічному лікуванні в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні з 1990 по
2003 рік включно. Серед них групу для окремого аналізу склали 24 хворих з
рецидивами метастатичних пухлин у головному мозку.
В основній групі переважали хворі чоловічої статі (56,7%). Середній вік
обстежених становив 53 роки. До 40 років хворих було тільки 11,6%. В межах 41 –
60 років вік коливався у 67,1% і 21,3% хворих були старше 60 років.
У більшості хворих неврологічні прояви захворювання з’явились за 1 – 3 місяці
до госпіталізації (у 44,5%), до 1 міс – у 35,4%, за 3 – 6 міс – у 15,8%, і
пізніше 6 міс – тільки у 4,3% (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю, віком та тривалістю неврологічних проявів
захворювання
Ознака
М±м, %
Стать
Чоловіча
93
56,7±3,87
Жіноча
71
43,3±3,87
Вік
До 40 років
19
11,6±2,50
41-60 років
110
67,1±3,67
Більше 60 років
35
21,3±3,20
Тривалість неврологічних проявів захворювання
До 1 місяця
58
35,4±3,73
1-3 місяці
73
44,5±3,88
3-6 місяців
26
15,8±2,85
6-12 місяців
4,3±1,58
Загальний стан хворих при госпіталізації до клініки частіше за все був
середнього ступеня тяжкості. Для об’єктивізації тяжкості стану хворих ми
використовували модифіковану в Київському інституті нейрохірургії шкалу
Карновського, яка враховує неврологічну симптоматику, вираженість
гіпертензійного синдрому і його компонентів, тяжкість інтоксикації [70].
Серед обстежених хворих величини індексу Карновського (ІК) тільки у 6,1%
випадків становили 50 балів, у 29,9% дорівнювали 60 балам, у 50% – 70 балам, у
14% – 80 балам (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Стан обстежених хворих за модифікованою шкалою Карновського
ІК, бали
50 балів
10
6,1±1,87
60 балів
49
29,9±3,57
70 балів
82
50±3,90
80 балів
23
14±2,71
Тяжкість стану хворих нерідко поглиблювалась за рахунок супутніх захворювань,
які відзначались у 47,6% обстежених і, як правило, поєднувались між собою.
Частіше за все спостерігалась патологія серцево-судинної системи (гіпертонічна
хвороба у 31,7%, кардіосклероз у 38,4% обстежених хворих) (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за наявністю супутніх захворювань
Супутні захворювання
Стенокардія
3±1,33
Гіпертонічна хвороба
52
31,7±3,63
Кардіосклероз
63
38,4±3,80
Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки
13
8±2,12
Гастрит
3,7±1,47
Холецистит
17
10,4±2,38
Гепатит
10
6,1±1,87
Хронічний бронхіт
23
14±2,71
Цукровий діабет
4,3±1,58
Інші
19
11,6±2,50
Супутні захворювання мали хронічний характер без ознак загострення процесу на
момент операції.
Лейкоцитоз спостерігався у 99 (60,4%) обстежених хворих. У 75 з них він
поєднувався з прискореною ШОЕ. Ізольоване прискорення ШОЕ (без лейкоцитозу)
відзначено нами у 45 (27,4%) хворих. Лімфопенію виявлено у 78 (47,6%) хворих.
В клінічній картині захворювання у обстежених хворих частіше за все переважала
загальномозкова симптоматика (у 81,7% хворих). Вогнищева симптоматика
спостерігалась у 51,2% обстежених, вираженість якої визначалась локалізацією
пухлини.
Частим проявом вогнищевої неврологічної симптоматики були судоми.
Епілептиформний синдром спостерігався у 20,7% обстежених, гіпертензійний тип
перебігу захворювання мав місце у 69,5%, а судинний – у 9,8%.
Об’єктивним клінічним проявом гіпертензійного синдрому були патологічні зміни
на очному дні, які в наших спостереженнях відзначені у 40,9% хворих. При цьому
грубі зміни на очному дні виявлені у 11,6% хворих (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Особливості клінічного перебігу захворювання
Показники
Тип перебігу
Судинний
16
9,8±2,32
Епілептиформний
34
20,7±3,16
Гіпертензійний
114
69,5±3,60
Вираженість неврологічної симптоматики
Загальномозкова симптоматика: -не виражена
30
18,3±3,02
- помірно виражена
75
45,7±3,89
- виражена
59
36,0±3,75
Вогнищева симптоматика: -не виражена
80
48,8±3,90
- помірно виражена
55
33,5±3,69
- виражена
29
17,7±2,98
Зміни на очному дні
Відсутні
97
59,1±3,84
Помірно виражений застій
48
29,3±3,55
Виражений застій
17
10,4±2,38
Атрофія зорових нервів
1,2±0,85
Метастатичне ураження головного мозку у 36,6% хворих було єдиним проявом
пухлинного процесу в організмі. У 36% хворих метастази у головному мозку були
виявлені в різні терміни з часу діагностики первинної пухлини, ще в 27,4% вони
були діагностовані одночасно з первинною пухлиною (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Характеристика метастатичних пухлин головного мозку
за часом виявлення первинної пухлини
Показники
Синхронні метастази
45
27,4±3,48
Метахронні метастази
59
36±3,75
Метастази без верифікованого джерела
60
36,6±3,76
У хворих з відомим джерелом метастазування первинна пухлина найчастіше була
розташована в легенях (у 33,7% хворих). Метастази раку грудної залози були
діагностовані у 19,2% хворих, меланоми шкіри – у 18,3% (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Розподіл хворих з відомою первинною пухлиною за її локалізацією
Локалізація первинної пухлини
Легеня
35
33,7
Грудна залоза
20
19,2
Шкіра (меланома)
19
18,3
Товста кишка
10
9,6
Нирки
5,8
Щитовидна залоза
3,8
Шлунок
2,9
Наднирники
1,9
Матка
1,9
Передміхурова залоза
0,96
Яєчник
0,96
Сечовий міхур
0,96
Серед хворих з метастазами раку легень у 1 (2,9%) хворого встановлена IA
(T1N0M0) стадія захворювання, у 9 (25,7%) – IIB (T2N1M0), у 4 (11,4%) – IIIA
(T2N2M0, T3N1M0), у 1 (2,9%) – IIIB (T4N2M0), у 20 (57,1%) – IV стадія.
У 1 (5%) хворої з метастазами раку грудної залози встановлена I стадія
захворювання (T1N0M0), у 8
- Київ+380960830922