РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОВИЗНАЧЕННЯ ЖІНОК,
ОРІЄНТОВАНИХ НА УПРАВЛІНСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ
2.1. Вибір та обґрунтування методики дослідження
Основним конструктом нашого дослідження виступає орієнтація на управлінську
діяльність. Пошук засобів вимірювання цієї орієнтації в літературі показав, що
вітчизняним дослідникам бракує надійного та обґрунтованого інструментарію,
тобто мають низькі показники надійності-узгодженості. Тому одним з завдань
нашого дослідження було створення такої методики, яка б діагностувала
орієнтацію на управлінську діяльність, забезпечуючи високу надійність та
достовірність отримуваних даних.
Конструювання методики складалося з декількох етапів:
визначення теоретичних конструктів;
генерація запитань;
емпіричні процедури відбору запитань за критерієм найвищої
надійності-узгодженості шкали.
При визначенні структури опитувальника ми виходили з того, що в якості
обов’язкових і необхідних елементів він має включати когнітивний, емоційний та
поведінковий компоненти орієнтації на управлінську діяльність. Тобто, слід було
з’ясувати ставлення опитуваних до управлінської діяльності, їх знання специфіки
цієї діяльності та те, чи мали вони можливість практично перевірити наявність в
себе управлінських якостей та навичок.
В результаті на основі виокремлених компонентів було побудовано три шкали, які
ми умовно позначили як “А ” (емоційна шкала), “В”(поведінкова шкала) та “С”
(когнітивна шкала). До кожної шкали на етапі генерації пунктів були включені
питання з різноманітних запитальників, що мали відношення до цільового
конструкту. Після цього цей список був доповнений власними запитаннями. Таким
чином був отриманий робочий варіант опитувальника.
Апробація методики проводилась у Вінницькому інституті Київського
торгівельно-економічного університету. Участь в опитуванні була добровільною.
При опитуванні було сформовано дві вибірки: перша група опитуваних складалась
зі студентів 3-го курсу відділення бухгалтерського обліку та аудиту, середній
вік яких становив 19-20 років. В цій групі обов’язковим було зазначення
біографічних даних, як то: прізвище та ім’я, вік, стать. Загальний об’єм
вибірки респондентів становить 56 осіб, з них жінок зз особи або 58,92 % ,
чоловіків — 23 або 41,07 % відповідно.
Для виявлення впливу фактору анонімності і для отримання більш достовірних
даних процедура дослідження була ускладнена. З цією метою ми провели пілотажне
дослідження, сформувавши другу, анонімну вибірку. Ця група опитуваних
складалась зі студентів 3-го курсу відділення маркетингу, які не вказували
своїх вихідних даних, але була ідентична за об’ємом та віком респондентів.
Зібрані дані піддавалися статистичному аналізу з метою виявлення надійності -
узгодженості шкал, як характеристики, що відображає ступінь однорідності питань
тесту, їх спрямованості на діагностику одного психологічного явища, а також
ступінь внеску кожного пункту шкали в кількісну оцінку фактора, який оцінюється
методикою. Визначення надійності-узгодженості є обов’язковою умовою при
конструюванні психологічних тестів, адже ми при підрахунку загального сумарного
балу маємо бути впевнені, що всі пункти шкали вимірюють одну й ту ж
психологічну якість. В протилежному випадку підрахуного сумарного балу просто
втрачає свій сенс.
Найчастіше надійність-узгодженість шкали визначається за допомогою таких
засобів, як б-Кронбаха, q-коефіцієнта при проведені факторного аналізу,
коефіцієнта Кьюдера-Річардсона та ін. Але поряд з використанням всіх інших
психометричних засобів, перевага все ж залишається, на нашу думку, за
коефіцієнтом б-Кронбаха, адже цей спосіб доступний для обчислення та не
потребує специфічних математичних навичок. б -Кронбаха приймає значення в
діапазоні від 0 (при повній відсутності узгодженості) до 1 (найвища ступінь
узгодженості) і може вираховуватись за формулою:
(2.1)
Доцільно відмітити, що б-Кронбаха можна розглядати в двох площинах: а) як
оцінку кореляції даної шкали, з всіма іншими шкалами, складеними з такого ж
числа пунктів, які випадковим чином добули з множини всіх можливих індикаторів
властивості, що вимірюється;
б) як кореляцію між балом досліджуваного по даній шкалі і балом, який
досліджуваний отримав би, якби відповів на всі можливі питання, що спрямовані
на діагностику даної властивості (цей бал ще називають "істинним" [63]).
В нашому дослідженні була використана процедура виявлення внутрішньої
узгодженості кожної шкали. Перед підрахунком показника надійності-узгодженості
було виконано перекодування відповідей досліджуваних у відповідності з
інтуїтивно побудованими ключами. Обробка даних здійснювалась з застосуванням
процедури RELIABILITY из статистичного пакета SPSS for Windows 10.0. Отриманні
результати свідчили [290], що по шкалі “А” загальне значення a-Кронбаха
становить 0.51 при 18 пунктах, по шкалі “В” — 0.66 при 15 пунктах, по шкалі “С”
— 0.26 при 21 пункту. Як видно, побудовані шкали не мали достатньої
узгодженості, що вимагало проведення додаткової операції виключення тих
пунктів, які занижували надійність-узгодженість. Це наглядно демонструє, що так
званий «раціональний» метод побудови вимірювальних інструментів, який досить
поширений у вітчизняних дослідженнях, не гарантує отримання якісних в
психометричному відношенні методик.
В процесі послідовного виключення питань, які суттєво знижували узгодженість
пунктів, шкали “А” і “В” втратили по 4 пункти, які мали з різних причин низьку
кореляцію з сумарним балом, внаслідок чого знижували узгодженість шкал. Так,
наприклад, питання “свою д
- Київ+380960830922