РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
Для рішення поставлених завдань обстежено 100 пацієнтів з АГ та 20 практично
здорових осіб. Вік хворих в обстеженій виборці склав від 25 до 71 років
(середній вік 52,3±8,6 років) та суттєво не відрізнявся від такого в
контрольній групі (48,1±8,0 роки) (р>0,05). Жінок було 55 %, чоловіків – 45 %.
Серед здорових осіб чоловіків було 10 (50%), жінок – 10 (50%). Усі вони
проходили обстеження на базі терапевтичних відділень міської клінічної лікарні
№ 11 міста Харкова. Діагностування АГ базувалося на підставі анамнестичного,
клінічного та лабораторно-інструментального досліджень з використанням
критеріїв, рекомендованих Українським товариством кардіологів та експертами
ВООЗ/МТГ [13, 68, 69].
Критеріями виключення хворих із дослідження, крім симптоматичного характеру АГ,
була наявність гострого коронарного синдрому, інсульту або минаючих порушень
мозкового кровообігу, серцева недостатність з вираженою систолічною дисфункцією
лівого шлуночка (ФВ<40%). Крім того, з дослідження виключали хворих з
хронічними захворюваннями бронхів та легенів, печінковою та нирковою
патологією, онкологічними, інфекційними, ендокринними та психічними
захворюваннями, колагенозами, травматичними ушкодженнями центральної нервової
системи, а також осіб, що страждають алкоголізмом чи споживають наркотичні
речовини.
До включення в дослідження хворі протягом останнього року лише епізодично
приймали антігіпертензивні препарати.
Тривалість АГ коливалась у межах від 1 до 39 років і в середньому складала
10,9±0,9 років.
Враховуючи можливість значних спонтанних коливань АТ, для визначення ступеня
АГ, проводилися традиційні клінічні вимірювання АТ з обчислюванням середніх
величин 3 “випадкових” вимірювань у перший день перебування в стаціонарі до
призначення планової терапії. Докладна характеристика обстежених хворих
стосовно віку, тривалості захворювання та рівня клінічного АТ представлена в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика обстежених осіб за рівнем АТ відносно статі, віку, тривалості та
ступеня захворювання (Мean±SE)
Показник
Здорові особи
(n=20)
Хворі на АГ (n=100)
АГ 1 ступеня (n=33)
АГ 2 ступеня (n=39)
АГ 3 ступеня (n=28)
Ж
Кількість
10
10
15
18
19
20
11
17
Відсоток від
загальної кількості
50
50
45
55
49
51
39
61
Середній вік, років
47,4
±9,4
48,7
±6,8
48,1
±2,5
50,0
±1,7
55,5
±1,6*#
51,9
±1,6
55,1
+3,0*#
56,0
+1,7*#
Тривалість АГ, років
5,8
±1,5
5,8
±1,1
9,2
±1,6#
14,2
±1,8#
13,5
+1,9#
16,2
+3,0#
Клінічний САТ,
мм рт.ст.
119,9
±2,2
118,5
±3,0
144,3
±1,3*
145,6
±1,8*
160,1
±2,3*#
163,1
±1,8*#
190,5
+5,0*#†
200,6
+5,3*#†
Клінічний ДАТ,
мм рт.ст.
79,7
±2,1
76,0
±2,1
91,9
±0,6*
91,9
±1,0*
97,3
±1,0*#
99,4
±1,1*#
110,9
+4,4*#†
114,7
+2,7*#†
Клінічний срАТ,
мм рт.ст.
93,1
±2,0
90,2
±2,3
109,4
±0,7*
109,8
±0,9*
118,2
±0,9*#
120,6
±1,0*#
137,4
+4,0*#†
143,3
+3,0*#†
Клінічний ПАТ,
мм рт.ст.
40,2
±1,6
42,5
±1,6
52,4
±1,2*
53,7
±2,0*
62,8
±2,7*#
63,7
±1,9*#
79,5
+4,7*#†
85,9
+5,0*#†
Примітка: * - відмінності вірогідні (р<0,05) порівняно до величини показника в
осіб відповідної статі: * – в групі контролю; # – в групі пацієнтів з АГ 1-го
ступеня; † – в групі пацієнтів з АГ 2-го ступеня.
Ступінь тяжкості АГ визначали залежно від рівня АТ згідно з класифікацією
ВООЗ/МТГ (2003 р.). Обстежені хворі були розподілені таким чином: 33% – з АГ
1-го ступеня, 39 % – з АГ 2-го ступеня, 28 % – з АГ 3-го ступеня. Відмінності
між показниками, що характеризують рівень АТ, обумовлені принципом розподілу на
групи, тому вони не аналізувалися. Вік пацієнтів чоловічої статі у групі з АГ
2-го ступеня перевищував такий у групі з АГ 1-го ступеня та в групі контролю
(р<0,05). Вік пацієнтів у групі з АГ 3-го ступеня перевищував такий у пацієнтів
жіночої статі в групі з АГ 2-го ступеня, групі з АГ 1-го ступеня та в групі
контролю (р<0,05). Тривалість захворювання в групі пацієнтів обох статей з АГ
2-го та 3-го ступеня була вірогідно більшою порівняно з пацієнтами з АГ 1
ступеня (р<0,05).
Серед основних клінічних проявів ГХ пацієнти відмічали скарги церебрального
характеру (головний біль, запаморочення, тимчасове порушення зору, шум у
вухах), астено-невротичного (загальна слабкість, швидка стомлюваність, емоційна
лабільність, підвищена дратівливість, порушення сну, почуття жару, пітливість)
та кардіального характеру (кардіалгії, відчуття “перебоїв” в діяльності серця,
серцебиття, відчуття недостачі повітря, задишка). У частини пацієнтів біль у
ділянці серця мав типовий характер нападів стенокардії напруги. У разі
супутньої ХСН хворі скаржились на задишку, що виникала при фізичному
навантаженні, пастозність чи набряки гомілок. Характеристика частоти виявлення
скарг у хворих на АГ представлена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Частота виявлення скарг у обстежених хворих на АГ
Скарга
Пацієнти з АГ (n=100)
Абсолютна кількість
Церебральні
97
Астеноневротичні
93
Кардіальні
82
Задишка
60
Пастозність і набряки гомілок
29
Примітка. Тут і далі відносна частка хворих не наведена, бо за умови загальної
кількості спостережень яка дорівнює 100, відносні значення ідентичні
абсолютним.
Обставини виникнення зазначених скарг більшістю хворих пов’язувалися із
впливом психоемоційних факторів (62%), зміною погоди (55%), коливаннями АТ
(54%) та, рідше, фізичним навантаженням (37%). Більшість пацієнтів вказували на
погіршення самопочуття під впливом кількох зовнішніх факторів. У 6% хворих
причини суб’єктивних проявів захворювання з’ясувати не вдалося.
За д