РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Загальна характеристика хворих
Під нашим наглядом знаходилось 142 дитини, які були направлені педіатрами,
отолярингологами та іншими спеціалістами на кафедру клінічної імунології та
алергології з курсом дитячої клінічної імунології НМУ з гіперплазією лімфоїдної
тканини в зв`язку з неефективністю, або нетривалим ефектом стандартної терапії.
Для виявлення дітей з активними формами ВЕБ-інфекції було розроблено
діагностичний скринінг для педіатрів та отолярингологів (додаток А). В якості
контролю було обрано 15 здорових дітей (10 хлопчиків та 5 дівчаток) у віці від
6 до 10 років.
За віком та статтю діти розподілялись наступним чином:
Таблиця 2.1
Розподіл пацієнтів направлених з лімфопроліферативними симптомами за віком та
статтю
Стать
Вік
Від 3 до 6 років
Від 6 до 12 років
Старше
12 років
Всього
Хлопчики
11
37,9%
61
77,2%
22
64,7%
94
66,2%
Дівчатка
18
62,1%
18
22,8%
12
35,3%
48
33,8%
Всього
29
20,43%
79
55,63%
34
23,94%
142
100%
Згідно даних таблиці 2.1 у двох вікових групах від 6 років переважали хлопчики,
у групі до 6 років переважали дівчатка. Розподіл пацієнтів на групи за
наведеними віковими категоріями був пооведений у відповідності до критичних
періодів визрівання імунної системи у дітей. До 6 років у дітей відбувається
перше фізіологічне перехрестя формули крові та рівень імуноглобуліну А
знижений. Після 12 років імунна система у дітей вважається сформованою.
Переважна більшість дітей була у віці від 6 до 10 років.
Всі діти при направленні мали гіперплазію лімфоїдної тканини носоглотки у формі
гіпертрофії піднебінних та носоготочних мигдаликів, що супроводжувалась
збільшенням підщелепових та шийних лімфовузлів. Окрім вказаної патології у
хворих були виявлені наступні симптоми: тимомегалія—у 47 пацієнтів (33%),
гарячка неуточненого генезу—у 39 (27,5%), синдром підвищеної втомлюваності—у 35
(24,6%), генералізована лімфоаденопатія—у 57 (40,1%), рецидивуючий паротит—у 4
(2,8%), тромбоцитопенія—у 6 (4,2%), гепатит—у 3 (2,1%). Всі наведені клінічні
симптоми характерні для активної форми ВЕБ -інфекції за даними багатьох авторів
[3,5,6,62,63,67]. Як зазначалось вище, при хронічно активній формі ВЕБ
–інфекції ВЕБ секретується у великій кількості в слину хворого [5]. Для
визначення групи дітей з активною секрецією вірусу (таблиця 2.2) ми провели
обстеження слини на наявність ДНК ВЕБ напівкількісним методом полімеразної
ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням видоспецифічних праймерів Epstein-Barr
virus (реактиви та обладнання виробництва фірми (“ДНК-Технология”, Москва,
Росія).
Таблиця 2.2
Розподіл дітей у групи за результатами „напівкількісного” методу ПЛР
Негатив або низький рівень інфікованості слини (+)
Середній рівень інфікованості слини (++,+++)
Високий рівень інфікованості слини
(++++)
Всього
74
(52,11%)
59
(41,55%)
9
(6,34%)
142 (100%)
Після обстеження слини на ДНК ВЕБ дітей розподілили на три групи. Перша
група—дослідна (гр.Д) із 68 хворими з гіперплазією лімфоїдної тканини
носоглотки та активною секрецією ВЕБ в слину. Серед обстежених було 45 (66,18%)
хлопчиків та 23 (33,82%) дівчинки.
Друга група—контрольна (гр.К) із 74 хворими з лімфоїдною гіперплазією та
відсутності ДНК вірусу в слині або наявності одиничних копій ДНК. Серед
обстежених було 51 (68,9%) хлопчиків та 23 (31,1%) дівчинки.
Третю групу (15 осіб) склали здорові діти у віці від 6 до 10 років (гр.З).
Таблиця 2.3
Розподіл дітей (гр.Д та гр.К) з лімфоїдною гіперплазією за віком
Вік
Кількість осіб
діти гр.Д
діти гр.К
3-6 років
13 (19,1%)
16 (21,6%)
6-12 років
38 (55,9%)
41 (55,4%)
> 12 років
17 (25%)
17 (23%)
Всього
68 (100%)
74 (100%)
В родинному анамнезі дітей групи Д переважала: хронічна патологія мигдаликів—у
43% випадків, друге місце посідала ендокринна патологія та персистуючі вірусні
інфекції (герпетична та гепатит В)—по 25% вiдповiдно патології (таблиця 2.4). В
20% випадків у родичів відмічено вегето-судині розлади та в 18%--онкологічні
захворювання. В родинному анамнезі групи К перше місце посідають онкологічні
хвороби—в 23,6% випадків, часто зустрічаються епізоди ангін та стрептококових
уражень різних локалізацій. В 12,7% випадків констатовано у родичів обстежених
рецидиви пневмоній та синуситів, вегето-судинні розлади та ендокринна патологія
зустрічалась відповідно—в 9% та 10,9% випадків.
В антенатальному анамнезі обох груп Д і К в 20-23% відмічено випадки токсикозу
та загрози викидню, в групі Д частіше (15% проти 7%) застосовували гормональні
препарати (прогестерон) для збереження вагітності. В групі К було більше
випадків (21,5% проти 14,3%) інфекційних процесів під час вагітності.
Патологія під час пологів переважала в групі К в 69% дітей, тоді як в групі Д—в
52% обстежених. В обох групах в 25% обстежених відмічено стрімкий перебіг
пологів та асфіксію у дитини під час пологів.
Вивчення анамнезу першого року життя показав, що в групі Д частіше у дітей були
прояви гіпертензіонно-гідроцефального синдрому в 38,6% випадків, тоді як в
групі К—в 18%. В групі К до року життя переважала інфекційна патологія
(пневмонії, бронхіти, отіти).
На грудному вигодовуванні більш тривалий період часу (до року та більше) були
діти групи Д, що вірогідно пов’язано із синдромом підвищеної збудливості на тлі
гіпертензіонно-гідроцефального синдрому.
Аналіз анамнезу життя показав, що в групі Д в 30% випадків у дітей були короткі
епізоди ГРВІ без ускладнень і необхідності призначення антибактеріальнї
терапії. В цій же групі частіше зустрічався віраж туберкулінових проб. В 3
(4,4%) випадках активація ВЕБ- інфекції констатована після черепно-мозкових
травм середньої важк
- Київ+380960830922