Розділ III
Удосконалення зв’язків місцевих органів влади
з громадськістю
3.1. Вплив іміджу місцевих органів влади на налагодження зв’язків з
громадськістю
Особливе значення в процесі налагодження зв’язків з громадськістю місцевих
органів влади відіграє їхній імідж серед населення, в основі якого лежать як
матеріальні, так і нематеріальні аспекти життя громадян. Це уявлення про людину
або організацію [152], яке формується в результаті нашого сприйняття
зовнішнього вигляду чи різних напрямків діяльності, а також інтелектуальних або
моральних властивостей, які ми бачимо в окремій людині (її працівниках чи
керівниках, а також в організації загалом). Фахівці зазначають, що людство
давно та постійно вивчає ці питання. Без відповідного іміджу не можуть сьогодні
обійтися і місцеві органи влади. Вони постійно перебувають у центрі уваги
громадськості. Це примушує їх постійно і цілеспрямовано працювати над своїм
іміджем, враховуючи громадську думку.
Сьогодні існує близько сорока причин такої збільшеної уваги до іміджу місцевих
органів влади [157] тому, що цей фактор:
збільшує інформацію про місцеві органи влади, що сприяє зростанню позитивного
ставлення до них (або навпаки);
примушує їх репутацію краще працювати на них;
заперечує неправильні уявлення про них;
виражає підхід органів місцевої влади до вирішення конкретної проблеми;
об’єднує окремі підрозділи місцевої влади під одним іміджем;
впливає на почуття людей, які є інструментом досягнення стратегічних цілей
місцевих органів влади;
полегшує доступ органів місцевої влади до різноманітних ресурсів (фінансових,
інформаційних, людських, матеріальних).
Імідж можна розділяти на певні види [152]. Якщо, наприклад, взяти за основу
аналізу такі “критерії” як зв’язок образу, що виникає, щодо органу місцевої
влади та громадськості, то можна виділити такі види:
дзеркальний – це імідж місцевих органів влади, який склався в громадськості, на
думку керівників і персоналу цих органів;
поточний – це реальний імідж місцевих органів влади в уявленні громадськості;
бажаний – це імідж, який орган місцевої влади хотів би мати в очах
громадськості;
багатозначний – це сукупний імідж всіх структурних підрозділів органів місцевої
влади в уявленні громадськості.
Існують і інші типології іміджу органів місцевої влади. Досить часто в практиці
вживаються поняття позитивного та негативного, ідеального та реального іміджу.
В основі подібної типології покладено особливості тих рис місцевих органів
влади, які притаманні її образу. Позитивні властивості є іміджевими
характеристиками позитивного іміджу, негативні – негативного іміджу. На
рис. 3.1 показано об’єктивні складові, з яких формується, зокрема, структура
іміджу місцевого органу влади [197].
Як видно із наведеної схеми, оперативність виконання поставленого завдання
стосується того, як швидко виконують власні рішення та рішення вищих
організацій органів місцевої влади.
Ставлення до місцевого органу влади – це те, як його сприймають громадяни, які
першочергові проблеми він вирішує або мусить вирішувати. Певним чином це
відображення своєрідності роботи цієї владної структури, її політики у
вирішенні поставленого завдання.
Наприклад, соціальний захист населення включає в себе ті заходи, з якими
місцевий орган влади вирішує питання забезпечення населення пенсіями,
субсидіями, допомогами малозабезпеченим сім’ям, виконує інші соціальні програми
на користь територіальної громади.
Рис. 3.1 Структура іміджу органу місцевої влади
Особистісні характеристики місцевого органу влади – це певні символічні
характеристики, які, на думку громадськості, він повинен демонструвати
(надійність, чесність, уважність до громадян, турбота про своїх працівників та
населення тощо).
Слід зауважити, що кожен місцевий орган влади з точки зору людського сприйняття
повинен мати певні людські риси – особливі суб’єктивні складові іміджу, лише
тоді він (імідж) у цьому ракурсі стає подібним до іміджу людини. Саме тому
особистісні характеристики повинні відповідати певним уявленням членів громади
про “хороший” орган місцевої влади. Підтримці саме такого іміджу будуть
сприяти, наприклад, реальна допомога місцевих органів влади населенню або
підприємствам в критичних ситуаціях (як було у випадках ліквідації наслідків
повені у Закарпатті в 1998 р., урагану у Львівській, Тернопільській областях
1999 р., обледеніння у Вінницькій, Одеській, Хмельницькій областях 2000 р. та
багато інших).
Перед тим як формувати імідж місцевого органу влади, необхідно визначити його
структуру, і насамперед з’ясувати, яким він має бути, хто стане його носієм. А
вже потім визначити засоби впливу на основні групи громадськості, основні
напрямки діяльності, підрахувати та забезпечити витрати на його створення і
підтримку (супровід).
На рис. 3.2 зображена структурна схема іміджу організації [197], за якою можна
визначити, що імідж повинен бути:
синтетичним, це означає, що в ньому у символічній формі, наприклад, на основі
“ставлення” відображаються найголовніші аспекти діяльності органу місцевої
влади;
правдоподібним і вірогідним, тобто максимально наближеним до громадськості. Це
не означає, що всі особливості іміджу органу місцевої влади повинні бути
відображені в ньому, проте йому слід бути таким, яким його хоче бачити
громадськість. “Ваші споживачі, зокрема громадськість в цілому будуть вважати
Вас надійною організацією, якщо Ви постійно будете відповідати цьому критерію”
– пише Доти Дороти [84, с.245];
пасивним, якщо вже він сформувався. Лише тоді він взагалі стає настільки
важливою реальністю, яка зумовлює наступну поведінку органу м