РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вивчення та кількісна оцінка форм і типів консортивних зв’язків спірохет
Leptospira interrogans у прибережно-водних екосистемах проводились нами на
протязі 1997?2003 рр. на території Центральної України, головним чином в межах
Кіровоградської області.
Основним місцем проведення лабораторних досліджень був серологічний відділ
Кіровоградської обласної лабораторії ветеринарної медицини. Наукові
консультації і культури музейних штамів лептоспір ми одержували в лабораторії
лептоспірозів Інституту ветеринарної медицини УААН. Матеріали для проведення
досліджень відбирались під час регулярних самостійних виїздів, а також в
експедиціях відділу особливо небезпечних захворювань Кіровоградської обласної
санітарно-епідеміологічної станції та науково-дослідної лабораторії екології
степу Кіровоградського державного педагогічного університету у різних районах
Центральної України.
Виходячи з специфіки завдань, які були поставлені нами, при вивчені
особливостей екології лептоспір, головна увага приділялась якісній і кількісній
оцінці форм та типів консортивних зв’язків лептоспір в умовах наближених до
існування цих організмів у природних, антропогенно-трансформованих та штучних
прибережно-водних екосистемах. З врахуванням цього був проведений добір
відповідних методів досліджень, перелік яких наводиться нижче.
Методи відбору зразків для досліджень. Для проведення дослідів, представники
фонових видів прісноводої фауни вилучались з природних і штучних акваценозів.
Чисті культури інфузорій та коловерток, які були необхідні для проведення
дослідів з вивчення міжвидових зв’язків з лептоспірами, одержували методом [2],
який полягав у тому, що проби води взяті з водойм, поміщали у бактеріологічні
чашки і переглядали на різних збільшеннях стереоскопічного мікроскопу МБС-10.
Представники необхідних видів відловлювались за допомогою Пастерівських піпеток
[47]. Необхідний ступінь чистоти культур в експериментах, забезпечувався
ретельними повторними аналізами відібраних проб і вилученням “сторонніх”
організмів. Відібрані особини культивувались на сінних культурах [106, ст.121].
Такі гідробіонти як: циклопи, діаптомуси, дафнії, личинки та лялечки
малярійного комара відловлювались з водойм за допомогою планктонних сіток.
Представники бентосної фауни (молюски, п’явки, моховатки, губки), а також
зразки нижчої та вищої водної рослинності вилучались з водойм ручним збором за
допомогою водяного сачка, або шляхом драгування [148]. Для здобування
представників фауни хребетних застосовувались такі методи відлову як: ручний
(плазуни), за допомогою водяного сачка (амфібії), рибальських знарядь лову
(риби), пастки-живоловки (ссавці), відстріл у дозволені законодавством строки
(водоплавні види птахів та ссавці аквабіонти).
Для дослідження природної інфікованості лептоспірозом, а також встановлення
строків лептоспіроносійства при штучному заражені гідробіонтів спірохетами
використовували наступні методи.
1) Мікроскопія у “темному полі” суспензій тканин та органів гідробіонтів. У
безхребетних тварин (молюски, п’явки) для дослідження відбирались зразки
гемолімфи, шматочки травних залоз, ділянки видільної системи, м’язових тканин.
З гідробіонтів мілких розмірів (павуки сріблянка, доломедес, кліщі
-гідракаріни, личинки, лялечки та імаго водних видів комах та ін.) готували
суспензію. У хребетних тварин відбирали зразки печінки, нирок (корковий шар),
селезінки. Дослідні зразки, вагою близько 1 г, окремо розтирали у стерильних
фарфорових ступках, після чого додавали до кожного зразка 5 мл дистильованої
води. Одержану взвісь відстоювали протягом години при кімнатній температурі.
Для мікроскопії відбирали найбільш прозорий верхній шар взвісі. Препарати
досліджували під мікроскопом з використанням конденсора “темного поля” при
об’єктиві 20х і окулярі 10х, в окремих випадках використовували об’єктив 40х. З
кожної проби проглядали по 10 крапель, а в кожній краплі по 25 полів зору
[157].
2) Бактеріологічний метод дослідження гідробіонтів. Мікроскопічний метод
дослідження при лабораторній діагностиці лептоспірозу є додатковим і часто дає
негативний результат через низький вміст лептоспір в досліджуваному
біоматеріалі. З метою збагачення культур лептоспір здійснювали посів на штучні
поживні середовища стерильно відібраних зразків тканин та органів гідробіонтів.
Посів здійснювали на спеціальні поживні середовища Терських та Кортгоффа, що
були виготовленні згідно рецептів наведених у літературі [84]. Посіви
витримували у термостаті при температурі +28?С протягом 60 діб. Контроль росту
культур мікроорганізмів проводили шляхом мікроскопії середовища через кожні 5
діб.
3) Серологічний метод дослідження. Вивчення шляхів циркуляції лептоспір в
екосистемах, обсягів ураження лептоспірозом популяцій гідробіонтів, а також
встановлення етіологічної структури лептоспірозу кожного виду хребетних тварин
проводилось обстеженням сироватки крові в загальноприйнятому тесті РМАЛ [157].
У якості антигену використовувались музейні штами лептоспір одержані в
лабораторії лептоспірозів Інституту ветеринаринарної медицини УААН.
Характер біоценотичних взаємозв’язків різних екологічних та систематичних груп
гідробіонтів з лептоспірами вивчали використовуючи метод сумісного
культивування [92, 161].
Методи оцінки чисельності тварин гідробіонтів. У дослідах з прикріпленими та
колоніальними видами прісноводних тварин (зоотамніум, сувійки, моховатки)
кількість особин у колоніях встановлювалась їх прямим підрахунком з
використанням мікроскопу МБС-10 та окулярної сітки, що входить до комплекту
- Київ+380960830922