Ви є тут

Запобігання поширенню наркотизму в Україні (кримінологічна та кримінально-правова характеристика).

Автор: 
Пшеничний Валерій Григорович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003815
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ТА КРИМІНОЛОГІЧНИЙ
АНАЛІЗ НАРКОТИЗМУ
2.1. Кримінологічна характеристика наркотизму та обставини, що його обумовлюють
Як зазначалося раніше, вивчення наркотизму як явища свідчить про те, що йому притаманна низка аспектів, а саме: соціальний, правовий, кримінологічний, економічний, медичний, біологічний, екологічний, моральний. Цим аспектам відповідають сфери його прояву.
Соціальний аспект наркотизму може бути охарактеризований як сукупність негативних соціальних явищ, пов'язаних із наркотичними засобами, та їх соціальних наслідків у вигляді існуючої чи можливої шкоди, що завдається суспільним відносинам.
Негативні соціальні прояви наркотизму виражаються в різних діяннях, пов'язаних із наркотичними засобами: культивування рослин, які містять наркотичні речовини, виготовлення, придбання, зберігання, збут, вживання наркотичних засобів, схиляння до їх вживання інших осіб.
Негативні соціальні наслідки наркотизму аналогічні соціальним наслідкам злочинності. У кримінології до негативних соціальних змін, що породжують наркотизм, належить шкода, яка завдається здоров'ю людей, руйнування сімейних устоїв, зниження продуктивності праці, породження паразитичного способу життя і різних антисуспільних проступків і злочинів.
При більш детальному розгляді наведених негативних змін виділяються:
обумовлена незадовільним фізичним станом знижена трудова діяльність наркоманів, яка взагалі переривається в періоди настання абстинентного синдрому;
основна орієнтація наркоманів, коли головним змістом їх інтересів і помислів стає пошук наркотиків;
велика матеріальна шкода, яка завдається суспільству наркоманією як джерелом нещасних випадків на транспорті та суспільному виробництві;
моральна шкода, що завдається суспільству наркоманами, які вчиняють різні протиправні діяння з метою придбання наркотичних та інших одурманюючих засобів;
створення наркоманами нестерпних умов для своїх сімей, позбавлення їх можливості нормального життя, засобів існування тощо;
шкода потомству шляхом порушення генофонду; фізична й моральна деградація наркоманів, їх раптова смерть;
руйнування наркоманами особистих моральних цінностей [52].
Комітет експертів ВООЗ серед основних факторів, які визначають соціальну небезпеку й негативні наслідки наркотизму, виділяє дві основні групи: порушення міжособистісних відносин наркоманів і поширення небажаних наслідків на багатьох людей [183, с. 2-3].
Серед специфічних соціальних проблем, пов'язаних зі зловживанням наркотиками, експертизи називають: великі матеріальні втрати та їх наслідки у вигляді різної за характером шкоди як безпосередньому оточенню споживачів наркотиків (сім'я, трудовий чи навчальний колектив), так і суспільству в цілому; погіршення взаємовідносин з офіційними закладами та організаціями тощо; схильність споживачів наркотиків до злочинної діяльності, а також до вчинення насильницьких, корисливо-насильницьких злочинів під впливом наркотичних засобів.
У результаті проведених досліджень поряд із фіксацією наведених мотивів було виділено й деталізовано галузі соціальної сфери (ідейно-культурна, правоохоронна, лікувально-профілактична, виробничо-трудова, навчальна, сімейно-дозвільна та матеріально-ресурсна), що вражені наркотизмом, та конкретні негативні прояви і соціальні наслідки наркотизму в кожній із зазначених галузей.
Ці прояви і наслідки виявляються, наприклад, в ідейно-культурній галузі у формуванні своєрідної наркотичної ідеології; у правоохоронній - у збільшенні кількості злочинів та інших правопорушень, пов'язаних із наркотичними засобами; у лікувально-профілактичній - у погіршенні здоров'я споживачів наркотиків і збільшенні кількості аномально-народжених від них дітей; у виробнично-трудовій та навчальній - у зниженні продуктивності праці на виробництві та успішності в навчальних закладах, збільшенні виробничого травматизму; в сімейно-дозвільній - у зменшенні взаємодопомоги і взаєморозуміння в сім'ї, розриві відносин із сім'єю; в матеріально-ресурсній - у залученні великих фінансово-матеріальних ресурсів суспільства для створення спеціальних допоміжних шкіл, лікувально-трудових профілакторіїв, наркологічних відділень у медичних закладах, реабілітаційних центрів тощо [145, с. 24].
Узагальнюючи наведені вище положення, які характеризують соціальний аспект наркотизму, можна констатувати, що, з одного боку, наркотизм негативно проявляється в різних сферах соціального середовища, а з іншого - його суспільна небезпека виражається у вигляді різноманітної шкоди - фізичної, майнової, моральної. Ця шкода завдається, по-перше, поширенням наркотичної субкультури і залученням до її орбіти нових осіб, особливо молоді; по-друге, злочинами, пов'язаними з наркотичними засобами; по-третє, злочинами, які вчиняються з метою здобуття коштів для подальшого придбання наркотиків; по-четверте, злочинами, які вчиняються в стані наркотичного сп'яніння; і, по-п'яте, необхідними затратами суспільства на різноманітні заходи боротьби з наркотизмом.
Правовий аспект наркотизму являє собою врегульовану й заборонену правом частину соціального аспекту. Основою прояву правового аспекту наркотизму є передбачені сукупністю правових норм злочини та інші правопорушення, пов'язані з незаконним культивуванням наркотичних рослин, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, збутом, розкраданням, вживанням без призначення лікаря наркотичних засобів, порушенням правил обігу наркотиків, створенням умов для вживання останніх, схилянням до їх вживання інших осіб, а також злочини, які вчиняються в стані наркотичного сп'яніння чи з метою здобуття коштів для наступного придбання наркотиків [145, с. 24].
До правового аспекту наркотизму належить також законодавче врегулювання правовідносин, які виникають у зв'язку з немедичним вживанням громадянами наркотичних засобів.
Злочини, які безпосередньо не пов'язані з наркотиками, але такі, що вчиняються з метою здобуття коштів для наступ