РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО
ПРАЦІ В УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Раціональна організація різних видів трудової
діяльності ………………………………………………………….87-109
2.2. Удосконалення методів і форм трудового виховання
в процесі організації різних видів трудової діяльності …………109-129
2.3. Використання трудових традицій українського народу
та школи-інтернату ……………………………………………… 129-142
2.4. Організація і результати дослідно-експериментальної роботи ..142-158
Висновки до 2 розділу ……………………………………………158-160
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ………………………………………………161-165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………... 166-191
ДОДАТКИ ………………………………………………………………192-209
ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах сучасної суверенної України особливого
значення набуває залучення молоді до різних видів трудової діяльності. Процес
розбудови Української держави створює необхідність в активізації трудового
потенціалу людини.
Праця як цілеспрямована діяльність людини відіграє визначальну роль у житті
суспільства й окремого індивіда, оскільки лише завдяки їй створюються
матеріальні й духовні цінності, а відтак задовольняються біологічні, соціальні
й духовні потреби. Без праці саме існування і суспільства, і людини є
неможливим.
Надзвичайно велике значення має праця у формуванні людини, її тілесних,
психофізіологічних й духовно-психологічних властивостей, задовольняються її
пізнавальні інтереси, здійснюється моральне виховання, створюються позитивні
взаємини між людьми.
Праця займає чільне місце у навчально-виховному процесі, що дуже важливо для
молодого покоління. У процесі праці та трудового виховання у молоді формується
інтерес до неї, розуміння її значення, виробляються трудові вміння й навички,
бажання виконувати посильні трудові завдання, виховується повага до людей
праці. У процесі праці учень одержує моральне задоволення від реалізації своїх
зусиль і здобутих результатів тощо.
Зростання інтересу до проблеми праці нині зумовлюється радикальними
перетвореннями, насамперед в економічній сфері, появою нових та помітних
розширенням сфери окремих усталених видів праці – підприємництво,
комп’ютеризація й програмування, обслуговуюча праця, шоу-бізнес тощо.
Однак аналіз сучасної суспільної практики показує, що у розв’язуванні цих
завдань мають місце помітні труднощі: значна частина молоді втратила інтерес до
продуктивної і суспільно корисної праці, прагне уникнути її, зосереджує свою
увагу на комерційній діяльності, що зазвичай призводить до кардинальних змін
мотивації праці. Все це ще більше актуалізує проблему виховання в молодого
покоління позитивного ставлення до праці.
Певні аспекти виховання позитивного ставлення до праці у молодого покоління
знайшли відображення в працях філософів (Л.П.Буєвої, В.А.Буслінського,
О.М.Разіна, І.П.Стогнія та ін.); соціологів (М.Г.Андрєєвої, В.Я.Єльмеєва,
О.Г.Здравомислова, В.П.Рожина, В.Є.Шедякова, В.О.Ядова та ін.).
Проблема ставлення до праці відображена в дослідженнях психологів (І.Д.Бех,
О.О.Бодальов, Є.П.Верещак, В.І.Войтко, Ф.І.Іващенко, О.Л.Кононко, Г.С.Костюк,
В.К.Котирло, О.І.Кривов’яз, В.С.Мерлін, В.О.Моляко, В.М.М’ясищев,
Ю.О.Приходько, Д.М.Узнадзе, Д.Й.Фельдштейн, О.Я.Чебикін та ін.).
Проблемі трудового виховання молодого покоління присвячено праці П.Р.Атутова,
Д.О.Закатнова, О.М.Коберника, Є.Г.Костяшкіна, О.Й.Кочетова, М.В.Левківського,
Г.Є.Левченка, В.М.Мадзігона, А.С.Макаренка, В.О.Оржеховської, А.Г.Пашкова,
М.М.Скаткіна, Д.А.Сметаніна, В.П.Тименка, М.П.Тименка, В.О.Сухомлинського,
В.К.Сидоренка, Д.О.Тхоржевського, І.Д.Чернишенка, К.І.Чорної, С.Т.Шацького та
ін.
Проблема трудового виховання дітей у закладах інтернатного типу досліджувалася
Ю.О.Грицаєм, О.І.Ігнатовою, Б.С.Кобзарем, Л.В.Канішевською, Б.Ф.Мельниченком,
Є.П.Постовойтовим, А.Б.Рацулом, В.Г.Слюсаренком та ін. У цих роботах
розглядаються переважно загальнотеоретичні та організаційні проблеми трудового
виховання учнів у закладах інтернатного типу, однак виховання позитивного
ставлення до праці не знайшло в них належного висвітлення.
Слід зазначити, що в загальноосвітніх школах-інтернатах здебільшого виховуються
сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти з проблемних і
матеріально незабезпечених сімей. Аналіз контингенту учнів шкіл-інтернатів
показує, що більшість із них – це педагогічно занедбані діти з негативним
життєвим досвідом. Додамо, що й умови інтернатного закладу: постійне
перебування дітей у закритих корпоративних колективах; надмірна
заорганізованість життєдіяльності вихованців негативно позначається на
вихованні у них самостійності, активності, відповідальності тощо. Більше того,
умови інтернатного життя певною мірою позначаються на формуванні у дітей
споживацьких настроїв, оскільки в цих закладах не простежується залучення
вихованців до систематичної, педагогічно доцільної, особистісно значущої і
суспільно цінної трудової діяльності.
Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробка в сучасних умовах
реформування національної системи освіти, потреби практики обумовили вибір теми
дослідження “Виховання позитивного ставлення до праці в учнів 5-7 класів
шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Тема дисертації є складовою
планової теми “Формування життєвої компетентності вихованців у закладах
інтернатного типу” лабораторії виховної роботи в закладах інтернатного типу
Інституту проблем виховання АПН України (номер державної реєстрації 0104 U
000209). Тему дослідж
- Київ+380960830922