РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконували з 2001 по 2004 рік на базі кафедри вірусології,
патанатомії та ветеринарно-санітарної експертизи, кафедри епізоотології та ОЕВС
факультету ветеринарної медицини, проблемної лабораторії по вивченню хворб
птиці Сумського національного аграрного університету, лабораторії профілактики
хвороб птиці Інституту птахівництва УААН, обласної державної лабораторії
ветеринарної медицини та лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринку
м. Суми та Конотоп, санепідемстанції Сумської області м. Суми, в птахівничих
господарствах різного технологічного напрямку Чернігівської, Сумської,
Харківської, Полтавської та Київської областей.
Дисертаційна робота виконана у відповідності з програмою науково-дослідної
роботи Сумського національного аграрного університету (номер державної
реєстації 0199U000548) – “Впровадження більш досконалих методів діагностики,
лікування і профілактики заразних хвороб птиці загону курячих: кури, індики,
перепела” (2000 - 2004).
В лабораторних дослідах використано 342 курчат 1-30-добового віку, 50 білих
мишей масою 14-16 г, 100 курячих ембріонів.
Для лабораторного дослідження було відібрано 1461 трупів курчат різного віку,
465 тушок птиці в місцях їх реалізації, харчові та інкубаційні яйця – 123 та
125 штук відповідно, 248 змивів з поверхні шкаралупи яєць, 163 проби води, яка
використовувалась для охолодження тушок, змиви обладнання – 185 проб та 112
проб кормів. Всього нами було ізольовано та ідентифіковано 449 культур
мікроорганізмів роду Campylobacter.
Методи досліджень: епізоотологічні, клінічні, патологоанатомічні,
бактеріологічні, серологічні та статистичні.
Епізоотологічні, клінічні та патологоанатомічні дослідження проводили за
загальноприйнятими методиками.
Епізоотологічні дослідження включали вивчення джерела збудника інфекції,
значення факторів передачі інфекції, ступеня інфікованості трупів та тушок
птиці різних вікових груп Cаmpylobacter jejuni, сезонності захворюваності птиці
на кампілобактеріоз.
Для встановлення ролі Campylobacter jejuni, як етіологічного фактору
токсикоінфекцій і токсикозів у людини після вживання продукції птахівництва,
проаналізовано статистичні дані санепідемстанції Сумської області за період
2001-2003 рр..
2.1. Методи ізоляції та ідентифікації кампілобактерій
Ізоляцію мікрооганізмів із патологічного матеріалу, вивчення їх морфологічних,
культуральних, біохімічних та патогенних властивостей проводили за методиками,
які рекомендовані в довіднику “Лабораторные исследования в ветеринарии.
Бактериальные инфекции” під редакцією Антонова В.Я. (1986). Бактеріологічні
дослідження м’яса птиці здійснювали згідно з ГОСТ 21237-75 «Мясо. Методы
бактериологического анализа». Проби брали з поверхні тушок, середини та товщі
м’язів і досліджували їх на наявність термофільних кампілобактерій.
Розтин трупів птиці проводили в загальноприйнятому порядку, вивчаючи при цьому
патологоанатомічні зміни.
Бактеріологічне дослідження патологічного матеріалу проводили за схемою, яка
представлена на рис. 2.1.
Для лабораторного дослідження відбирали проби матеріалу від трупів птиці, які
мали патологоанатомічні зміни, характерні для кампілобактеріозу: (з серця,
печіни, селезінки, трубчатої кістки, жовчі, вмісту сліпих відростків
кишечнику). Змиви з поверхонь шкаралупи яєць брали за допомогою стерильного
зволоженого квача, який вносили в стерильну 0,1% пептонну воду.
Рис. 2.1. Схема бактеріологічного дослідження на кампілобактеріоз.
Одночасно досліджували проби води, яка викорстовувалась для охолодження тушок,
змиви з обладнання (інвентаря, напувалок та годівниць.). Змиви з обладнання
поміщали в стерильну колбу з 0,1% розчином пептонної води в співвідношенні
1:10, струшували на шутель-апараті протягом 30 хвилин і готували десятикратні
серійні розведення (1:100 – 1:100000).
Середні проби корму з 20 місць однорідної партії загальною масою 100 г ретельно
перемішували та поміщали в стерильну колбу з фізіологічним розчином у
співвідношенні 1:10. До проведення досліджень матеріал зберігали в холодильнику
при температурі +4єС не більше 72 годин.
Первинний висів проб патологічного матеріалу проводили на МПА, МПБ, середовище
Ендо та селективні поживні середовища для кампілобактерій.
Ідентифікацію ізольованих культур мікроорганізмів здійснювали, використовуючи
визначник Берджі (1997).
Ідентифікація культур сальмонел мала першочергове значення, оскільки ріст
колоній бактерій роду Salmonella та Campylobacter мають подібні ознаки при
культивуванні на загальних поживних середовищах (МПА, МПБ, МППА) та
диференціально-діагностичних (Ендо, Левіна).
З метою індикації термофільних кампілобактерій первинні висіви проб
патологічного матеріалу проводили на щільні селективні поживні середовища з
додаванням суміші антибіотиків, протимікробних і фунгіцидних препаратів, які
пригнічують ріст сторонньої мікрофлори. В якості селективних поживних середовищ
використовували:
агар для кампілобактерій з додаванням селективної домішки (Blaser Wang) FD 006,
до складу якої входять такі компененти: поліміксин В - 1250 ОД, ванкоміцин –
5,0 мг, триметоприм – 5,0 мг, амфотеріцин В – 1,0 мг, цефалотин - 7,5 мг.
вугільний селективний агар для кампілобактерій з додаванням селективної домішки
фірми “Oxoid”, до складу якої входять такі інгрідієнти: бацитрацин – 5000 ОД,
циклогексимід – 25 мг, колістин – 5000 ОД, цефазолін – 7,5 мг, новобіоцин – 2,5
мг;
селективний еритрит – агар з додаванням суміші антибіотиків: рифампіцин – 20
мг/л, фузидин – 10 мг/л, амфотеріцин В – 3 мг/л, цефалотин – 15 мг/л;
колумбійський кров’яний агар з сумішшю а
- Київ+380960830922