Розділ 2
Експериментальна перевірка педагогічних умов
формування економічних знань учнів профільних класів
в умовах довузівської підготовки
2.1 Цілі, завдання і характеристика змісту дослідно-експериментальної
роботи з перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов
Дослідження відбувалося впродовж 1998 – 2003 років охоплюючи кілька етапів
науково-педагогічного пошуку.
На першому етапі (1998-1999рр.) ? науково-теоретичному ? вивчалась розробка
проблеми в науковій літературі, аналізувалися сутнісні характеристики знань
взагалі та економічних зокрема, здійснювалося теоретичне обґрунтування
педагогічних умов формування економічних знань учнів профільних класів,
уточнювався понятійний апарат дослідження, розроблялася програма
дослідно-експериментальної роботи. Здійснювалося узагальнення передового
досвіду педагогів з дослідженої проблеми.
На цьому ж етапі був проведений констатуючий експеримент ? діагностування
рівнів економічних знань учнів 7-10-х класів за умови застосування традиційних
форм і методів навчання, визначалися можливості ефективного здійснення процесу
формування економічних знань учнів профільних класів саме в умовах довузівської
підготовки.
Для вивчення існуючого стану рівня економічних знань старшокласників був
проведений констатуючий експеримент, основними завданнями якого були:
визначення об’єму економічних понять, закладених в основах наук; визначення
рівня засвоєння учнями економічних понять і вмінь; рівень оволодіння основними
розумовими операціями при осмисленні фактів та явищ економічної дійсності;
дослідження зв’язків між рівнем засвоєння економічних знань і умінь та ступенем
їх втілення в організаційно-економічну діяльність; оцінювання рівня розвитку
економічних якостей у старшокласників.
Розв’язання цих завдань здійснювалось на основі аналізу змісту програм,
підручників з основ наук, педагогічного спостереження за навчальною діяльністю
учнів у процесі безпосередньої роботи дисертанта в загальноосвітній школі,
шляхом анкетування та тестування школярів, опитування вчителів.
На першому етапі констатуючого експерименту нами були окреслені можливості
шкільних предметів для вивчення основ економіки. Виявилось, що значення основ
наук не дооцінюється при формуванні економічних знань учнів з тієї причини, що
зміст економічної освіти, закладений в основах наук, носить безсистемний,
фрагментарний характер.
В цілому, в шкільній освіті закладено близько 130 економічних понять, які
стихійно, в силу специфіки того чи іншого навчального предмету, включені в
теми, параграфи, розділи підручників.
Аналіз змісту економічних понять, закладених в шкільній економічній освіті,
дозволив виділити характерні для них ознаки. Особливостями традиційної побудови
змісту економічної освіти є те, що ознаки одного і того самого економічного
поняття закладено в різних навчальних предметах, що ускладнює процес їх
цілісного засвоєння.
Результати проведеного нами аналізу дозволили визначити об’єм економічних
понять, що формуються у старшокласників за даними ознаками при вивченні окремих
предметів (одержані дані наведені в таблиці 2.1).
Таблиця 2.1
Обсяг економічних понять, які формуються у старшокласників
в умовах традиційного навчання
Обсяг понять, що формуються
Тр.п
Г.
І.
С.
М.
Ф.
Х.
Ф.
Закладено економічних понять
88
59
56
90
19
31
35
130
Зміст поняття розкривається за всіма ознаками
20
20
22
54
11
16
67
Зміст поняття розкривається за кількісними ознаками
18
13
15
16
19
54
Зміст поняття розкривається за однією ознакою
39
10
15
11
Зміст поняття не розкривається
21
11
17
* Умовні позначення: Тр.п – трудова підготовка; Г – географія; І – історія; С –
суспільствознавство; М – математика, Ф – фізика; Х – хімія, Ф – факультативні
курси з основ наук.
Дані таблиці свідчать, що спостерігається дублювання економічних понять від
одного навчального предмету до іншого. Засвоєння економічних понять за всіма
ознаками (об’єм знань) у процентному відношенні не перевищує в ході вивчення:
суспільствознавства – 53,8%, факультативних курсів – 51,6%, хімії – 42,7%,
історії – 32,2%, фізики – 33,5%, географії – 32,9%, трудового навчання – 21,4%,
математики – 10,3%.
У ході констатуючого експерименту нами також було запропоновано учням 9 і 10
класів провести ранжування основних шкільних навчальних предметів з точки зору
потенціалу їх змісту для формування економічних знань. Всього в опитуванні
брали участь 182 учня: 85 учнів 9-х та 97 учнів 10-х класів.
Учням було запропоновано з переліку основних шкільних предметів вибрати у
порядку спадання ті, які, на їх думку, містять найбільше інформації
економічного змісту (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2
Ранжування предметів загальноосвітнього циклу щодо вмісту
в них інформації економічного змісту (за оцінками учнів)
Ранг
Класи, кількість учнів
9-й (85 учнів)
10-й (97 учнів)
Історія
Географія
Трудове навчання
Історія
Фізика
Хімія
Математика
Фізика
Хімія
Інформатика
Географія
Біологія
Українська література
Математика
Біологія
Українська література
Українська мова
Іноземна мова
10
Іноземна мова
Фізкультура
Як свідчать дані таблиці, спостерігаються зміни в оцінці економічного
потенціалу окремих предметів учнями 9-х та 10-х класів. Це пов’язано, перш за
все, зі зміною змісту цих предметів при переході на новий ступінь навчання.
Так, наприклад, математику учні 9-х класів поставили на четверте місце, тоді як
10-х – лише на сьоме. Це пояснюється тим, що в 10-11-х класах основний акцент
при вивченні алгебри та геометрії робиться на наукові теоретичні знання,
розвиток логіки, мате
- Київ+380960830922