РОЗДІЛ 2
ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ
ПРАЦІВНИКІВ.........................................................76
2.1. Педагогічні умови формування професійного мовлення студентів вищих
медичних навчальних
закладів..........................................................76
2.2. Організація експериментального дослідження з формування професійного
мовлення майбутніх медичних працівників.......................100
2.3. Аналіз результатів експериментального
дослідження.......................132
Висновки до другого розділу
......................................................................151
ЗАГАЛЬНІ
ВИСНОВКИ.........................................................................................154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ...............................................................159
ДОДАТКИ................................................................................................................179
ВСТУП
Актуальність дослідження та ступінь наукової розробки теми. Процес очевидних
змін, які відбуваються на початку XXI століття в економічній, політичній,
духовній, освітній сферах, гостро ставить перед колективами вищих навчальних
закладів відповідальне завдання – необхідність не тільки здійснювати професійне
навчання, а й виховувати грамотних, духовно збагачених, національно свідомих
фахівців, рівень знань яких відповідав би зростаючим до них вимогам
суспільства. Потреба у розв’язанні важливих соціально-економічних і
культурно-просвітницьких проблем ставить нові вимоги до мовної освіти й
мовленнєвої підготовки майбутніх фахівців у вищій школі, оскільки обов’язковою
умовою успішної навчальної і майбутньої фахової діяльності студентів є знання
логічних основ різних видів спілкування, володіння культурою ділового,
професійного мовлення.
Про визнання важливої ролі культури спілкування, ділового мовлення у
формуванні особистості свідчить постійне висвітлення цих питань науковцями,
методистами, письменниками, громадськими діячами (Б.Антоненко-Давидович,
Н.Бабич, І.Білодід, Л.Власов, І.Вихованець, М.Дороніна, М.Зубков, М.Каган,
Г.Кацавець, Г.Кисіль, А.Коваль, І.Кочан, П.Мовчан, Н.Обозов, О.Пазяк,
Л.Паламар, О.Пономарів, В.Русанівський, О.Сербенська, Л.Струганець, Є.Чак,
С.Шевчук та ін.). У їхніх працях привертається увага до мовної поведінки
особистості, подаються рекомендації щодо правильного слововживання,
використання мовних засобів відповідно до умов спілкування, засвоєння норм
літературної мови, розглядаються складні випадки російсько-українського
перекладу.
Проте проблема мовленнєвої підготовки майбутніх фахівців різних галузей
народного господарства, культури, охорони здоров’я, освіти не втрачає своєї
актуальності. Методика викладання української мови у вищій школі, формування
професійного мовлення майбутніх фахівців перебуває нині на початковому етапі
свого становлення. Курс „Ділова українська мова”, який запроваджено у вищих
навчальних закладах України, в тому числі й медичних, не може задовольнити
нагальні потреби суспільства у вихованні національної еліти, в підготовці
фахівців, які вільно володіють українською мовою, вміло користуються нею в усіх
сферах, особливо в офіційно-діловій та професійній.
Для подолання наявних у мовній освіті недоліків є необхідність активізувати
творчий пошук нових, більш ефективних технологій викладання української мови у
вищій школі, адже „фахівцям мова потрібна не як сукупність правил, а як засіб
культурного співжиття в суспільстві” [147, с. 24].
Курс української мови в різнопрофільних професійних навчальних закладах має не
тільки ліквідувати прогалини у навчанні української мови в середній школі, а й
сприяти підготовці фахівців належного професійного та інтелектуального рівня,
для яких мовна освіта повинна стати обов’язковим компонентом фахової
підготовки.
Усвідомлюючи актуальність означеної проблеми, дослідники (Г.Берегова,
Л.Барановська, О.Гоголь, Л.Головата, Н.Костриця, Л.Лучкіна, В.Момот,
Т.Окуневич, Е.Полатай, Л.Романова, Т.Рукас, Н.Тоцька. О.Штепа, С.Шумовецька та
ін.) пропонують різноманітні педагогічні технології формування культури
ділового, професійного мовлення студентів у вищих навчальних закладах України.
Разом із тим, деякі важливі аспекти для методики формування професійного
мовлення майбутніх фахівців залишаються недослідженими. Недостатньо вивчені
педагогічні умови формування професійного мовлення студентів різнопрофільних
вищих навчальних закладів; у наукових джерелах мало уваги привертається аналізу
структурних компонентів, критеріїв, показників і рівнів сформованості
професійного мовлення майбутніх фахівців. Потребує окремого дослідження
проблема мовленнєвої підготовки студентів-медиків, для яких уміння володіти
словом є обов’язковим компонентом майбутньої фахової діяльності.
Тема культури спілкування, професійного мовлення фахівців медичної галузі
надзвичайно широка, складна, делікатна. Різними дослідженнями доведено, що
хвора людина не завжди надає перевагу професійній компетенції лікаря, а
душевним якостям, здатності співчувати, вмінню вислухати, заспокоїти. Без
оптимального душевного спілкування діяльність навіть висококваліфікованого
медика може дати негативний результат.
Крім знання професійної лексики й термінології лікар має володіти культурою
конструктивного діалогу та полілогу, вміти сприймати, відтворювати та готувати
наукові фахові тексти, воло
- Київ+380960830922