Ви є тут

Вікові особливості переносимості та ефективності бета-адреноблокаторів у хворих із застійною серцевою недостатності.

Автор: 
Кітура Оксана Євгенівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U001380
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених
У дослідження було включено 129 хворих віком від 38 до 74 років (в середньому
56,2 ± 9,4 року) із хронічною серцевою недостатністю ІІІ – ІV ФК за
класифікацією NYHA (співвідношення кількості пацієнтів з III і IV ФК на момент
поступлення в клініку становило 60/69 ). Серед пацієнтів було 99 чоловіків та
30 жінок. Всі хворі, що приймали в-АБ, залежно від віку були розділені на 3
групи.
В першу групу молодого віку (до 44 років) ввійшло 30 (23,2 %) пацієнтів, серед
яких було 12 (40 %) хворих на ІХС і 18 (60 %) – на ДКМП. Співвідношення
кількості пацієнтів з III і IV ФК на момент поступлення в клініку становило
14/16. Середній вік хворих – 43,9 ± 2,1 року. У 4 (13,3 %) хворих ІХС
поєднувалася з АГ, у 5 (16,6 %) – в анамнезі інфаркт міокарда, у 10 (33,3 %)
зареєстрована ФП (табл. 2.1).
Таблиця.2.1
Клінічна характеристика обстежених хворих
Показник
Загалом
До 44 років
45–59 років
60–74 років
Кількість хворих
загалом
129
30 (23,2 %)
46 (35,6 %)
53 (41,0 %)
жінок
30 (23,2 %)
4 (13,4 %)
12 (22,0 %)
14 (26,5 %)
чоловіків
99 (76,8 %)
26 (86,6 %)
34 (73,9 %)
39 (73,5 %)
Походження ХСН
ІХС
76 (58,9 %)
12 (40,0 %)
31 (67,4 %)
43 (81,1 %)
ДКМП
53 (41,1 %)
18 (60,0 %)
15 (32,6 %)
10 (18,9 %)
Інфаркт міокарда в анамнезі
40 (34,0 %)
5 (16,6 %)
16 (34,7 %)
19 (34,0 %)
Продовж. табл. 2.1
Фібриляція передсердь
58 (44,9 %)
10 (33,3 %)
17 (36,9 %)
31 (58,4 %)
Артеріальна гіпертензія
31 (24,0 %)
4 (13,3 %)
10 (21,7 %)
17 (32,0 %)
ФК ХСН, ІІІ/IV
60/69
14/16
22/24
24/29
У другу групу середнього віку (45 – 59 років) включено 46 хворих (35,6 %).
Співвідношення кількості пацієнтів з III і IV ФК на момент поступлення в
клініку становило 22/24 на момент поступлення в клініку. Середній вік хворих
–52,6 ± 4,0 року. У 31 (67,4 %) хворого ХСН ішемічного походження, у 15 (32,6
%) – неішемічного походження. У 17 (36,9 %) – зареєстрована ФП, у 16 (34,8 %) –
в анамнезі перенесений інфаркт міокарда, у 10 (21,7 %) – артеріальна
гіпертензія (табл. 2.1).
У третю групу хворих похилого віку (60 – 74 роки) ввійшло 53 (41,0 %) –
пацієнти: 43 (81,1 %) – з ІХС, 10 (18,9 %) – з ДКМП. Співвідношення кількості
пацієнтів з III і IV ФК на момент поступлення в клініку становило 24/29.
Середній вік хворих становив 66,7 ± 4,5 року. У 31 (58,4 %) хворого
зареєстрована фібриляція передсердь, у 17 (32,0 %) – ІХС поєднувалася з АГ, у
19 (35,8 %) – в анамнезі перенесений інфаркт міокарда (табл. 2.1). В
дослідження включені пацієнти, у яких ФВ не перевищує 35 %.
Групи хворих були порівняні за віком, статтю, клінічними показниками тяжкості
ХСН, співвідношенням хворих із ХСН ішемічного і неішемічного походження.
У дослідження не включалися хворі:
на активні запальні захворювання;
з синдромом слабкості синусового вузла чи атріовентрикулярною блокадою ІІ – ІІІ
ступеня, синусовою брадикардією (ЧСС менше 55 уд. на хв. в спокої);
на декомпенсований цукровий діабет;
на гострий інфаркт міокарда або гострі коронарні синдроми, інфаркт міокарда, що
розвинувся протягом останніх 6 місяців;
з клапанними вадами серця;
з вираженою патологією з боку легень, нирок, печінки.
Діагноз ХСН верифікували на основі даних анамнезу, фізичного обстеження, змін
електрокардіограми, ехокардіографічних, рентгенологічних, лабораторних методів
дослідження. Діагноз ІХС встановлювався за такими показниками: наявність
типових нападів стенокардії, перенесений інфаркт міокарда, змін
електрокардіограми під час навантажувальних проб. Через відсутність специфічних
для ДКМП критеріїв діагностики при встановленні діагнозу виключали інші можливі
причини ХСН [37].
Основними скаргами пацієнтів були: задишка при фізичному навантаженні – у 129
хворих (100,0 %), задишка в спокої – у 108 хворих (83,7 %), набряки нижніх
кінцівок під вечір – у 118 (91,4 %), постійні набряки – 98 (75,9 %), серцебиття
– 105 (81,4 %), збільшення печінки – у 120 (93,0 %). Фібриляція передсердь
зареєстрована у 58 (44,9 %) хворих, екстрасистолія – у 52 (40,3 %) хворих,
синусова тахікардія – у 60 (46,5 %) (табл. 2.2, табл. 2.3).
Таблиця.2.2
Клініко-функціональна характеристика хворих залежно від походження ХСН
№ п/п
Симптоми
ХСН ішемічного походження
ХСН неішемічного походження
Загалом
n=76
n=53
n=129
абс.
абс.
абс.
Слабкість
72
95,3
49
93,0
122
94,5
Ортопноє
63
83,7
49
93,0
112
86,8
Задишка
а) при фізичному навантаженні
76
100
53
100
129
100
б) в спокої
63
83,7
44
83,6
108
83,7
Хрипи в легенях
42
55,8
39
74,4
80
62,0
Продовж. табл. 2.2

5
Збільшення печінки
70
93,0
49
93,0
120
93,0
Фібриляція передсердь
42
56,0
20
37,2
58
44,9
Екстрасистолія
31
40,6
19
36,2
52
40,3
Артеріальна гіпертензія
27
36,0
31
24,0
Інфаркт міокарда в анамнезі
35
46,5
40
31,0
Таблиця.2.3
Клініко-функціональна характеристика хворих залежно від віку
п/п
Симптоми
Молодий вік
(до 44 років)
Середній вік
(45 – 59 років)
Похилий вік
(60 – 74 роки)

n=30
n=46
n=53

абс.
абс.
абс.
Слабкість
27
90,0
42
91,3
53
100
Ортопноє
24
80,0
40
86,9
48
90,5
Задишка
а) при фізичному навантаженні
30
100
46
100
53
100
б) в спокої
24
80,